Патріарші труди: в УПЦ МП виник конфлікт через українську автокефалію

Читать на русском
Частина ієрархів УПЦ МП не згодні з офіційною позицією керівництва про розрив євхаристійного спілкування зі Вселенським патріархатом.

У лавах Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) намітився розкол із питання створення єдиної Української церкви. Про це повідомляють українські та російські джерела. Інформація про розкол з'явилася відразу після повідомлення про проведення Собору УПЦ МП, на якому ієрархи нібито майже одноголосно висловилися проти створення єдиної церкви, а також за розрив євхаристійного спілкування з Константинопольським патріархатом. Якщо відомості про розкол правильні, то це сильно підвищує шанси на створення єдиної церкви в Україні, а також сильно знижує ймовірність внутрішнього конфлікту після цієї події.

13 листопада мала відбутися зустріч між президентом Петром Порошенком та ієрархами УПЦ МП. Судячи з усього, на зустрічі мала обговорюватись участь священиків УПЦ МП у створенні єдиної Української православної церкви.

Нагадаємо, що 11 жовтня Священний синод Константинопольського (Вселенського) патріархату підтвердив рішення продовжити процедуру дарування автокефалії Українській православній церкві, ухвалив зняття анафеми з голови УПЦ КП Філарета (Денисенка) та предстоятеля УАПЦ Макарія (Малетича), а також скасував дію синодального листа 1686 року, яке дозволяло Московському патріарху хіротонізувати (висвячувати) Митрополита Київського. Останнім рішенням Вселенський патріархат не тільки залишив за собою право хіротонії голови Київської митрополії, а й фактично вивів Київську митрополію з багаторічного підпорядкування Московському патріархату.

Таким чином, Вселенський патріархат створив передумови для скликання Об'єднавчого собору, на якому може бути створена єдина Українська православна церква. Це викликало різку реакцію з боку Російської православної церкви (РПЦ), яка після відходу України переставала б бути найбільшою помісною православною церквою в світі.

У відповідь 15 жовтня РПЦ ухвалила рішення про розрив євхаристійного спілкування з Константинопольським патріархатом (євхаристійне спілкування означає, наприклад, можливість спільного служіння двома священиками різних автокефальних православних церков у межах Всесвітнього патріархату) й змусила до цього ж рішення Білоруську православну церкву, яка є частиною РПЦ.

А оскільки УПЦ МП також належить до складу РПЦ, то таких самих дій, очевидно, Москва чекала й від українських ієрархів. І на перший погляд ці очікування не були обмануті.

Зустріч із Петром Порошенком мала відбутися в Українському домі, проте напередодні серед архієреїв УПЦ МП почав поширюватися офіційний лист із вимогою в обов'язковому порядку з'явитися на зустріч із головою держави, яка має відбутися 13 листопада... в Києво-Печерській лаврі. Копію цього листа оприлюднив у Facebook речник УПЦ (Київського патріархату), архієпископ Євстратій (Зоря). Петро Порошенко, прогнозовано, до Лаври не прибув, а Євстратій припустив, що під приводом зустрічі з президентом УПЦ МП скликала Собор єпископів.

Припущення виявилося праивльним – 13 числа в Лаврі справді відбувся Собор єпископів УПЦ МП, на якому були присутні 83 з 89 ієрархів. За офіційною версією, учасники засідання дійшли висновку, що рішення Священного синоду Константинопольського патріархату від 11 жовтня 2018 року щодо українського церковного питання «є недійсними і такими, що не мають жодної канонічної сили». «У зв'язку з цим євхаристійне спілкування Української православної церкви з Константинопольським патріархатом наразі неможливе й припиняється», – йдеться в постанові Собору.

При цьому голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Климент заявив, що відповідні рішення були ухвалені «практично одностайно».

Така одностайність могла б сповільнити скликання Об'єднавчого собору, а також завдати серйозного удару по надіях залучити до лав єдиної церкви ієрархів УПЦ МП. Водночас це давало б РПЦ можливість заявити про те, що рішення Константинопольського патріархату від 11 жовтня поглиблює церковний розкол в Україні.

Втім, сумніви в такій одностайності виникли майже віддразу ж. По-перше, ввечері того ж дня стало відомо, що певна кількість архієреїв УПЦ МП все-таки зустрілися з Петром Порошенком. Цю інформацію підтвердив радник президента, директор Національного інституту стратегічних досліджень Ростислав Павленко. Він зазначив, що на зустріч прибули представники того крила УПЦ МП, яке підтримує створення автокефальної Української православної церкви. «Вони говорили про шалений тиск, який на них чинять», – повідомив Павленко.

Потім російське видання «КомерсантЪ» із посиланням на свої джерела повідомило, що на зустріч із Петром Порошенком прибули митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, архієпископ Новокаховський і Генічеський Філарет та митрополит Вінницький і Барський Симеон. Останній мав довіреності на участь у зустрічі з президентом ще від 15 владик. «Тобто фактично зустріч Петра Порошенка з єпископатом УПЦ відбулася. Вона передувала призначеному на 21 листопада собор православної помісної церкви України», – підкреслює Ъ.

Видання також зазначає, що зустріч із президентом пройшла «всупереч волі голови УПЦ митрополита Онуфрія». Учасники зустрічі були обурені помилками, допущеними при формулюванні рішення Собору єпископів, а також атмосферою тиску, в якому це рішення ухвалювалося. Владики зазначили, що позиція Онуфрія з приводу автокефалії не збігається з думкою єпископату. За домовленістю з президентом, нібито ухвалене рішення під час Об'єднавчого собору 21 листопада голосувати за дорученнями. Митрополит Симеон прибуде на собор орієнтовно з 15 дорученнями, й це будуть реальні голоси, які неможливо буде опротестувати.

Якщо відомості про розкол правильні, то на боці автокефалії щонайменше 15-18 архієреїв УПЦ МП. Це підвищує шанси на успіх Об'єднавчого собору й сильно знижує ймовірність виникнення внутрішнього релігійного конфлікту на ґрунті створення єдиної Української православної церкви. Як уже повідомляло «Слово і Діло», в разі успішного об'єднання в Москви залишиться тільки одна можливість торпедувати процес – розпалити цей конфлікт ззовні.

Ігор Вєтров, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...