За українським законодавством визнається лише одне громадянство, але це не означає, що в нас не існує подвійного громадянства.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт Харківської правозахисної групи Олександр Павліченко, оцінюючи ситуацію з роздачею угорських паспортів на Закарпатті.
«У нас визнається лише одне громадянство, але при цьому існує подвійне й выдкривається в багатьох випадках. Ця неврегульованість не дозволяє порушувати питання про те, щоб позбавляти українського громадянства. Адже багато хто має кіпрські паспорти, панамські, навіть російські. Крім того, є карта поляка, а вона фактично є містком до отримання польського громадянства. Однак карта поляка не викликає ні в кого заперечень чи сумнівів», – зазначив Павліченко.
Світ перебуває на етапі глобалізації, а питання громадянства відходитиме на другий план, додав експерт.
За його словами, в Європі, наприклад, французьке й голландське громадянство закріплює особу за приналежністю до країни, певні виборчі права, соціальні права також пов’язані саме з конкретною країною. Однак зараз світ став настільки мобільним, що через міграційні потоки компонент приналежності до якогось громадянства не є вирішальним.
На його думку, в ситуації з видачею угорських паспортів перш за все потрібно визначити статус, в якому опинилися особи, що отримували паспорти.
Віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Різка позиція Угорщини – це постріл собі в ногу»Віце-прем’єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіла про перемовини з європейцями щодо Nord Stream – 2, про успіхи в автоматизації перевірки е-декларацій і про курс України в НАТО.
«Жодного правопорушення вони не вчиняли. Ми не можемо говорити, що вони порушили конкретні норми закону, крім того, що в нас заборонене подвійне громадянство, й вони не вийшли з українського, а набули іншого громадянства. З іншого боку, тоді потрібно говорити й про те, що слід перевірити всіх, хто має подвійне громадянство. Тоді перед виборам ставити потрібно не 5-10 осіб, а значно більше. Тим паче, що робити з тими, хто має російський паспорт, що є ще більшим викликом для України? Це все є», – пояснив правозахисник.
Тому слід вирішити проблему законодавчо, має бути правове врегулювання, щоб була чітка позиція закону, що особи, які мають такі громадянства, в Україні матимуть обмеження, уточнив він.
«Наприклад, позбавляються можливості обіймати адміністративні посади, політичні, обмежені до участі в державному житті», – підкреслив експерт.
«Крім того, голосувати ці особи можуть за парламент і президента Угорщини та України? Потрібно вирішити це. Однозначно, це питання політичного врегулювання на законодавчому рівні», – констатував він.
На національному рівні, щоб можна було викликати поліцію й заявити про порушення закону, питання не вирішене, хоча має бути таке розв’язання, наголосив правозахисник.
Щодо внесення українців за угорські паспорти до бази «Миротворця», то це взагалі не державна інформаційна база. Вислання консула – це демонстрація того, що Україна категорично не сприймає таких дій, додав він.
«Ми ж собі не дозволяємо роздавати паспорти в Угорщині українській меншині, наприклад. Це підривна робота. Очевидно, що потрібно реагувати. Підстави є, дії дипломата нерелевантні. Якби була Угода між Україною та Угорщиною щодо визнання подвійного громадянства – це інша річ. Як, наприклад, у ситуації з картою поляка, щодо якої все узгоджено», – резюмував Олександр Павліченко.
Нагадаємо, в ексклюзивному інтерв’ю «Слову і Ділу» віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіла, що «різка позиція Угорщини щодо нашого майбутнього в НАТО та ЄС – це певною мірою постріл собі в ногу».
Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин – на нашій інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»