Звіт про роботу в 2018 році: чого досягнув та з чим не впорався Кабмін Гройсмана

Читать на русском
Олександр Палійполітичний експерт
Віталій Баладиректор Агентства моделювання ситуацій

Уряд Володимира Гройсмана призначили після кризи великої коаліції в березні 2016 року. За призначення Гройсмана проголосували 257 народних депутатів, хоча програму дій Кабміну затвердили лише з третьої спроби. Напередодні голосування за своє призначення майбутній прем'єр впевнено заявив: «Цей уряд має стати владою нової якості, яка відповідає за свої дії та результат». Під час засідання Кабінету міністрів 13 лютого презентували звіт роботи уряду за 2018 рік. До слова, на другий рік роботи уряду (з 14 квітня 2017 року до 11 квітня 2018 року) загальний рівень відповідальності Кабміну сягнув лише 18%.

Політолог Олександр Палій зазначив, що нинішній уряд найприйнятніший із тих, які були за останні 20 років.

«Ми бачимо збільшення середньої зарплати в країні до 10 тис. грн. Раніше це була віртуальна цифра. Зараз це вже реальні гроші, на які людина може прожити. Крім того, відбулося прискорення економічного зростання до 3,4%. Це середні світові темпи. В умовах ампутації 22% промисловості це було зробити нелегко», – підкреслив Палій.

За його словами, реформи потроху просуваються, зокрема медична, однак поки вона не доведена до кінця, хоча напрям дерегуляції правильний.

«Мабуть, було б доречно роздати людям картки, звідки крапали б суми з їхніх податків, і за єдиною ціною надавати всім медичні послуги на конкурентній основі. Тобто, якщо немає в лікарів юридичної відповідальності, то в них була б відповідальність за рахунок того, що хороший лікар матиме гарне фінансове забезпечення, а поганий лікар – має вчитися по-новому», – уточнив він.

На його думку, така система відсіяла б неефективних лікарів, але це змусило б нашу медичну галузь постійно вдосконалюватися.

До досягнень уряду можна віднести ремонт доріг. На будівництво залізничного сполучення з аеропортом «Бориспіль» за часів Януковича зібрали близько 2 млрд дол., а в реальності це все вдалося зробити зараз у десятки разів дешевше, додав експерт.

«Так, були певні зупинки на початку, але сполучення користується попитом у пасажирів. Проект економічно вигідний, приносить прибутки», – акцентував він.

Дорожнє будівництво загалом доволі масштабне, стільки доріг у нас за рік не будувалося ніколи. Також значно впала корупція в цій сфері. Не зникла, але вона значно менша, ніж була раніше, наголосив Палій.

Також спостерігається хороший темп аграрного експорту. Це означає, що політика підтримки цього сектора виправдана, до країни заходять кошти з аграрного бізнесу, галузь працює нормально, додав він.

«Є хороші успіхи в IT-сфері. Немає надмірної зарегульованості, якою могли б притиснути галузь. Тому що саме тут є певні ризики. Це та галузь, яка має відтік кадрів. Якщо її притиснути в Україні, то працівники переїдуть до сусідньої Польщі», – пояснив політолог.

За його словами, після аграрного сектора та металургії це третя вагома галузь, яка дає прибутки.

Два роки уряду Гройсмана: як Кабмін виконує свої обіцянкиРівно два роки виповнилося відтоді, як почав роботу уряд Гройсмана. Ми вирішили порівняти між собою два роки правління міністрів Гройсмана й подивитися, наскільки змінився рівень відповідальності Кабміну.

Однак, попри всі позитиви, Кабмін Гройсмана пробуксовує в політиці дерегуляції, дуже обережно зачіпають скорочення повноважень різноманітних структур. Уряд коаліційний, кожен має якісь інтереси, все це потрібно враховувати, уточнив він.

«Можливості сірого заробляння на державі зберігаються. Дерегуляційна політика непослідовна. Попри те, що в 2017 році був ухвалений пакет законопроектів, потім усі починання зависли. Якогось нового драйву немає», – підкреслив експерт.

Багато сфер, в яких можна було б почати нормативну роботу, й цілі пласти корупції відпадатимуть самі собою, але ані уряд, ані парламент цю роботу на всі 100% не виконують, констатував він.

«Це, мабуть, ключове, за що можна дорікати уряду Гройсмана», – резюмував Олександр Палій.

Політолог Віталій Бала зазначив, що рух є, хоча й не такий швидкий, як нам хотілося б, і з помилками.

За його словами, будь-яка діяльність, наразі Кабміну, не оцінюється звітами, а оцінюється тим, чи відчувають громадяни її наслідки.

«Рівень підтримки Кабміну визначає ефективність діяльність уряду. Яка підтримка Гройсмана особисто та Кабміну, показують дослідження. Тому, коли ми говоримо про вибори, то й вибори також дають оцінку чинній владі. Соціологія є тим орієнтиром, який показує результативність того чи іншого політика, уряду. Звіти радше для фахівців, але діяльність держорганів передусім спрямована на громадян», – пояснив експерт.

Усі інші реформи слід було б починати, провівши перед тим основну реформу – економічну, додав він.

«Так, потрібно займатись освітою, медициною, але передусім потрібно, щоб приходили інвестори, створювалися нові робочі місця, підприємства, які почали б давати гроші до бюджету не за рахунок підняття тарифів, а за рахунок доданої вартості. Тоді ці гроші можна скеровувати на всі інші реформи. Так, мабуть, потрібно було починати – зі стратегії, а не тактики», – резюмував Віталій Бала.

Дізнатися, хто найвідповідальніший в уряді Гройсмана, можна тут.

Детальніше про те, як Кабмін виконує свої обіцянки, – за посиланням.

Які статки в членів Кабміну – на інфографіці.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.