НАТО посилює присутність у Чорному морі. Які плани РФ та як захиститись Україні?

Читать на русском
Олександр Мусієнкополітичний експерт

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс стурбований агресивною поведінкою Росії й нарощує свою присутність у Чорному морі. Країни НАТО та Україна вже провели спільні навчання в Чорному морі «Морський щит 19». Тим часом в Альянсі висловили готовність відправити до Чорного моря підводні човни. Своєю чергою посли Великої Британії та Канади в Україні заявили, що уряди їхніх країн готові посилити присутність національних ВМС у Чорному морі.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко підкреслив, що Україна та її союзники з НАТО приділяють особливу увагу безпеці Чорноморського регіону.

За його словами, після анексії Криму Росія систематично нарощує мілітаризацію півострова. Наприклад, одних лише військових кораблів стало втричі більше, ніж у період до 2014 року. Також збільшилася й кількість підводних човнів, у тому числі тих, які можуть бути озброєні крилатими ракетами типу «Калібр», систем ППО, механізованого сухопутного контингенту.

Таким чином, російські військові проводять військові навчання, кидаючи виклик як Україні, так і іншим країнам Чорноморського басейну, для яких агресивні дії Росії становлять надзвичайну загрозу.

У діях росіян немає нічого непередбачуваного. Річ у тім, що геополітична доктрина РФ протягом більш ніх двохсот років базується на затвердженні, що «Росії вкрай необхідно мати вихід до теплих морів, будувати порти у водах, що не замерзають».

Російська імперія систематично протягом століть намагалася пробивати для себе коридори на Південь, Південний Схід і Південний Захід. Через Центральну Азію шукали шляхи до Індійського океану, але за цим напрямком їм ефективно протидіяла Британська імперія, ведучи боротьбу з Кримським ханством та Османською імперією, в результаті програвши в Кримській війні, підкреслив Мусієнко.

«Ті, хто думає, що ця геополітика вже давно в минулому й втратила свою актуальність сьогодні, дуже сильно помиляються», – додав він.

Експерт нагадав шовіністичну заяву колишнього голови Ради міністрів і екс-директора ФСБ РФ Сергія Степашина, який в одному зі своїх інтерв'ю в 2015 році заявив: _«Якби Туреччина не була членом НАТО, вона ніколи б не дозволила навіть пальчиком поворухнути, інакше б сьогодні і протока Дарданелли, і Константинополь були б російськими».

«Чим вам не приклад агресивної імперської політики й недипломатичних висловлювань», – акцентував він.

При цьому фахівець звернув увагу на те, де Росія після розпаду СРСР за останні десятиліття розпалювала війни: Придністров'я, Абхазія, Грузія, Україна, втручання в громадянську війну в Сирії. Напрямок агресії та експансіоністської політики РФ чітко на Південний Захід.

«За останні роки Росія захопила Крим, за допомогою своєї військової присутності в Сирії поки не дуже успішно, але намагається створити військову базу з колишнього радянського пункту матеріально-технічного забезпечення», – уточнив він.

На його думку, агресивні плани Росії виходять за межі України й загрожують Грузії, Румунії, Болгарії й у перспективі навіть Туреччини. Саме тому ці країни об'єдналися й систематично проводять різного роду військові навчання в акваторії Чорного моря. Збільшилася кількість країн-учасниць, військ, техніки, які систематично спільно відпрацьовують плани з протидії агресії Росії як на морі, так і на суходолі.

Те, що В Чорному морі збільшується присутність кораблів НАТО, які проводять спільні навчання з українськими ВМС, стримує РФ від її агресивних планів щодо можливої ​​експансії Чорного моря, констатував Мусієнко.

«Кількість заходів військових кораблів НАТО до акваторії Чорного моря збільшилася в кілька разів. Навіть Туреччина, яка раніше приділяла більше уваги безпеці в Середземному та Егейському морях, зараз починає активніше розвивати свої військові бази й збільшує присутність в акваторії Чорного моря», – пояснив він.

Нещодавньою важливою подією стало успішне випробування української крилатої ракети «Нептун». Озброєння призначене для знищення різного типу кораблів противника, наголосив політолог.

«Усе, що відбувається з ракетною програмою України за останній час, може лише радувати. Після початку процедури виходу США з ракетного договору, зобов'язання з виконання якого офіційний Київ свого часу взяв на себе добровільно, Україна більше не скута рамками цієї угоди й отримала право розробляти ракети з радіусом дії понад 500 кілометрів», – уточнив він.

Припинення війни та розвиток армії: що Порошенко та Зеленський обіцяють як кандидати в президентиЯк кандидати в президенти України, що вийшли до другого туру, збираються вирішувати питання нацбезпеки, повернення Криму та Донбасу, а також розвивати армію, ми подивилися в їхніх програмах.

Про те, що потенційно Україна за нетривалий проміжок часу (3-5 років) здатна розробити ракету з радіусом дії понад тисяча кілометрів, говорять багато фахівців. Добре, що з боку держави й особисто президента цьому питанню зараз приділяється увага. Єдиною поки не до кінця вирішеною проблемою в цьому питанні залишається наявність полігону як майданчика для ефективних випробувань таких ракет.

«Успішне просування в розвитку ракетної програми стане ще одним стримувальним фактором Кремля в його агресивних планах», – акцентував він.

За його словами, важливо й те, що Україна нарешті затвердила Морську доктрину й Стратегію розвитку ВМС до 2035 року.

«Очікується, що український флот ось-ось поповниться катерами Island, переданими американською стороною. Необхідно вести подальші переговори зі США, Великою Британією, Скандинавськими країнами про передачу Україні нехай не зовсім нових, але хороших бойових кораблів, як на безоплатній основі, так і на платній із наданням кредитів на купівлю таких суден», – пояснив експерт.

Звичайно, є певні труднощі в роботі в цьому напрямку, зокрема в недостатньому фінансуванні програм, пов'язаних із будівництвом військових кораблів. Це необхідно вирішити з появою та затвердженням Стратегії розвитку ВПК України, відвівши в цьому документі істотну роль вітчизняному кораблебудуванню, передбачивши на ці цілі витрати не менш ніж 15-20% від загального фінансування ВПК, підкреслив він.

«У Миколаївській області необхідно створити технопарк із будівництва кораблів, як це передбачено Морською доктриною», – резюмував Олександр Мусієнко.

«Слово і Діло» з'ясувало, що обіцяє кожен із кандидатів з приводу війни та миру, як бачить проблему повернення окупованого Криму й частини Донбасу та що обіцяє зробити для української армії.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: