Президент України Володимир Зеленський скасував укази свого попередника Петра Порошенка про призначення членами Вищої ради правосуддя Михайла Ісакова та Андрія Василенка. Раніше таким же чином були скасовані два укази: про звільнення Юрія Артеменка з посади члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та про призначення на цю посаду Володимира Горковенка. Чому Зеленський не став просто звільняти призначених Порошенком чиновників і чим загрожує така тенденція, «Слово і Діло» розпитало юристів.
Адвокат «Столичної колегії адвокатів» Геннадій Дубов вважає, що з юридичної точки зору так чинити не варто.
«У цьому випадку указ президента – це правозастосовний акт індивідуальної дії. Він, грубо кажучи, перестає існувати після свого виконання. Наприклад, наказ щодо підприємства про прийняття на роботу. Такі акти вичерпуються в момент, коли стають реалізованими», – пояснив юрист.
Які рішення команди Зеленського юристи вважають суперечливими й до чого це призведеРозпуск ради, призначення Богдана, повернення Саакашвілі громадянства України та деякі інші рішення команди президента суперечливі з точки зору права. Чим це обернеться, ми спитали у юристів.
За його словами, якщо проводити аналогію, то сталося приблизно те ж саме, якщо б органи реєстрації актів цивільного стану заднім числом скасували реєстрацію народження, смерті або вступу до шлюбу.
«Указ президента про призначення на будь-яку посаду – це свого роду наказ про прийом на роботу. Після того, як наказ відбувся й зафіксував початок відносин працівника та роботодавця, звільнити працівника можна лише з огляду на ті підстави, які прописані в КЗОТі або, як у випадку з указом президента, в спеціальному законодавстві», – підкреслив Дубов.
Скасування наказу про прийняття на роботу зовсім не означає, що людина була звільнена. А для того, щоб підписати наказ про звільнення, потрібні підстави.
Член Вищої ради правосуддя Анатолій Мирошниченко, повноваження якого закінчилися до інавгурації Зеленського, в коментарі «Слову і Ділу» заявив, що його ставлення до такого роду указам різко негативне.
«Я вважаю, що якщо людину призначили на посаду, то указ вичерпав свою дію моментом призначення. Його вже скасувати не можна, потрібно особу звільняти. Загалом, такий підхід дуже небезпечний, тому що так можна далеко зайти, тим більше, що в тексті указу немає жодного обґрунтування», – сказав Мірошниченко.
За його словами, звільнені, звичайно, можуть звернутися до суду, як це зробив Горковенко, й прогнози виграти справу дуже хороші. «Але з правової точки зору, такі дії президента, м'яко кажучи, некоректні, а що стосується наслідків, то вони можуть бути далекосяжними й руйнівними. Якщо правова система буде нестабільною, то й держава не зможе нормально функціонувати», – переконаний Мирошниченко.
Справедливості заради він зазначив, що в минулому така практика існувала за часів президента Віктора Ющенка. «Також скасовувалися укази щодо генпрокурора, суддів, щодо Колесніченка, можливо, були й інші приклади. Але це породило дуже негативну реакцію, була надана оцінка юридичною спільнотою й ця практика відійшла», – зазначив юрист.
«Моє особисте ставлення різко негативне безвідносно нових персоналій, які прийдуть. Так в принципі не можна робити. Це шлях до нестабільності. Якщо президент собі таке дозволяє, то дійсно може виникнути якась ланцюгова реакція в суспільстві», – сказав він.
Раніше ми розбирались, які рішення команди Зеленського юристи вважають суперечливими й до чого це призведе.
Також «Слово і Діло» писало, що юристи вважають, що Мін'юст має шанси домогтися через суд звільнення Богдана з посади глави АП.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»