Ситуація довкола повернення до ПАРЄ російської делегації та що з цим робити, коли Фірташ вилетить до США й що нам від того буде, протести в Грузії – урок для Росії чи для грузинської влади? На ці питання відповіді шукали ведучі каналу UMN Данило Яневський та Катерина Супрун разом із гостем студії – експертом із міжнародної політики «Український інститут майбутнього» Іллєю Кусою, а також за допомогою інтернет-зв'язку – з постійним представником України в Раді Європи Дмитром Кулебою та грузинським політологом Гелою Васадзе.
Після того, як російська делегація повернулася до ПАРЄ, а українська – тимчасово відмовилася брати участь в її сесії, яка триватиме до 28 червня, Дмитра Кулебу терміново викликали до Києва для проведення консультацій.
Він пояснив, що це форма дипломатичного демаршу, політичний сигнал про те, що криза надзвичайно серйозна й потребує уточнення вихідної позиції держави.
«Свого часу українського посла в Москві Єльченка викликали для консультацій після початку анексії Криму, посла України в Сербії викликали до Києва після загострення наших відносин із Сербією також у питанні, пов’язаному з російською агресією. І зараз, уперше в історії участі України в Раді Європи, а ми набули членства в 1995 році, ми вдаємося до такого кроку на тлі тих подій, які розгортаються. Мета консультацій – аналізувати плани, тактику й стратегію України, спрямовану на зміну реальності в Раді Європи, яка змінилася після останньої ночі», – пояснив Кулеба.
За словами дипломата, протягом трьох останніх років, що він працює в Раді Європи, зазвичай після п’ятої години вечора дуже важко зустріти депутатів на засіданнях ПАРЄ.
«А тут всі забули про вечері, ресторани і, як зайчики, з 16:00 до першої години ночі, тобто дев’ять годин поспіль, сиділи в залі для того, щоб відбивати спроби України та наших партнерів змінити баланс у цій резолюції й ухвалити більш компромісний варіант», – розповів він.
Спроби повернути росіян тривають із 2016 року, й щоразу вони ставали більш інтенсивними. Цього разу йшлося про те, що потрібно повернути росіян за будь-яку ціну.
На закиди частини українських делегатів, що Зеленський не був присутній у ПАРЄ й не проводив жодних консультацій, Кулеба відповів, що президент може брати участь в Асамблеї з почесною місією.
«Очевидно, немає сенсу везти його зараз на сесію, тому що рішення про те, що робити, й сценарій відпрацьовувалися не в Асамблеї. Він відпрацьовувався в інших столицях, і в обох столицях президент України побував минулого тижня й порушував питання про ПАРЄ. І отримав відповіді», – зазначив дипломат.
За його словами, тактичні кроки української делегації полягали в тому, щоб зламати перебіг сценарію: «Вчора за ці 9 годин було розглянуто 220 поправок, і за кожну поправку баланс голосів був приблизно однаковий. Росіяни сказали, що вони зайдуть до ПАРЄ зранку вівторка або всі домовленості зриваються, тому депутатам була поставлена задача сидіти стільки, скільки потрібно буде для ухвалення документа.
Київ готує відповідь на рішення ПАРЄ – посолПостпред України при Раді Європи заявив, що дії у відповідь мають бути зваженими і цинічними.
Він переконаний, що грати в серйозну міжнародну політику можна лише тоді, коли в тебе є м’язи. «Потенціал фрази про цінності й принципи вичерпаний, вона працювала в 2014-2016 роках. По суті, те, що відбулося сьогодні, – це сигнал для всіх в Україні, що нас не мають любити за те, що ми жертви й потрапили під агресію. Я вважаю, що ми маємо діяти зважено й цинічно. Ми не можемо, як росіяни, сказати, що не платимо внесків. Але ми можемо розробити план дій, який може завдавати доволі болючих дипломатичних порізів. Головне, щоб була політична воля в Києві. І саме про це ми й будемо говорити на консультаціях», – пояснив він.
Розмови про повернення Росії до ПАРЄ почалися два роки тому, нагадав Ілля Куса, підкресливши, що насправді рішення ухвалювалося в Берліні, Парижі, Відні, Римі та Брюсселі.
«Цьому є кілька причин. Після того, як Росія сама пішла з ПАРЄ (їх позбавили права голосу, а вони пішли), вона перестала платити 66 млн євро внесків. І зараз підійшов час платити наступний транш – 22 млн євро. Просто від цього рішення ПАРЄ може отримати відчутні фінансові внески», – зауважив Куса, відзначивши, що це не єдина причина повернення Росії до ПАРЄ.
Росії дуже добре працювала зі своїм політичним лобі в Європі. До того ж у багатьох країнах відбулися вибори й дещо змінилася загальна риторика. До влади прийшли сили, які прагматичніше сприймають зовнішню політику.
У США відреагували на повернення Росії до ПАРЄТимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор заявив, що США не є членом Ради Європи, але завжди чітко висловлювалися проти безумовного повернення російської делегації в ПАРЄ.
«Європа в принципі завжди була прагматичною. У нас завжди сприймають Європу більш романтично, але слід пам’ятати, що європейці вбили найбільшу кількість людей. Вони розв’язували війни. Багатство однієї Франції побудоване на кістках африканців. Просто якщо з 2014 року працювали ці тези про цінності демократії, з плином часу європейці почали ставити питання: «А за що ми платимо?», – зауважив Куса.
Оскільки українські політичні еліти за 5 років так і не змогли запропонувати європейцям ані якоїсь чіткої економічної політики, яка була б прийнятною для їхніх інвесторів, ані інвестиційного клімату, щоб запросити європейців, і вони б відбили свої гроші, ані пропозиції щодо Донбасу та Криму, то ми отримали такі наслідки.
«Поки ми розбиралися тут зі своєю умовною шаурмою, росіяни влізли до Сирії, Лівії, Північної Африки, Венесуели й далі почали гратися цими картами. Європейці не довіряють США в безпековій лінії й тут росіяни говорять: «А в нас є готові інфраструктури». До того ж вони запропонували перекрити шляхи для сирійських біженців. Тепер вони намагаються стати новим посередником між Ізраїлем і Палестиною замість США. Те, що відбулося в ПАРЄ, – це тріумф цинічного європейського прагматизму, якого в нас не хотіли бачити», – впевнений Куса.
За його словами, вихід української делегації – це своєрідній демарш. Насправді, до української делегації входять народні депутати, які зараз перебувають у передвиборчому процесі. Ясна річ, що вони використовують цю подію, щоб підкреслити свою значущість.
Але не всі перемоги – це заслуга нашої парламентської делегації. Наприклад, як пояснити факт, що Нідерланди проголосували за цю резолюцію, незважаючи на те, що минулого тижня вони погодилися з висновками слідчої групи про причетність Росії до збиття Боїнга МН17, де загинули 298 людей, більшість з яких були підданими Королівства Нідерланди?
Схоже на те, що ситуацію з цією трагедію намагатимуться максимально приглушити, тому що інтереси європейців переважили в бік росіян, а українські інтереси посунули, адже нам немає чого запропонувати.
«Насправді, ПАРЄ нічого не вирішує, ухвалює резолюції рекомендаційного характеру, які ні до чого не зобов’язують. А далі буде зустріч 20-ки та зустріч Трампа з Путіним, і це серйозніше. У нас завжди цим зустрічам надають демонічного відтінку Ялтинської конференції, мовляв, ці два лідери великих держав сядуть на перемовинах і поділять світ. Тому вникає багато занепокоєнь, зокрема, що українське питання стане розмінною монетою», – зауважив Куса.
На думку експерта, Україна так і не змогла підняти свою геостратегічну цінність і перетворитися на суб’єкт переговорів. Враховуючи, що Путін 100% порушуватиме українське питання, й нестабільний характер Трампа, який часто ухвалює рішення імпульсивно, для нас існує певна загроза. «Наша політична, економічна, демографічна слабкість полягає в тому, що великі гравці не бачать у нас цінності, тому можуть цю територію розміняти», – вважає він.
У схожій ситуації, до речі, перебуває Грузія й останні події, які відбулися там, добре це ілюструють. Грузинський політолог Гела Васадзе інтернет-зв’язком із Тбілісі розповів, що вибух народного гніву стався не лише через ситуацію з російським депутатом.
«Тут і боротьба всередині самої грузинської влади, і боротьба з політичними опонентами, і те, що в нас у Грузії існує політична традиція раз на дві каденції змінювати владу. І зараз якраз прийшов цей момент», – сказав Васадзе.
Щодо політичних перспектив Саакашвілі, який є лідером найбільшої опозиційної політичної партії в Грузії, то, на думку політолога, через зміни виборчої системи, яка стала пропорційною й із нульовим прохідним бар'єром, у цього політика є проблеми.
«Тому Саакашвілі різко виступав проти зміни виборчої системи, яка фактично нівелює й переформатовує політичне поле. Зараз у Грузії буде все зовсім інакше. Уявіть собі, що отримавши 12 тисяч голосів, можна пройти до парламенту. З одного боку, це певний підступ Іванішвілі, який у нас власник заводів, газет, пароплавів, а з іншого боку, старі політики опинилися в досить складному становищі», – зауважив Васадзе.
Раніше ми писали думку Тараса Березовця щодо повернення РФ до ПАРЄ.
Також ми відстежили, що пишуть у соцмережах з приводу резолюції ПАРЄ, яка дозволяє Росії повернутися.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»