Поганий мир чи нова сварка: що принесе Україні «формула Штайнмаєра»

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

У вівторок, 1 жовтня, Україна погодилася використовувати так звану «формулу Штайнмаєра» для подальшого врегулювання конфлікту на Донбасі. В такий спосіб зроблено важливий крок до миру в нашій країні. Однак успіх команди Володимира Зеленського в цьому напрямку може виявитися досить примарним, бо не знято головні протиріччя, що призвели до цієї війни.

Використання «формули Штайнмаєра» для її імплементації в українське законодавство про особливий статус ОРДЛО було погоджено 1 жовтня на засіданні Тристоронньої контактної групи з питань врегулювання ситуації на Донбасі. Як випливає з відкритих джерел, відповідно до «формули» Україна погодилася, що тимчасовий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО, почне діяти о 20:00 в день проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей. Постійним він стане після того, як ОБСЄ підтвердить відповідність місцевих виборів законодавству України та положенням ОБСЄ.

При цьому у «формулі» не йдеться про те, коли повинні бути проведені ці вибори: до взяття Україною контролю над ділянкою державного кордону в Донецькій і Луганській області або після цього. У Мінських угодах, відповідно до яких і виписана «формула Штайнмаєра», вказується, що відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України має початися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання. Тобто після ухвалення змін до Конституції, які надавали б ОРДЛО особливий статус. Положення закону про особливий статус згідно з Мінськими домовленостями повинні, серед іншого, включати амністію вчорашнім бойовикам, а також створення органів «народної міліції», очевидно, з вчорашніх бойовиків.

Журналіст опублікував текст «формули Штайнмаєра» – фотоДокумент, який підписали учасники ТКГ з врегулювання конфлікту на Донбасі на засіданні в Мінську, та де прописана «формула Штайнмаєра», опублікували в соцмережі.

Донині українську сторону така послідовність не влаштовувала, тому що вона фактично легалізувала проросійських сепаратистів, дозволяючи їм впливати на політичний порядок в Україні. Однак згода на «формулу Штайнмаєра», яка прописує саме «мінську послідовність», кардинально змінює ситуацію. 1 жовтня було зроблено крок до досягнення миру на Донбасі. Проте яким буде цей мир?

Цілком очевидно, що суперечності, які призвели до незгоди з Мінським форматом, нікуди не зникли. Зокрема, вже у вівторок ввечері, після того, як президент Володимир Зеленський підтвердив факт згоди на «формулу Штайнмаєра», в центрі Києва зібралися акції протесту проти «капітуляції», організовані «Національним корпусом» Андрія Білецького. Крім Києва, аналогічні заходи відбулися у Львові, Харкові та Маріуполі. Крім націоналістів, в них взяли участь і ветерани бойових дій на Донбасі. Саме учасники війни на Сході, а також бійці добровольчих батальйонів і можуть стати основною рушійною силою масових протестів, якщо такі розгоряться.

З іншого боку, «формулою Штайнмаєра» незадоволені і в сепаратистських «республіках» Донбасу. Якщо на «офіційному» рівні в «ДНР» підтримали кейс з «формулою Штайнмаєра», назвавши цю ситуацію «серйозною дипломатичною перемогою», то колишні ватажки бойовиків налаштовані не так оптимістично. «...Ми не будемо множити голоси тих, хто кричить, що це «злив». Ми вже переживали цей стан, коли навколо нас лунав хоровий спів, що все пропало, що потрібно йти, що нас зрадили тощо... Тоді ми просто стояли на своїх місцях, і якщо нам не вистачило сил вирватися вперед, то і назад ми не відступили. І це нас врятувало. Тому краще не трусити даремно повітря, а робити свою справу – все одно останнє слово буде за людиною з рушницею», – написав у себе в Telegram ватажок бандформування «Схід» Олександр Ходаковський.

«Цього разу Донбас, схоже, і справді зливають. Юридично це називається «формула Штайнмаєра». Фактично – включення до України на умовах «широкої автономії». Але значення має не автономія, а винятково суверенітет: або Донбас рухається у напрямку частини Росії, або його засмоктує як частину України», – вторить Ходаковському у своєму пабліку російський політик Єгор Холмогоров.

Схожі настрої панують і серед «пересічних» прихильників «ЛНР-ДНР» у соцмережах. Там очікують посилення «обстрілів» з боку України, а також припускають, що наша країна не буде виконувати досягнуті домовленості. «З огляду на кількість контужених алкашів на території України без контролю, новий конфлікт буде неминучим», – написав один з користувачів.

Якщо не звертати уваги на хамський тон автора цього повідомлення, думка висловлена правильно. Війну не можна вважати завершеною, якщо не усунути причини її виникнення, а протиборчі сторони не згодні з тим, що бойові дії слід завершити. Як бачимо, і в Україні, і в ОРДЛО досить пасіонаріїв, які не згодні з запропонованим форматом досягнення миру і готові воювати доти, поки з території України не забереться останній сепаратист (з одного боку) або доти, поки сама Україна не припинить свій дрейф на Захід, або ж просто не розвалиться під вантажем внутрішніх проблем (з іншого боку).

Поки не усунути причини війни або ж хоча б одна зі сторін не перегляне її результати, конфлікт не можна вважати вичерпаним. Зберігається ґрунт для виникнення нового протистояння. У цьому сенсі Україна може повторити долю Німеччини, яка зазнала поразки в Першій світовій війні, але спробувала взяти реванш у Другій. Історія завжди розвивається по спіралі саме тому, що люди забувають про те, що якісь моменти в ній вже відбувалися.

Денис Попович, спеціально для «Слово і Діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: