Плани на мобілізацію: як голосуватимуть ті, хто не визначився

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

За тиждень до президентських виборів головною інтригою залишається те, хто ж із кандидатів потрапить до другого туру. Поки що соціологи зафіксували трьох основних фаворитів перегонів. І все ж, незважаючи на дані соцопитувань, усі з трійки лідерів мають приблизно однакові шанси таки вийти в спаринг за президентське крісло наприкінці квітня.

Кожен із кандидатів, і це стосується не лише фаворитів виборчих перегонів, мають такий собі «прихований потенціал» – громадян, які визначаються зі своїм вибором в останні дні перед голосуванням. Або навіть у самий день виборів. Тому «заміряти» електоральне поле соціологам вже не реально, єдиний спосіб – дані екзит-полу. А ще є виборці, які попри те, що потрапляли в опитування, насправді взагалі не ходять на вибори або просто не можуть обрати свого кандидата, тож воліють залишитися вдома.

Наскільки такі категорії виборців вплинуть на фінальні результати в день голосування 31 березня? До яких прийомів вдаватимуться кандидати, щоб мобілізувати свій електорат, і навпаки – відлякати виборців своїх конкурентів?

Прихований потенціал

Загалом, українці завжди демонструють високий інтерес до виборів. Принаймні про це свідчить явка на виборчі дільниці в день голосування. Так, на президентських виборах у жовтні 2004 року явка становила більш ніж 74%, інтерес не згасав ані під час другого туру виборів, ані під час так званого «третього туру» – переголосування.

Президентські вибори-2019: що може вплинути на явку39 кандидатів і довгий бюлетень. Чи дезорієнтує це виборця та що може вплинити на явку, поговорили з експертами.

У 2010 році на президентських виборах явка виборців також була досить високою – 66,7% у першому турі та 69,1% у другому.

На минулих позачергових виборах президента 2014 року явка становила 59,5%, традиційно найбільше громадяни виявляли інтерес до виборів у західних областях України, найнижче – у східних регіонах.

Проте президентські вибори 2014-го не є таким собі «еталонним» показником – тоді Петро Порошенко переміг у першому турі, а вибори відбулися не скрізь, адже на той час це неможливо було зробити в анексованому Криму.

Цьогорічні вибори також важко буде порівняти з усіма попередніми, адже крім Криму, вибори не відбуватимуться в тимчасово окупованих ОРДЛО, попри те, що громадяни теоретично мають можливість проголосувати на підконтрольних Україні територіях.

Висока явка – своєрідний запобіжник від великої кількості фальсифікацій. Що більше громадян прийде на виборчі дільниці, то складніше буде підробити результати виборів. Адже навіть у математичному значенні «чистих» бюлетенів залишиться менше. Однак на шляху від агітації до самого факту голосування на виборчих дільницях усі кандидати стикаються з різними факторами, які заважають або просто не мотивують виборців іти на виборчі дільниці.

Наприклад, на минулих позачергових виборах у списках виборців було зафіксовано 29 мільйонів 625 тисяч 200 виборців. Тоді як прийшли проголосувати 17 мільйонів 834 тисячі 61 виборець. Різниця – більш ніж 11 мільйонів потенційних виборців. І навіть якщо лише частину з тих, хто не визначився, комусь із кандидатів вдасться схилити на свій бік, успіх у конкурентній боротьбі гарантований.

Сміливі очікування

У нещодавніх опитуваннях соціологи також фіксують високу явку – прийти на виборчі дільниці й проголосувати мають намір близько 70% серед опитаних. Щоправда, аналізуючи дані, експерти вказують на те, що явка таки буде нижчою за ті цифри, які були отримані під час соцдосліджень. Однак уже зараз зрозуміло, що кількість українців, які бажають взяти участь у голосуванні, буде більшою, ніж у 2014 році.

Програми Порошенка, Тимошенко та Зеленського: що мають спільного та чим відрізняютьсяМи розбиралися, які передвиборчі обіцянки фаворити президентських перегонів зафіксували в своїх програмах.

Кому з кандидатів-фаворитів можуть стати в нагоді голоси українців, які не визначилися? По-перше, слід згадати про антирейтинг кандидатів у президенти. І в Петра Порошенка, і в Юлії Тимошенко він високий. У шоумена Володимира Зеленського антирейтинг незначний, адже він новачок у політиці. Проте це зовсім не означає, що більшість тих, хто не визначився, проголосують саме за нього.

По-друге, варто звернути увагу на перший тур виборів і на тих кандидатів, які «дихають у потилицю» фаворитам. Це Анатолій Гриценко, Юрій Бойко та Олег Ляшко. Саме їхні прихильники можуть додати голосів комусь із фаворитів вже в першому турі, а ще найімовірніше, таки краще визначаться саме під час другого туру.

По-третє, не слід забувати про «резерви» кандидатів, які вже мають суттєві ресурси та електоральну вагу. Йдеться про Юлію Тимошенко та Петра Порошенка. Саме вони змагатимуться за своїх виборців найзапекліше, використовуючи всі можливі важелі впливу та ресурси.

В Юлії Тимошенко, як показують усі попередні виборчі кампанії, суттєвий електоральний ресурс прихований у сільській місцевості. Адже саме в селах соціологи можуть отримати не надто якісні результати опитувань. Крім того, в Тимошенко менший антирейтинг, адже попри її тривалу політичну кар’єру, наразі вона перебуває в опозиції до чинної влади. А ще, ймовірно, Тимошенко може сподіватися на кращий результат у центральних та східних регіонах країни в разі виходу до другого туру.

У Петра Порошенка є інші потужні приховані можливості. Це і можливість застосування адмінресурсу, і вплив на бюджетників, армію, пенітенціарні заклади. Загальна мобілізація виборців вкупі із застосуванням важелів адмінвпливу можуть дати кумулятивний ефект.

У Володимира Зеленського, попри високі рейтинги, найскладніша ситуація. Йому потрібно мобілізувати не надто дисципліновану молодь, до того ж він майже не має політичних союзників та розгалужених партійних та агітаційних структур. Таким чином, він може сподіватися на застосування лише двох ефективних способів для покращення власних позицій напередодні виборів – створити потужну юридичну структуру із захисту результатів голосування, а також застосувати найбільшу свою зброю – телебачення. До слова, саме наступного тижня команда Зеленського разом з одним із найвпливовіших каналів запускають 3-й сезон телевізійного серіалу, в якому нинішній кандидат у президенти грає роль персонажа Голобородька. Ефект від такого кроку – прозорий натяк для свого електорату та спроба мобілізувати виборців, які не визначилися, напередодні дня голосування.

Мобілізація в день виборів – чи вплине на результат?

Згідно з виборчим законодавством, агітація припиняється за добу до голосування. У «день тиші» кандидати намагаються вигадувати нові методи залучення виборців на дільниці. Не всі способи є легальними, втім, це не заважає використовувати маленькі «хитрощі», натякаючи своїм виборцям на необхідність прийти на вибори й віддати свої голоси.

Кожен шостий українець не знає, за кого голосувати. Чому та чим це небезпечно?Відповідно до соцопитування групи Рейтинг, кожен шостий українець не знає, за кого голосувати. Чому, розбиралися разом з експертами.

Багато штабів замовляють зовнішню рекламу із закликами прийти на вибори без згадки самого кандидата. Таку рекламу можна розцінювати як соціальну, втім, часто порушення все ж знаходять – наприклад, можуть бути використані кольори, які кандидат та його команда використовували для брендингу своєї агітаційної продукції.

Наразі є більш ефективні способи комунікації та нагадування виборцям про себе. Багато залежить від креативу виборчого штабу, втім, кандидати неодмінно скористаються можливістю нагадати про себе шляхом поширення певної інформації через численні соцмережі. Наскільки системно подібні дії будуть фіксуватися спостерігачами та правоохоронними органами, залишається лише здогадуватися. Адже для попередження таких дій кандидатів потрібен потужний моніторинговий ресурс.

Часто використовуються й не надто чесні способи «антимобілізації» виборців, які гратимуть проти опонентів. Наприклад, у деяких великих містах України серед виборців поширюються чутки про те, що молодих чоловіків, які прийдуть на голосування, відразу ставитимуть на облік до військкоматів. Мовляв, таким чином, боротимуться з ухилянням від строкової служби. Вочевидь, такі неправдиві чутки мають на меті посіяти сумнів та відвернути від голосування молодь – потенційний електорат Володимира Зеленського.

Є й інші, не надто чесні способи зниження явки в день виборів. Наприклад, громадянам можуть роздавати флаєри чи листівки з повідомленням про гарантовані «бонуси» в день голосування – чи то концерт відомих музичних гуртів, чи то роздачу продуктових наборів, чи то обіцянки безкоштовного пива, екскурсійних поїздок чи навіть знижок у магазинах. Усі ці акції мають умовну назву «давайте відпочинемо від виборів». Такі прийоми націлені на те, щоб виборці не дійшли до дільниць, а іноді такі повідомлення є ще й фейковими. Виборці, розуміючи, що їх обманули, взагалі втрачають інтерес до будь-якої активності й на виборчі дільниці не доходять.

Варто зазначити, що за оцінками соціологів, усе ж більшість тих виборців, які не визначилися, так і не дійдуть до виборчих дільниць. А голоси тих, що таки прийдуть на вибори, як правило, пропорційно розподіляються між усіма фаворитами перегонів. Щоправда, нинішня виборча кампанія сповнена сюрпризами, тож не виключено, що й у день виборів можуть виникнути цілком несподівані ситуації.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.