Рада з питань свободи слова та захисту журналістів, створена при президенті України, навряд чи матиме якийсь практичний вплив, особливо якщо йтиметься про погрози журналістам та цензуру. Таку думку висловив експерт з конституційного права Богдан Бондаренко в коментарі «Слово і Діло». До того ж, на думку юриста, створення подібних дорадчих органів не входить до компетенції глави держави, але створюються, вочевидь, за традицією.
«Є таке формулювання, що президент є гарантом додержання Конституції, але у нього є конкретні повноваження: ветування законів, подання до Конституційного суду. Питання функціонування різних консультативних та дорадчих органів і тому подібного може здійснюватися лише в межах компетенції президента. У нашій ситуації це не є компетенція президента. Водночас ми розуміємо, що практика створення таких органів була й за Порошенка, і раніше», – пояснив Бондаренко.
На його думку, проблема полягає в тому, що рада з питань свободи слова немає якихось важелів впливу.
У НСЖУ озвучили кількість нападів на журналістів з початку рокуВ Україні зафіксували 55 випадків фізичної агресії щодо журналістів за останні дев'ять місяців.
«На це мають вплив уповноважений Верховної ради з прав людини шляхом надання запитів до правоохоронних органів, звернень і тому подібного, якщо, наприклад, на якогось журналіста здійснюється тиск. З проблемними ситуаціями з телеканалами має розбиратися Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. Якщо ми говоримо про питання використання радіочастот, то це парламент або Кабмін», – зауважив юрист.
Щодо захисту журналістів, зокрема від фізичного тиску, а також проблем вільної роботи незалежно від редакційної політики власників, то, на думку Бондаренка, це залежить не від президента і консультативної ради, яка при ньому створюється.
«Специфіка цього питання в тому, що є законодавство, якого мають додержуватися. Зокрема, що стосується реагування тої ж поліції у випадках погроз журналістам», – зазначив він, додавши, що з точки зору підняття питання в медійній площині для журналістів зручно використовувати дорадчий орган при президенті, але для регіональних журналістів, яким часто місцеві силовики перешкоджають у проведенні розслідування, все одно є ця комісія чи немає, тому що у них проблеми іншого ґатунку.
Юрист вважає, що практичне втілення Рада з питань свободи слова матиме у разі, коли якась резонансна історія буде медійно цікавою президентові. Тоді Рада, до складу якої входять, зокрема й журналісти, терміново проведе обговорення проблеми, а президент підтримає її висновки та заявить, що бере цю справу під особистий контроль, доручить розібратися.
«Єдина позитивна сторона, ця Рада може використовуватись як майданчик для обговорення напрацювання якихось законодавчих змін, які президент може вносити до парламенту. В інших випадках це буде лише як дискусійна платформа», – вважає Богдан Бондаренко.
Нагадаємо, раніше ми писали, що поліція розпочала кримінальне провадження щодо огроз журналістам «Радіо Свобода».
Також «Слово і Діло» повідомляло, скільки випадків тиску на журналістів зафіксували в Криму.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»