Ботократія: чому фейкам вдається маніпулювати людьми

Читать на русском
Богдан Машайжурналіст

Штаби Анатолія Гриценка та Святослава Вакарчука користувалися послугами інтернет-ботів під час парламентської кампанії 2019 року. Про це йдеться у фільмі-розслідуванні «Я – бот», котрий влітку відзняло «Слідство.інфо». Журналіст агенції півтора місяця працював під прикриттям на одній зі столичних «ботоферм». Його завданням було щоденно лишати щонайменше 300 коментарів за 8 робочих годин під конкретними новинами та постами у Facebook. Форму та зміст цих коментарів визначали куратори. Ключова мета – створення ілюзії підтримки політиків великою кількістю виборців та критика опонентів.

Гриценко, як і Вакарчук, публічно відкинули всі обвинувачення. Хоча соромитися їм нічого: під час виборів боти були активними на сторінках у соцмережах всіх топполітиків – Володимира Зеленського, Петра Порошенка, Юлії Тимошенко. Робити висновки про ефективність таких методів підвищення політичних рейтингів складно, оскільки «Громадянська позиція» Гриценка, зрештою, не потрапила до парламенту. Зрозуміло інше: боти та тролі в інтересах політиків остаточно перетворили соцмережі на головний майданчик для дезінформації людства за допомогою фейків і пропаганди. Як не стати їх жертвою?

Еволюція Facebook

У 2004 році студенту Гарвардського університету Марку Цукербергу спала на думку геніально проста ідея: створити інтернет-сайт, на якому люди не будуть боятися залишати свої персональні дані і висловлювати думки. Відтак з’явився The Facebook. Минуло 14 років і Цукерберг вже у статусі мільярдера і керівника однієї із найвпливовіших компаній світу вимушений переконувати американських конгресменів, що Facebook не становить загрозу американській демократії.

Як кандидати в президенти змагалися в медіа: факти та цифриАналіз медіа-стратегії шістьох кандидатів у президенти за підсумками першого туру виборів. Хто платив, а хто піарився безкоштовно?

Переломний момент між цими двома подіями стався у 2012 році. Тоді стрічки із фотографій та дописів друзів користувачів почали розбавляти короткі заголовки новин. Facebook ураганом увірвався на інформаційний ринок і менш ніж за два роки підкорив його, обійшовши конкурентів із Twitter та Google. Під час президентської виборчої кампанії у США у 2016 році стало зрозуміло, що така стратегія розвитку соцмережі містить у собі величезні ризики.

Cambridge Analytica та російська реклама

Намагаючись розібратися у природі приголомшливої перемоги Дональда Трампа на президентських виборах, журналісти виявили зв’язок між штабом республіканця та компанією Cambridge Analytica (CA). Пізніше з’ясувалося, що ця британська агенція легально заволоділа персональною інформацією 87 мільйонів користувачів Facebook. Співробітники СА склали детальний психологічний портрет власників акаунтів, вивчивши, у тому числі, їх політичні уподобання. У документальному фільмі «Великий хак» колишня директорка з розвитку Cambridge Analytica Бріттані Кайзер розповіла, що у компанії насамперед визначали профілі американців, яких можна було змусити змінити думку та проголосувати за Трампа. За її словами, після цього користувачі починали бачити у своїй стрічці «правильні» новини, статті, коментарі, посилання, відео, рекламу. «Ми робили все, щоб вони починали бачити світ таким, як ми хотіли, щоб вони його бачили», – сказала журналістам Кайзер.

Восени 2017 року адміністрація Facebook також повідомила, що виявила близько 3 тисяч дописів, які з порушенням правил мережі рекламувалися з 2015 по 2017 роки. Пости поширювалися із сторінок 470 фейкових акаунтів. У них боти маніпулювали інформацією на чутливі для жителів США теми: права афроамериканців, ЛГБТ-спільноти, нелегальної міграції, заборони абортів. Кампанія вартістю понад 100 тисяч доларів координувалася з єдиного центру на території Росії. Під тиском суспільства Цукерберг визнав, що Facebook робить недостатньо для захисту персональної інформації та запобіганню поширення фейкових новин.

У всьому винен Цукерберг?

Ні. Facebook намагається виправити ситуацію. Лише впродовж 2019 року компанія видалила 2,2 мільярди фейкових акаунтів. У рамках цього процесу не так давно в Україні «закрили» кілька великих ботоферм, на чиї сторінки у соцмережах були підписані понад 4 мільйони користувачів. Раніше соцмережа також запровадила нові правила розміщення політичної реклами, які дозволяють побачити хто і скільки заплатив за її поширення. Головна проблема не у фейкових, а справжніх користувачах соцмереж.

Як і у реальному житті, у віртуальному просторі люди схильні оточувати себе однодумцями. Підсвідомо ми прагнемо споживати інформацію, яка так чи інакше відповідає нашим переконанням. Навіть якщо вона суперечить дійсності. Цим принципом керуються мешканці усіх країн світу, коли обирають які телеканали дивитися, яким сайтам довіряти і на чиї сторінки підписуватися. В епоху соцмереж такий «баг» політтехнологи та рекламодавці навчилися використовувати з вбивчою силою. Особливо небезпечний прийом пропаганди у соцмережах – напівправда, коли перевірені факти змішуються з домислами і подаються під соусом емоційних заголовків. Єдиний ефективний спосіб уберегти себе від маніпуляцій фейковими новинами, ботами та тролями – мислити критично. Якщо прирівняти Facebook до ЗМІ у класичному розумінні мас-медіа, то це найбільша мережа суб’єктивних та сумнівних новин в історії людства.

Богдан Машай, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.