Рух «слуг»: яким шляхом поведе Україну «зелений» парламент

Читать на русском
Богдан Машайжурналіст

Відеоігри, настільній теніс, фотозони – у виборчому штабі «Слуги народу» в день парламентських виборів вистачало різних ноу-хау. Втім, було ще одне, яке виділялось як за змістом, так і за формою. У межах 11 панельних дискусій майбутні народні депутати від «СН» презентували своє бачення розвитку держави у всіх ключових напрямках, яке до того впродовж двох місяців напрацьовували в окремих робочих групах. Мені запропонували виступити модератором усіх панелей, і довго я не думав: можливість із перших вуст дізнатися, яким без двох хвилин учасники коаліції бачать майбутнє України, надто цінна. Тим паче, як запевняли самі учасники панелей, велика частка з озвучених ініціатив знайде своє втілення в законопроектах, що будуть винесені на голосування у Верховній раді вже в перші тижні чи місяці після формування коаліції.

Безпека та оборона: рух у бік НАТО й реформа спецслужб

На тему безпеки і оборони говорили Анна Коваленко (34 – тут і далі номер у виборчому списку «Слуги народу», – ред.) та Юрій Федоренко (154). Вони розповіли, що в планах «Слуги народу» покращення матеріально-технічного забезпечення армії, подальша імплементація стандартів НАТО, поглиблення військової співпраці з країнами Заходу та збільшення рівня підзвітності силових структур. Окрему увагу обіцяють приділити розвитку сектору громадянської оборони для підвищення військової грамотності майбутніх призовників та резервістів.

Щодо спецслужб, то тут майбутні депутати планують провести ревізію законодавства з метою позбавлення СБУ та контррозвідки невластивих їм функцій. Пані Коваленко повідомила, що наразі в команді СН ще думають над тим, реформувати чи ліквідувати сумнозвісний відділ із боротьби зі злочинами у сфері економіки (відділ «К»). Утім, запевнила Коваленко, всі силові відомства будуть позбавлені можливостей тиснути на бізнес чи провадити будь-яку іншу протизаконну діяльність.

Децентралізація: передача землі та ліквідація районних державних адміністрацій

Бачення розвитку децентралізації презентували Віталій Безгін (75), Олена Шуляк (13), Іван Юнаков (63) та Дмитро Наталуха (14). Першим своїм завданням майбутні депутати від «Слуги народу» назвали ліквідацію районних державних адміністрацій та розширення повноважень органів влади на місцях. На їх думку, існування РДА в умовах децентралізації позбавлене сенсу, а попередня влада використовувала ці органи виключно для концентрації адмінресурсу. Також планується ухвалити закон, який нарешті врегулює порядок передачі земель сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів у комунальну власність ОТГ, що дозволить збільшити надходжень до місцевих бюджетів.

Гуманітарна та інформаційна політика: об’єднання міністерств та медійна платформа для Донбасу

Олександр Ткаченко (9), Микита Потураєв (94) та Марина Бардіна (61) презентували візію змін у гуманітарній сфері та секторі інформаційної безпеки. На думку пана Ткаченка, ефективному розвитку гуманітарної сфери в Україні заважає розпорошеність ресурсів: цим питанням опікуються різні міністерства, які часто дублють функції одне одного. У «Слузі народу» планують створити єдине відомство, яке курируватиме молодіжну політику, спорт, культуру та інформаційну політику.

Пан Потураєв розповів про плани вирвати мешканців ОРДЛО та Криму з російського інформаційного простору. Для цього буде створено «медійну платформу», яку наповнять рейтинговим контентом (фільмами, серіалами, розважальними програмами тощо) та інтегрують туди новини про реальний стан справ в Україні та світі. Команда «Слуги народу» також має наміри реформувати Національну раду з питань телебачення та радіомовлення, посилити контроль над джерелами фінансування медіа та, можливо, заборонити пов’язаним з діяльністю в інтересах держави-агресора особам володіти будь-якими медіаресурсами на території України.

Тарифи: енергозбереження та демонополізація

Андрій Герус (17) та Олексій Оржель (16) говорили на тему тарифів та ринку енергоресурсів загалом. Тут своїм завданням у «Слузі народу» бачать формування конкурентного ринку енергоносіїв та стимулювання громадян до енергозбереження. Програму субсидій обіцяють переглянути у бік розширення, з метою включення туди тих домогосподарств, які реально потребують допомоги від держави, але могли помилково вибути зі списку субсидіатів. На запитання про те, чи зростатимуть тарифи, пан Герус відповів, що на сьогодні підстав для цього немає.

Економіка: дерегуляція та стратегічне планування

Про економіку та податки розповідали Данило Гетманцев (20), Мар’ян Заблоцький (79) та Роксолана Підласа (100). Ключовим напрямком роботи тут майбутні народи депутати назвали детінізацію та дерегуляцію: планується спростити систему податкової звітності та зменшити кількість дозвільних документів для відкриття бізнесу. Окрема увага буде приділена реформі митниці, де планують запровадити більше електронних сервісів, а «прибутки» держбюджету від боротьби з контрабандою направити на збільшення зарплат та соціальних гарантій співробітникам Держприкордонслужби. Учасники цієї панелі також багато говорили про важливість стратегічного бюджетного планування, яке має зробити умови для роботи бізнесу та інвесторів в України більш комфортними та передбачуваними.

Верховна рада: скасування недоторканності та дисципліна

Говорити про майбутні зміни в роботі парламенту прийшов голова партії «Слуга партії» Дмитро Разумков (1), головний консультант Апарату Верховної ради України Павло Фролов (122) та почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. Останній виступав як запрошений гість. Він підкреслив, що є рівновіддаленим від усіх політичних сил, а на участь у заході погодився, адже Київська школа економіки та «Слуга народу» домовилися в серпні провести для майбутніх депутатів партії тижневий освітній інтенсив із теорії економічної науки.

Дмитро Разумков запевнив усіх присутніх, що найближчим часом депутати будуть позбавлені недоторканності, а в парламентській залі нарешті запрацює сенсорна кнопка, яка унеможливить кнопкодавство. За прогули засідань Разумков пригрозив депутатам 9-го скликання позбавленням мандата та пообіцяв приділити увагу напрацюванню механізмів відкликання народного депутата або дострокового припинення його повноважень.

Окрім зазначених вище тем, у межах дискусійних панелей у штабі «Слуги народу» говорили про розвиток медицини, соціальної сфери, освіти та науки, реформи правоохоронної системи, «цифровізації» державних послуг та антикорупційної політики. Від нового парламенту в кожному з цих напрямків варто очікувати радше еволюційних, ніж революційних змін. Майбутні депутати пообіцяли проводити фінансові аудити, оптимізувати наявне законодавство, посилювати контроль за використанням коштів держбюджету та скорочувати кількість чиновників.

Звісно, це далеко не повний перелік тих змін у розбудові української держави, які планують реалізувати у «Слузі народу». Велика частка ідей перебуває на стадії доопрацювання або не була озвучена просто через нестачу часу в межах 30-хвилинних панелей. Варто зазначити, що багато з того, що таки було сказано, українцям 5 років тому вже обіцяли й кандидати до парламенту 8-го скликання. Утім, ані тоді, ані жодного разу в український історії окрема політична сила не мала такої повноти влади для їх реалізації.

Богдан Машай, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...