«Прозора» політика: що з обіцяного Зеленським уже провалили або виконали інші політики

Читать на русском
Володимир Зеленський обіцяє впровадити прозору політику. Ми провели аналогію між його обіцянками та обіцянками інших політиків.
Слово і Діло

Останні соціологічні опитування говорять про те, що Володимир Зеленський має максимальні шанси на президентство. «Слово і Діло» вже вздовж і впоперек вивчило програму лідера перегонів, зокрема, разом з експертами ми розібрались, які обіцянки можна назвати складними для виконання. Сьогодні ми зупинимося на тих обіцянках, які можна об'єднати під загальним поняттям «прозора політика», й подивимося, хто з політиків уже брав на себе схожі запевнення.

Відкликання депутатів і чиновників

Серед перших своїх законопроектів Зеленський обіцяє внести законопроект «Про відкликання народного депутата України». Обіцянка геть не нова, багато політиків давали її, балотуючись до Верховної ради в 2014 році, але виконати її поки не вдалося нікому.

За час роботи восьмого скликання парламенту було внесено кілька таких законопроектів:

• «Про відкликання народного депутата України» (ініціатор Сергій Міщенко) – перебуває в комітеті;

• «Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення процедури відкликання за народною ініціативою)» (ініціатори Ірина Сисоєнко, Любомир Зубач, Тетяна Острикова та Ганна Романова) – перебуває в комітеті;

• «Про відкликання народного депутата України» (ініціатор Тарас Батенко) – знятий із розгляду;

• «Про внесення змін до закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (щодо спрощення процедури відкликання депутатів)» (ініціатори Михайло Гаврилюк, Сергій Мартиняк, Олександр Дубінін, Максим Курячий, Віктор Романюк, Геннадій Кривошея, Сергій Лабазюк» – знятий із розгляду;

• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення процедури відкликання депутатів місцевих рад» (ініціював Олександр Сугоняко) – перебуває в комітеті;

• «Про внесення змін до деяких нормативних актів України (щодо процедури відкликання депутатів місцевих рад)» (ініціатори Юрій Левченко, Михайло Головко, Олег Осуховський, Андрій Іллєнко, Олександр Марченко) – перебуває в комітеті.

Як бачимо, доля цих законопроектів або роками «висіти» на розгляді комітету, або в сесійній залі для них просто немає голосів. А обіцянок розробити відповідний механізм було набагато більше. Наприклад, Ярослав Дубневич у передвиборчій програмі обіцяв докласти всіх зусиль для ухвалення законопроектів про відкликання депутатів. Але своїх ініціатив він не вносив, а за закон «Про місцеві вибори» не голосував. У законі передбачає можливість дострокового припинення повноважень депутата за рішенням вищого керівного органу політичної партії, обраного за виборчим списком депутатів місцевих рад і за народною ініціативою.

Передумали вносити законопроект про відкликання депутатів, хоча й обіцяли, Олександр Онищенко, Володимир Зубик (хотів відкликати мажоритарників), Владислав Бухарєв (обіцяв відкликати ще й чиновників), Петро Сабашук, Сергій Хлань, Сергій Каплін, Сергій Мельник, Олесь Довгий, Андрій Река, Андрій Шинькович, Борис Козир.

Сергій Рудик у передвиборчій програмі обіцяв надати місцевим громадам право відкликати депутатів усіх рівнів. Законопроект «Про місцеві вибори», який передбачав можливість дострокового припинення повноважень депутата, Рудик не підтримав, своїх ініціатив він не вносив.

Нардепы не хотят разрабатывать законопроекты о возможности их отзываСлово і Діло

Великі плани були у Володимира Арешонкова: в 2014 році він пообіцяв ініціювати впровадження дієвого механізму впливу громадян на призначення й звільнення з посади керівників поліції, прокурорів, керівників податкової, а також голів місцевих адміністрацій. Однак таких ініціатив до парламенту депутат не вносив, а законопроекти щодо діяльності цих відомств – «Про Національну поліцію», «Про прокуратуру», «Про Державну фіскальної службі України» – відповідних норм не передбачають.

Вадим Рабінович у 2016 році пообіцяв ініціювати законопроект про право відкликання представників всіх гілок державної влади: «Мають бути параметри відкликання депутатів, суддів, прем'єра, президента. Я хочу ініціювати законопроект про право відкликання в кожній із гілок державної влади, тоді ми отримаємо хоч мінімальні можливості впливати на таку владу». Цих можливостей депутат українцям не дав, не зареєструвавши обіцяних законопроектів.

У 2015 році президент Петро Порошенко у відповідь на електронну петицію доручив тодішньому спікеру Верховної ради Володимиру Гройсману розглянути можливість відкликання народних депутатів виборцями. Гройсман запевнив, що парламент розгляне запровадження механізму. «Я вважаю, що відповідальність депутатів ВР за виконання своїх обов'язків має бути підвищена», – підкреслив він. Незважаючи на це, поки Гройсман керував Радою, такий законопроект розглянутий не був. Своїх ініціатив він не реєстрував і пішов керувати Кабінетом міністрів, не реалізувавши обіцянку.

Народне вето та народна законодавча ініціатива

«Мій перший законопроект «Про народовладдя». У ньому ми разом закріпимо механізм, за яким лише народ України формуватиме основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії», – йдеться в програмі Зеленського.

Народовладдя – це ми вже проходили в обіцянках все тих же народних депутатів восьмого скликання. Наприклад, Микола Люшняк перед виборами обіцяв ініціювати введення народного вотуму недовіри та народного вето. В теорії громадяни на референдумі змогли б скасовувати рішення органів влади та місцевого самоврядування, а також відправляти у відставку голову місцевої адміністрації, керівника поліції й податкової, прокурора чи суддю. Але Люшняк таких законопроектів вносити не став.

Народне вето та вотум недовіри також обіцяли Анатолій Євлахов, Костянтин Іщейкін, Вадим Кривохатько. Але ніхто з них відповідних законопроектів не вносив.

Відзначимо, що єдиний законопроект «Про народне вето і народний вотум недовіри» був внесений до Ради Павлом Різаненком у 2017 році. Документ досі перебуває на розгляді профільного комітету.

Відкритість інформації

Зеленський обіцяє, що вся інформація про формування та використання бюджетів, проведення тендерів, закупівель, аукціонів буде доступна всім. Публічні реєстри, відкриті інформаційні системи – все це чиновники обіцяють із завидною регулярністю. Але чиновники в основному на місцевому рівні.

Мер Києва Віталій Кличко, ще лише балотуючись на цю посаду, обіцяв запровадити чіткі й прозорі процедури розгляду земельних питань – відкриті й публічні аукціони. У жовтні 2014 року вперше за шість років відбулися відкриті земельні торги з продажу земельних ділянок комунальної власності міста. На початку 2015 року в міській адміністрації повідомили, що владі вдалося впорядкувати процедури відведення землі. На засідання земельної комісії запрошують громадськість і журналістів, щоб забезпечити прозорість ухвалення рішень. Земельне питання, яке викликає сумніви в комісії або депутатів Київради, знімається з розгляду для більш детального вивчення. А всі засідання комісій відкриті для представників ЗМІ. Тож цю обіцянку мер виконав.

Він також виконав обіцянку забезпечити прозорість міського бюджету. У червні 2015 року Кличко представив електронний бюджет столиці й повідомив, що Київ став першим «розумним» містом в Україні. Проект відкритого бюджету є першим етапом реалізації в столиці системи Smart City. За словами мера, ця система дає можливість киянам повністю контролювати і міську адміністрацію, і адміністрації районів.

«Прозорий бюджет» зміг впровадити й мер Вінниці Сергій Моргунов. Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич також обіцяв прозоре використання коштів міського бюджету. Влітку 2016 року міськрада долучилася до проекту «Відкритий бюджет», підписавши меморандум про співпрацю з ГО «Центр політичних студій та аналітики «Ейдос». Через «Відкритий бюджет» місто отримує візуалізацію бюджету у вигляді графіків і діаграм. Завдяки порталу жителі Миколаєва мають доступ до показників надходження та використання коштів бюджету.

На державному рівні найбільшим успіхом у цій сфері можна вважати впровадження системи електронних державних закупівель ProZorro.

Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» описало всю історію з дебатами між Петром Порошенком і Володимиром Зеленським.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...