Що вплинуло на отримання томосу?

Читать на русском
Віктор Таранполітичний експерт

Вручення томосу про автокефалію ПЦУ відбулося 6 січня в Туреччині. Цю подію можна порівняти з ухваленням двох документів, а саме з Актом про державну незалежність та Конституцією України. Фактично, ми отримали духовну конституцію та духовну незалежність.

Таку думку в своєму блозі висловив голова центру «Ейдос», політолог Віктор Таран, передає «Слово і Діло».

Експерт зазначив, що в праці «Націоналізм і культурна ідентичність» Ентоні Сміт неодноразово наголошував, що для створення та утвердження національної ідентичності народ має пройти кілька етапів. Перший етап – те, що єдність та ідентичність населення досягається через отримання священної батьківської території, це прабатьківщина, де проживали й будували свою першу державу наші предки.

«Наступний етап – це затвердження та усвідомлення національних символів, звичаїв та церемоній, а отже, спільної віри та церкви. Лише після цього приходять наступні національні ідентичності, зокрема мова», – уточнив він.

Таран додав, що варто згадати приклади з історії, а саме, як встановлювалася перша українська держава – Київська Русь. Володимир об’єднував слов’янські племена, використовуючи як союзника християнську церкву. Так само будувалася козацька республіка, в основі якої була віра.

«Згадаймо Петлюру, який сказав, що ми втратили незалежність, бо не мали трьох речей – армії, інфраструктури та своєї церкви», – підкреслив він.

До яких церков ходять українці: як змінювалася релігійна прихильність населення останні п’ять роківБільшість українців ще не визначилися з питанням, хто міг би очолити помісну церкву в Україні, хоча 54 відсотки виступають за автокефалію.

За його словами, на початку 2018 року отримання томосу не очікувалося. Навіть оптимісти, які займалися цим питанням, не вірили, що встигнемо. Єдиною вірою було те, що ми закладемо основу для його отримання. На цю перемогу вплинуло дуже багато факторів.

«По-перше, це той напір, з яким усі гілки української влади та громадянське суспільство тиснули на Варфоломія (ухвалення відповідних постанов та законів, постійні візити президента на Фанар, були зібрані й передані Варфоломію понад 500 підписів громадських організацій)», – констатував політолог.

По-друге, Російська православна церква припустилася стратегічної помилки, розпочавши відкриту війну з Варфоломієм та іншими патріархами, зокрема з представниками болгарської, грузинської, польської та інших церков. РПЦ мала єдиний шанс сплутати всі карти – вони мали взяти участь у Соборі 15 грудня. За рахунок кількісної переваги вони мали змогу обрати свого проросійського митрополита. Це був найбільш небезпечний сценарій, який вони через власну гординю не використали, пояснив він.

Експерт припустив, що зараз представники МП максимально саботуватимуть виконання закону, сподіваючись, що за кілька місяців, коли відбудуться президентські та парламентські вибори, відбудеться й зміна політичної кон’юнктури.

«Можливо, сподіватимуться й на те, що прихильників «русского мира» стане більше й, відповідно, спробують зробити це на законодавчому рівні. Однак є віра, що суспільство та політичний істеблішмент цього не допустять і ми більше ніколи не втратимо духовну незалежність нації», – резюмував Віктор Таран.

9 січня в Стамбулі члени Синоду Вселенського патріархату підписали томос про автокефалію української церкви.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...