Свобода vs транш: чи зможе новий уряд відмовитися від кредитів МВФ

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Минулого тижня Україна повністю розрахувалася із Міжнародним валютним фондом за програмою stand-by, розпочатою в 2014 році. Вже цього тижня місія МВФ прибуде до Києва, аби вести перемовини із новим урядом щодо можливостей продовження співпраці з Фондом.

Однак наша держава продовжить виплату за іншими кредитами - МВФ працював в Україні в рамках програми розширеного фінансування EFF до кінця 2018 року, після чого уряд Володимира Гройсмана ініціював новий етап співпраці з Фондом. Обсяг 14-місячної програми кредитування складе близько 3,9 мільярдів доларів, з яких Україна ще в грудні 2018-го року отримала близько 1,4 мільярди доларів. При цьому місія МВФ мала щопівроку переглядати успішність виконання нової програми, втім, через президентські вибори, а потім і дочасні парламентські, вирішили відкласти візит вже до формування нового уряду.

Інтрига полягає в тому, що за останні півроку економіка України, попри складну політичну ситуацію, продемонструвала в цілому досить непогану «стресостійкість». І саме позитивні сигнали у фінансовому секторі дають дедалі більше підстав новому уряду заявляти про можливість обійтися без нових кредитів МВФ.

Що відомо про нові умови співпраці з МВФ? За якої ситуації Україна може відмовитися від підтримки Фонду, і які це матиме наслідки?

Кватирка можливостей для реформ

Новий прем’єр-міністр планує вступити у перемовини з МВФ щодо розширення програми співпраці у межах вже існуючих домовленостей. По суті, йдеться про збільшення кредитування на наступні 3-4 роки до 5-10 мільярдів доларів. Якщо вдасться домовитися, уряд сподівається вже до січня 2020 року отримати 2 мільярди доларів кредиту.

Україна хоче пом'якшити вимоги щодо цін на газ. Чи погодиться МВФ?Україна планує на майбутніх переговорах із Міжнародним валютним фондом пом'якшити вимоги щодо тарифів на газ для населення.

Кредити МВФ – така собі економічна «константа», яка залишається у спадок кожному новому українському уряду, яка б політична команда не приходила до влади. Тут варто зазначити, що за всі понад 20 років співпраці з Фондом Україні не вдавалося успішно завершити жодну з програм співпраці через невиконання визначених вимог. При цьому гроші МВФ з бюджету уряд повертав справно, що свідчить про те, що головну мету кредитів – провести реформи та підсилити економіку держави – жодного разу і не вдавалося досягти.

Натомість цього разу в новому уряді налаштовані оптимістично. За словами міністерки фінансів Оксани Маркарової, нова програма може стати для України заключною у випадку, якщо вдасться втілити заплановані новою владою реформи. Мовляв, надалі держава зможе обходитися без кредитування.

Це й справді дуже оптимістичні прогнози, зважаючи на те, що така собі «кватирка можливостей» для реформ буде відкритою максимум рік. Часу вкрай обмаль. До того ж, навіть після припинення самої програми кредитування – припустимо, у 2022-2023 роках, - виплачувати сам кредит доведеться ще, як мінімум, до 2027 року. Тож, єдиний позитивний результат, на який, дійсно, може сподіватися новий уряд, - запуск ефективних реформ, які дозволять показати високу динаміку економічного зростання щонайменше у наступні 5-7 років.

Нові умови на старий манір?

Частина нових умов за програмою кредитування, яку планує підписати вже уряд Олексія Гончарука, стосуватиметься вже добре відомих в Україні тем: запуску ринку землі та прозорого процесу приватизації.

Як змінювалися золотовалютні резерви України за останні п’ять роківЗолотовалютні резерви після різкого падіння наприкінці 2014 року постійно зростали, хоча за деякими показниками спостерігається негативна динаміка.

Окрім цього, планується активізувати ще дві реформи, які мають покращити фінансові можливості банківського сектору та посилять відповідальність за корупцію. Йдеться про ухвалення нового законодавства про перерозподіл функцій нагляду за ринком небанківських фінансових послуг (так званий закон про «спліт»), а також захист прав споживачів фінансових послуг і фінансовий моніторинг.

Щодо посилення боротьби із корупцією, то в даному питанні йдеться про покращення роботи НАЗК та посилення відповідальності за незаконне збагачення. В цьому ж напрямку очікуються позитивні сигнали від роботи антикорупційних правоохоронних органів та Антикорупційного суду, який розпочав свою діяльність на початку вересня.

Ще одне питання, яке гостро стоятиме під час перемовин із МВФ, – що робити із цінами на газ для населення. У Фонді, як і раніше, говорять про встановлення ринкових цін та прозорих механізмів ціноутворення. Тоді, як попередній уряд та влада стверджували, що єдиний спосіб досягти успіху у перемовинах з МВФ – підвищити ціни до нових максимумів. В новому уряді стверджують, що позбувшись корупційних схем, ціну на газ для населення можна буде знизити.

Політичні та економічні ризики припинення співпраці

Серед економічних і політичних ризиків найбільш ймовірними стануть ситуація із цінами на газ та питання запуску ринку землі.

Щодо тарифів та «газового лобі», то наразі у президента та його команди є всі важелі, аби розібратися в ситуації та, справді, пояснити українцям, за якою формулою формуються тарифи на газ. А от у питанні із землею дискусія може бути значно тривалішою.

Навіщо Коломойський знову заговорив про дефолт і чи є передумови для кризи?Бізнесмен Ігор Коломойський заявив, що Україна не має боятися відмови від виплати зовнішніх боргів, і порадив владі оголосити дефолт.

По-перше, в самому уряді стверджують, що існує близько 30 варіантів запуску земельної реформи. І всі вони, так чи інакше, будуть зачіпати інтереси аграрних монополістів. А значить, ймовірних конфліктів у цій площині не уникнути як на законодавчому рівні, так і поза парламентом. «Земельна тема» підігріватиметься під кінець року – в період, коли Верховна Рада, зазвичай, вирішує дану дискусію черговим продовженням мораторію на продаж землі. Цього разу, схоже, і монобільшість, і уряд, і президент, налаштовані рішуче. Тим паче, що запуск прозорого ринку землі був серед пунктів передвиборчої програми кандидата у президенти Володимира Зеленського. Щоправда, детального бачення реалізації цієї реформи не було оприлюднено.

Ще одним дестабілізуючим фактором у розвитку співпраці з МВФ може стати позиція олігарха Ігоря Коломойського. Він неодноразово виступав противником життя в кредит і навіть вважає оголошення дефолту виходом із ситуації, яка склалася в економіці України. Мовляв, лише після скидання боргових пут можливий справжній економічний прорив та динамічний розвиток України. Поки що політичного впливу групи Коломойського і в парламенті, і в уряді, замало для того, або до його ідеї прислухалась нова влада. Втім, ситуація може змінитися вже найближчого року. Чи піде на відкритий конфлікт із Коломойським діючий Президент України, стане зрозумілим після низки ухвалених рішень. Зокрема, щодо деолігархізації, врегулювання ситуації з тарифами на газ, приватизацією і, ймовірно, питанням законності рішення минулої влади про передачу «Приватбанку» до державної власності.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.