Закон буде ухвалений через те, що фракції, які орієнтовані проукраїнськи, просто побояться голосувати інакше.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Андрій Дуда, оцінюючи перспективи ухвалення мовного законопроекту.
«Коли апелюють до передвиборчого піару в цьому питанні, то можна сказати, що тут радше є передвиборча раціональність тих, хто просуває цей закон. Закон виноситься тоді, коли фракції просто не мають морального права перед виборцями не проголосувати за нього. Саме тут вибори грають у плюс», – зазначив Дуда.
Щодо потреби саме зараз розглядати документ, то крім того, що є політична доцільність, оскільки майже гарантований результат, важливо те, що мовне питання на сьогодні не врегульоване. Є рішення суду, яким фактично скасований попередній закон «Про основи державної та мовної політики», ухвалений у 2012 році, нагадав він.
Мовний закон: що зміниться для українцівУкраїнську мову повинні будуть знати всі громадяни країни, зокрема депутати й чиновники. Але на приватне життя норми закону не поширюватимуться.
«Був і суспільний резонанс, і мовний майдан. Очевидно, що так званий закон Колесніченка-Ківалова був антиконституційним. Він встановлював принцип не і/і, тобто і мова нацменшини, і державна, а був принцип або/або. Але в кожному разі, був закон, який регламентував мовний режим в Україні. На сьогодні ми в ситуації, коли такого закону, який би врегульовував мовний режим, узагалі не існує», – підкреслив експерт.
Є Конституція України та Європейська хартія регіональних мов і мов меншин. Звідси виникає багато проблем та непорозумінь. Часто в громадських містах, закладах харчування відмовляються обслуговувати українською мовою, уточнив він.
«Це не зовсім правильно, зважаючи на 10 статтю Конституції. Зараз є спроба врегулювати це питання», – додав політолог.
За його словами, мовне питання принципове, в різних державах має своє правове забезпечення. Тобто такого, щоб узагалі не було закону, який би врегульовував мовний режим, немає, особливо там, де є представники різних мовних спільнот.
Законопроект, що пропонується як базовий для розгляду, звичайний для будь-якої країни, де є нормативно визначена державна мова, наголосив він.
«Однозначно те, що яким би мовний закон не був, він не може суперечити Європейській хартії регіональних мов чи мов меншин, яку ми ратифікували. Її багато країн не підписали. Франція та РФ, наприклад. Якраз Україна її ратифікувала на дуже демократичних засадах. Ми її ратифікували для 13 мов де-факто, оскільки рахуємо окремо молдовську та румунську мови. Це мови, що ми визначили як регіональні чи мови меншин. Це дуже багато», – пояснив фахівець.
Для них Хартія виписана таким чином, що кожен може обрати окремий пункт, який ми забезпечуємо. Україна обрала найвищий рівень забезпечення мовних прав. Тобто, наприклад, не на рівні недільної, а на рівні середньої школи, уточнив він.
«Тому те, що зараз пропонується в новому мовному законі, – лише гарантії для державної мови та певний режим урегулювання використання мови, насамперед державної. Меншини в нас захищені. Питання лише в тому, щоб ВР щороку в бюджеті закладала певні кошти для виконання законів», – резюмував Андрій Дуда.
Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року Верховна рада схвалила в першому читанні мовний закон. Як голосували нардепи – на інфографіці.
Також «Слово і Діло» розбиралось, які зміни чекають на українців, якщо документ у нинішньому вигляді потрапить на президентський стіл.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»