Гройсман, ЗСУ, освіта: як минув тиждень у Раді

Читать на русском
Верховна рада цього тижня відмовилася відправити Володимира Гройсмана у відставку й загалом голосувала неохоче.
Слово і Діло

Після президентських виборів Верховна рада не надто напружується. Минулого пленарного тижня, крім постанови про дату інавгурації та законопроекту щодо діяльності Держбюро розслідувань, важливі рішення ухвалені не були. Позачергове засідання відбулося даремно: депутати відмовилися проголосувати за президентські ініціативи щодо виборів. Цей тиждень був також не надто результативним, сесійна зала часто була порожньою, а голосів не було. «Слово і Діло» розбиралося докладніше, що відбувалося в Раді.

Центральна подія тижня – постанова про відставку прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Нагадаємо, що глава уряду повідомив про відхід із посади через кілька годин після того, як Володимир Зеленський у своїй інавгураційній промові розкритикував роботу Кабінету міністрів. За словами Гройсмана, він пропонував новому президенту співпрацю, але той обрав інший шлях.

На Погоджувальній раді спікер Андрій Парубій повідомив, що дає комітету доручення розглянути заяву Гройсмана, що комітет і зробив у середу, підтримавши рішення прем'єра. За сесійною залою рішення було в четвер.

Топ провалених і виконаних обіцянок уряду ГройсманаКабінет міністрів Володимира Гройсмана доживає останні місяці. Слово і Діло виділило топ обіцянок міністрів.

Прем'єр-міністр прибув до Ради зранку, розгляд питання відбулося близько першої години дня. У своєму виступі перед депутатами Гройсман учергове заявив, що ніколи не тримався за посаду й завжди був відповідальним. «Усі три роки щоранку й щодня я розумів свою відповідальність за справи в країні. Я розумію, наскільки нам із вами непросто, але найголовніше, наскільки сьогодні непросто пересічному українському громадянину», – підкреслив він. Крім того, Гройсман заявив, що прийме будь-яке рішення нардепів щодо його відставки.

Здавалося б, у Верховної ради не було причин не проголосувати за відставку. Кабінет міністрів, у кожному разі, працював би до призначення нового складу, лише в статусі в. о., що, звичайно, викликало б певні труднощі. Але в підсумку думки в залі розділилися. У «Народному фронті» заявили, що відставку не підтримають. «Новий президент не подав кандидатуру нового прем'єр-міністра, адже Рада розпущена. І тому вважаємо, що прем'єр-міністр Володимир Гройсман має далі працювати, адже не можна допускати хаосу в економіці й вакууму у виконавчій гілці влади», – пояснив Максим Бурбак.

У «Блоці Петра Порошенка» також були проти. За словами голови фракції Артура Герасимова, відставка уряду в нинішніх умовах несе загрози для країни, що воює, й може призвести до колапсу національної економіки. Відмовилася голосувати й група «Воля народу»: їх не влаштувало, що жоден міністр не звітував перед Радою.

Фракції Радикальної партії та «Опозиційного блоку», свою чергою, різко розкритикували роботу Кабінету міністрів. «Відродження» не вважало голосування важливим, адже Кабмін все одно залишається працювати, але відставку вирішило підтримати. «За» були «Батьківщина» та «Самопоміч». Олег Березюк взагалі заявив, що уряд і його глава «виглядають ображеними».

В результаті постанову підтримали лише 97 парламентарів, проти виступили 63, 50 – утрималися, ще 87 – не голосували. Гройсман подякував за голосування, зазначивши, що його рішення було не емоцією, а позицією: «Я ніколи в своєму житті не скидав ні на кого відповідальність». Потім прем'єр розповів про свою нелегку роботу, про те, що для нього Україна не просто місце на карті, про ненависть у парламенті та необґрунтовану критику Кабміну. Тепер хоче Гройсман чи ні, йому і його міністрам доведеться працювати до осені, враховуючи, що вибори пройдуть 21 липня, раніше новий склад уряду ніяк не сформують.

Дострокові вибори до Ради: хронологія виборчої кампаніїДострокові вибори до Верховної ради відбудуться 21 липня. Слово і Діло склало календар з основними датами кампанії.

Ще одна не менш важлива тема – проект Виборчого кодексу, про який депутати нещодавно згадали. У першому читанні кодекс ухвалили ще восени 2017 року й відтоді його готували до другого, в законопроекті передбачається механізм обрання народних депутатів за системою відкритих пропорційних списків. У середу, 29 травня, профільний комітет схвалив Виборчий кодекс, а значить, Рада може почати його розгляд. Заковика в тому, що до нього подали близько 4,3 тисячі поправок. За словами одного з авторів кодексу Олександра Черненка, процес розгляду може зайняти 3-4 пленарних тижні.

Щодо законодавчої діяльності, то, наприклад, за весь вівторок Рада ухвалила лише постанову про збільшення території Бахмутського району Донецької області. Кілька законопроектів з блоку місцевого самоврядування були відхилені, рейтингові голосування з деяких питань показали, що в залі немає необхідної кількості голосів. У середу депутати заслухали звіт голови Рахункової палати Валерія Пацкана й на цьому робота закінчилася.

У четвер, як завжди, робота активізувалася. Ухвалили закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування». Він передбачає надання українцям, які всиновлюють дітей, право на 56-денну відпустку в разі усиновлення однієї дитини та на 70-денну відпустку – в разі усиновлення двох і більше дітей.

У першому читанні схвалили реформу звань в українській армії, щоб звання в Збройних силах відповідали еквіваленту НАТО. Зокрема, мають скасувати звання прапорщика та старшого прапорщика й запровадити звання – рекрут, штаб-сержант. Крім того, також у першому читанні Рада ухвалила урядовий законопроект про повну загальну середню освіту. Документ регулює питання доступності та забезпечення рівного доступу дітей до середньої освіти, регулює питання мови освіти, сертифікації педагогічних працівників та ресурсного забезпечення закладів.

У п'ятницю відбулася традиційна година запитань до уряду. Щоправда, Гройсман на неї не прийшов, при цьому прем'єр точно перебуває в Києві – на 14 годину в нього запланований брифінг. Можливо, він пропустив Раду через засідання Ради національної безпеки і оборони, але час збору РНБО не повідомляли. Тому замість Гройсмана про реформи в економіці розповідав перший віце-прем'єр – міністр економічного розвитку Степан Кубів.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.