Осінній призов: чи потрібна строкова служба та що робити з тими, хто ухиляється

Читать на русском
Микола Сунгуровськийдиректор військових програм

1 жовтня в Україні стартує кампанія з осіннього призову на строкову службу, яка триватиме до 31 грудня. Загалом планується призвати 15 тисяч 200 громадян. Призовний вік в Україні встановлено на рівні 20-27 років. Після отримання повістки призовник повинен з'явитися до військового комісаріату. За невиконання військового обов'язку порушникові загрожує адміністративна або кримінальна відповідальність.

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський висловив думку, що в умовах війни відмовлятися від призову строковиків не можна, поки потрібна змішана система призову.

За його словами, призов повинен бути невеликий, а основне ядро – контракт.

«Необхідно вести роботу щодо підвищення професіоналізму абсолютно на всіх рівнях. Це питання призову, підготовки офіцерів, контрактників. Багато що залежить від оснащення озброєнням, розмірів і якості соціального пакету як для призовників, так і контрактників», – зауважив фахівець.

Він наголосив, що проблема з ухильниками існувала завжди. Однак зараз один з головних аспектів відмови молодих людей від призову полягає в неадекватній поведінці держави в питаннях війни і миру.

«Коли держава «косить» від війни, марно чекати від призовника, що він не буде «косити» від армії», – зазначив Сунгуровський.

Як змінювалися зарплати та пенсії українських військових із 2014 до 2019 рокуЗа п’ять років війни зарплата солдата-стрільця на передовій зросла більш ніж учетверо. Про пенсії військовослужбовців, на жаль, цього сказати не можна.

Експерт закликав, що не варто вдаватися до крайнощів. Зокрема, незаконні такі методи боротьби з ухильниками як вилов призовників прямо на вулицях представниками військкоматів разом зі співробітниками Нацполіції.

Військовий переконаний, що для вирішення проблеми потрібно змінювати систему призову. Він додав, що для призовника служба в армії повинна бути привабливою.

«Тобто потрібно створити систему таких моральних і матеріальних стимулів, які б забезпечували привабливість служби в армії на тлі всіх інших можливостей на ринку праці. Коли держава в стані кризи, це сприятливий момент для збільшення кількості людей, які бажають служити в армії. Скрізь так було і є, крім України», – пояснив Микола Сунгуровський.

Він звернув увагу, що з 2017 року в Україні функціонує Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних, в якому містяться всі дані про призовників. Передбачалося, що втратити особисту справу майже неможливо. Однак, як зауважив експерт, в реальності це не дало потужного ефекту.

На його погляд, якщо є бачення системи кадрового менеджменту в міністерстві оборони, то можна окремо створювати реєстри, пов'язуючи їх потім в єдине ціле.

«Якщо, наприклад, реєстри обліку кадрів, просування службою не будуть пов'язані воєдино, то сенсу від них не буде», – констатував експерт.

Він нагадав, що про необхідність створення системи кадрового менеджменту говорили ще з 2005 року.

За словами Сунгуровського, перші кроки зробили, але після кадрових змін у міністерстві та приходу окремих міністрів оборони все зупинилося.

«Якщо зараз серйозно підходити до проблеми, то потрібно ставити питання про комп'ютеризацію діяльності міноборони. Тільки тоді можна говорити про скорочення особового складу, підвищення вимог до особового складу. У нас все роблять навпаки», – підсумував директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

«Слово і Діло» вивчило як змінювалися зарплати і пенсії військовослужбовців за час війни з Росією.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.