Чи допоможуть «теплі кредити» заощаджувати на комуналці?

Читать на русском
Святослав Павлюкспеціаліст з енергозбереження "РПР"

З одного боку, програма є простою, не потребує жодної проектної документації. З іншого – економія не відслідковується ніяк.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив експерт «Реанімаційного пакета реформ» Святослав Павлюк, оцінюючи заяву керівника Держенергоефективності про те, що учасники урядової програми «Теплі кредити» заощаджують на комунальних рахунках від 20% до 50%.

«Річ у тім, що економія ніяк не відслідковується в межах самих проектів. Тому говорити про економію в 50% складно. Можливо, окремі ОСББ, які брали кредити на комплексну модернізацію, а таких було не дуже багато, таку економію отримували», – зазначив Павлюк.

Однак головна проблема цієї програми в тому, що вона дає не дуже глибоку модернізацію в принципі. Тобто на старті вона не потребує особливої проектної документації, а в підсумку рівень модернізації низький, додав він.

Експерт уточнив, що переважно рівень тих кредитів, які беруть ОСББ, сягає 200-300 тисяч гривень, відповідно, компенсація невелика.

«Проекти, що фінансуються з програми «теплих кредитів» не дають глибокої модернізації. Ніхто не надає документації, тому й як такої економії в принципі немає», – пояснив він.

Павлюк звернув увагу, що коли урядовці говорять, що кілька сотень тисяч скористалися цією програмою, це насправді означає, що кредити, які вони отримали, були дуже невеликими.

«Заявлено 500 тисяч сімей-учасників програми, але взяти участь і зробити глибоку модернізацію – дві різні речі. Якщо 500 тисяч сімей взяли кредит на 10 тисяч гривень, щоб замінити одне-два вікна, то це не означає, що в них радикально змінилося споживання. Замінили вікна – стало менше протягів. Усе. Теоретично це дало якусь економію, але практично – покращило комфорт, але економії не дало», – підкреслив він.

За його словами, ця програма гарна тим, що вона є просто єдиним наявним інструментом підтримки хоч якоїсь діяльності у сфері енергоефективності. Мінус – програма не відслідковує результату.

Те, що скорочене споживання газу на 6 мільярдів кубометрів, не говорить про те, що це сталося за рахунок програми «теплих кредитів», наголосив фахівець.

Скоротилося споживання, тому що зросли ціни – населення почало заощаджувати. Якщо взяти 500 тисяч сімей і розділити на суму, що виділена, то в підсумку на одну сім’ю це мізерні кошти, додав він.

Ще один мінус програми в тому, що вона фінансується нерегулярно. Запуск – у квітні, а до липня кошти закінчуються, уточнив експерт.

«Останнім часом почали фінансувати ОСББ, які почали брати більші кредити. Додатково виділено 100 мільйонів у листопаді, після вимоги активістів збільшити фінансування, враховуючи, що Фонд енергоефективності паралізований і не запрацює до осені 2019 року. Тому потрібно мати хоч якийсь механізм, який дозволить хоч трохи модернізувати будинок та заощаджувати на опаленні. Однак ці гроші давно закінчилися», – пояснив він.

За його словами, економія в 50% – перебільшення, але потрібно брати до уваги, що на сьогодні це єдиний наявний механізм енергопідтримки в житловому сектору.

«Нічого кращого ми не придумали. Хоча до цієї програми є мільйон зауважень», – резюмував Святослав Павлюк.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що в 2019 році держава планує виділити на «теплі кредити» 400 мільйонів гривень.

Додамо, 11 вересня 2018 року Гройсман пообіцяв збільшити фінансування програми «теплих кредитів» на 100 мільйонів гривень.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...