Політичний процес в Волинській області визначається двома центрами впливу, що конкурують між собою як на місцевому, так і центральному рівні. З одного боку, це політико-економічна група (ПЕГ) «Континіум», яку в регіоні представляє новий голова Волинської ОДА Олександр Савченко, а на республіканському рівні – народний депутат Степан Івахів.
Група «Континіум» діє спільно з представниками партії «БПП-Солідарність» і фактично представляє в регіоні інтереси Петра Порошенка. Напередодні президентських і парламентських виборів 2019 року група намагається обмежити вплив Ігоря Коломойського і його політичного проекту УКРОП (Українське Об'єднання патріотів). Останній в області являє собою симбіоз політичних і бізнес-еліт, об'єднаних навколо Ігоря Палиці – голови Волинської обласної ради і давнього бізнес-партнера Ігоря Коломойського. На сьогоднішній день депутати партії УКРОП домінують в двох ключових представницьких органах регіону – Волинській обласній та Луцькій міській радах, де спільно з представниками ВО «Батьківщина» та окремими депутатами контролюють прийняття ключових рішень в регіоні. Таким чином, два найбільш вірогідних кандидата на пост президента – Петро Порошенко і Юлія Тимошенко змушені співпрацювати з двома конкуруючими регіональними ПЕГ: «Континіум» і УКРОП, що ставить в залежність, як політичних лідерів, так і місцеві осередки їх партій від рішень «регіональних босів »і підвищує ступінь політичної нестабільності в регіоні.
Розстановка політичних сил в області
Виконавча вертикаль області знаходиться під контролем голови Волинської ОДА – Олександра Савченко, призначеного на цю посаду 23 березня 2018 року. Колишній заступник глави Київської ОДА, а ще раніше заступник міністра внутрішніх справ Савченко змінив на цій посаді Володимира Гунчика – лідера виборчого штабу Петра Порошенка у Волинській області в 2014 році. За неофіційною інформацією, призначення Олександра Савченко сталося через неефективну роботу Гунчика з розвитку партійної мережі «БПП-Солідарність» в регіоні, а також через лояльність колишнього губернатора до голови облради Ігорю Палиці і іншим представникам УКРОПу. Олександра Савченка вважають представником групи «Континіум», представленої в парламенті депутатською групою «Воля народу» (17 депутатів) на чолі з Ярославом Москаленком, Віктором Развадовським і Степаном Івахівим. На сьогоднішній день в команді Олександра Савченка в якості радників працюють чотири представники групи «Континіум»: Денис Пятигорец, глава благодійного фонду Степана Івахіва, Юрій Моклиця, Тарас Яковлев та Сергій Григоренко – радники колишнього мера Луцька Миколи Романюка та одного з лідерів групи «Континіум» в 2000-2017 роках. Ці факти свідчать про те, що новий голова ОДА працює в тісній зв'язці з групою «Континіум» для протидії впливу конкурентів з УКРОПу.
Олександр Савченко має великий досвід роботи в правоохоронних органах (пропрацював у органах МВС 26 років, а на посаді заступника міністра внутрішніх справ із 2007 до 2010 року), і порівняно невеликий досвід роботи на державній службі на посаді першого заступника голови Київської ОДА (з 19 січня до 28 листопада 2017). З огляду на попередній досвід роботи і розгалужену мережу контактів Савченка, можна припустити, що головним його завданням є протидія групі УКРОП, про що, зокрема, свідчить активна позиція голови ОДА в ситуації з відстороненням від посади голови Громадської ради при Волинській ОДА Олександра Волянюка (пов'язаного з УКРОПом), якого звинувачують в участі у Форумі переможців, який проходив 25 квітня в місті Брянську, РФ.
Ганебні вибори, які нічого не вирішують. Колонка Леоніда ШвецяЗ наближенням виборів зростає й кількість охочих голосувати. При цьому жоден із кандидатів не користується довірою. Чому ж тоді зростають рейтинги деяких кандидатів? Про це в колонці Леоніда Швеця.
Якщо виконавчу вертикаль в області контролює президент, що протегує групі «Континіум» (в обмін на політичну підтримку і спільні голосування), то представницькі органи влади знаходяться під контролем УКРОПу. Незважаючи на те, що на місцевих виборах 2015 року перемогу в 9 з 16 районів отримала партія президента («БПП-Солідарність»), домінуючі позиції в двох ключових представницьких органах регіону – Волинській обласній раді і Луцькій міській раді займає УКРОП. Зокрема, у Волинській обласній раді УКРОП отримав 18 місць (28% мандатів), і разом з ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» контролює порядок денний. Головою Волинської обласної ради є голова обласної організації партії УКРОП – Ігор Палиця, його заступниками Олександр Пирожик (ВО «Свобода») та Роман Карпюк (ВО «Батьківщина»). У Луцькій міській раді УКРОП має 15 місць (36% мандатів) і також очолює більшість, сформовану спільно з ВО «Батьківщина» та п'ятьма позафракційними депутатами. Хоча формально виконувачем обов'язків мера Луцька та секретарем міської ради є представник ВО «Батьківщина» Григорій Пустовіт, реальний вплив на політичний процес в міській раді здійснює перший заступник міського голови, представник партії УКРОП Григорій Непопад, що знаходиться під контролем лідера УКРОП у Волинській області Ігоря Палиці. Таким чином, УКРОП контролюють порядок денний двох ключових представницьких органів області, хоча за кількістю депутатів у представницьких органах області, перевагою вони не володіють.
Лідером тут, як і в більшості інших регіонів, є «БПП-Солідарність», яка провела 152 представника до місцевих рад регіону (20,5% від числа всіх місцевих депутатів області), УКРОП отримав 144 місця (або 19,5% мандатів) , ВО «Батьківщина» – 133 (18%). Характерною особливістю цих трьох політичних сил є те, що вони представлені у всіх представницьких органах області – обласних, районних і міських радах, що може свідчити про розгалуженої мережі прихильників. Партії ВО «Свобода» та Радикальна партія Олега Ляшка представлені в 15 (з 16) районних радах, маючи по 67 і 57 депутатів відповідно. Серед позапарламентських партій лідером є Аграрна партія, яка отримала 55 місць в 13 районних радах, «Громадянська позиція» і «Наш край» отримали по 22 і 21 представника відповідно. На відміну від Галичини, на Волині «Самопоміч» провела лише 9 представників до 3 районних рад області і по 4 представники до міської ради Луцька та Волинської обласної ради.
За підсумками виборчої кампанії в ОТГ найбільше мандатів отримав УКРОП – 123 депутати або 43,5% від представників усіх політичних партій. На другому місці ВО «Батьківщина» – 49 мандатів (17%). Далі йдуть – Аграрна партія – 32 мандати (11,3%), «БПП-Солідарність» – 31 мандат (11%), ВО «Свобода» – 18 мандатів (6,3%). Партії «Об'єднання «Самопоміч» та «Народний контроль» отримали по 8 і 6 мандатів відповідно, а РПЛ і «Громадянська позиція» – 5 і 4 мандати відповідно. Ці результати вказують на те, що найбільш ефективними партійними мережами в регіоні мають УКРОП, ВО «Батьківщина», Аграрна партія та «БПП-Солідарність».
Таким чином, головною політичною особливістю регіону є наявність конкуруючих ПЕГ – «Континіум» і УКРОП, які спираючись на виконавчі та представницькі органи регіону, намагаються контролювати формування політичного порядку регіону. Головним фактором політичної нестабільності в регіоні є залежність Петра Порошенка і Юлії Тимошенко від інтересів «регіональних босів», що в світлі майбутньої президентської кампанії 2019 року підвищує ризики для обох кандидатів. На результати кампанії також будуть впливати кілька позапарламентських політичних партій, які, очевидно, будуть брати участь і в президентських перегонах, підвищуючи конкуренцію за голоси виборців в регіоні. Залучення цих гравців до мереж підтримки Петра Порошенка або Юлії Тимошенко, однозначно посилить позиції одного з кандидатів.
Мережа лояльності й підтримки Петра Порошенка
Мережа лояльності Петра Порошенка сформована навколо вертикалі виконавчої влади в області, сконцентрованої в руках представників політико-економічної групи «Континіум», структури регіональних представництв партії «БПП-Солідарність», депутатського корпусу партії «БПП-Солідарність» в місцевих радах, а також регіональних клієнтели (Форма соціальної залежності в Стародавньому Римі: взаємні правові, соціальні та економічні зобов'язання між патронами і клієнтами - ред.), сформованих навколо депутата Верховної Ради України Степана Івахіва (він став лідером ПЕГ «Континіум» після трагічної загибелі в 2015 році Ігоря Єремєєва, Степан Івахів є депутатом Веровної Ради України від Волинської області (виборчий округ №21) і входить до депутатської групи «Воля народу» (яка відома своєю лояльністю до Петра Порошенка).
Призначення на посаду голови Волинської ОДА Олександра Савченко (патроном якого виступає Степан Івахів) було викликано прагненням Петра Порошенка послабити позиції лояльного до Юлії Тимошенко групи УКРОП. Таким чином, Порошенко посилював позиції Степана Івахіва, який довгий час намагався отримати важелі впливу на ситуацію в регіоні, і створював противагу для Ігоря Палиці. У контексті майбутньої виборчої кампанії 2019 протистояння між Степаном Івахівим та Ігорем Палицею може послабити позиції Юлії Тимошенко в регіоні і продемонструвати політичним і економічним елітам Волині, що президент зберігає контроль над ситуацією.
Наразі Олександр Савченко є головою Волинської ОДА, при цьому реальний контроль за політичним процесом зберігає Степан Івахів, за допомогою своїх представників, інкорпорованих в структуру керівних органів ОДА – Дениса П'ятигорця, Юрія Моклиці, Тараса Яковлева та Сергія Григоренка. Всі вони пов'язані з групою «Континіум» через тривалу професійної діяльності в структурах близьких до керівництва групи (С.Івахіва, М. Романюка). Ймовірно, головна мета їхньої діяльності в межах регіону, на сьогоднішній день, полягає у налагодженні ефективної зв'язку з політичними клієнтами за допомогою бюджетних і адміністративних ресурсів Волинської ОДА. При цьому фінансові та організаційні ресурси групи «Континіум» будуть використані, як інструмент додаткового впливу на політичні та економічні еліти регіону, заради забезпечення достатнього рівня підтримки Порошенко під час президентських перегонів 2019 року.
У той час, коли група «Континіум» готує політичне поле для проведення успішної передвиборної кампанії Порошенко в 2019 році, діяльність Олександра Савченка спрямована на нейтралізацію політичних опонентів із партії УКРОП (ймовірно, особисто Ігоря Палиці) з використанням правоохоронної системи (в цьому випадку можна простежити аналогію з ситуацією навколо нейтралізації одного з ключових лідерів УКРОПу Геннадія Корбана, якого вдалося вивести з політичного поля з використанням правоохоронної системи).
Аналіз діяльності партійних осередків «БПП-Солідарність» в області вказує на кілька важливих моментів.
По-перше, керівництво обласним центром здійснює Роман Романюк, який обіймає посаду директора Волинського центру зайнятості та є відносно новою людиною у волинській політиці. Романюк вперше був обраний керівником обласної організації «БПП-Солідарності» в 2015 році, і переобраний на цю посаду в грудні 2017 року, що може свідчити про те, що він і надалі буде виконувати цю роль.
Сам Романюк своє завдання бачить у розвитку партійної мережі «БПП-Солідарність» в області, яка, за його словами, налічує 4 міські та 16 районних осередків партії. І хоча незалежні спостерігачі громадянської мережі ОПОРА підтверджують формальна наявність такої кількості представництв, проте відзначають, що реально діючих представництв партії «БПП-Солідарність» у Волинській області тільки 2, що свідчить про досить низькому організаційному потенціалі партії в регіоні. Підтвердженням цьому служить результат виборчої кампанії в ОТГ Волинської області 2017 року, де партія отримала лише 31 мандат, поступившись не тільки ВО «Батьківщина» і УКРОП, а й Аграрної партії. Отже, можна припустити, що формальна мережу регіональних організацій партії -–поки не є тим організаційним ресурсом, який може забезпечити ефективну комунікацію з виборцем в контексті виборчої кампанії 2019 року.
Які політсили представляють владу в районах нелегального видобутку бурштину в УкраїніНелегально бурштин видобувають в трьох областях України. Слово і Діло розбиралось, які політичні сили представляють владу в цих регіонах.
По-друге, незважаючи на це, важливим організаційним ресурсом, яким володіє команда Петра Порошенка в регіоні, можуть стати депутати, обрані від партії «БПП-Солідарність» до місцевих рад. Зараз кількість представників «БПП-Солідарність» в місцевих представницьких органах складає 152 людини, і за цим показником партія є лідером в регіоні. Також не менш важливим є те, що представники партії входять до керівних структур 8 з 16 районних рад, що дозволяє їм впливати на політичний порядок на місцях, і може бути використано як політичний ресурс під час виборчої кампанії 2019 року.
По-третє, не менш важливим ресурсом команди Петра Порошенка в регіоні можуть стати регіональні клієнтели, сформовані навколо депутата Верховної Ради України та президента «Континіум» Степана Івахіва.
Степан Івахів володіє потужними фінансовими і людськими ресурсами, за допомогою яких команда Петра Порошенко зможе залучити в свою підтримку необхідну кількість виборців. За даними Forbes, стан Івахіва оцінюється в 93 мільйони доларів, а у власності народного депутата знаходиться мережа АЗС WOG, а також підприємства харчової промисловості, які працюють під брендом WMG WEST MILK Limited. Також Івахів має частку власності в корпорації «Континіум», «Банку інвестицій і заощаджень» і нафтопереробного комплексу «Галичина». Ренто-орієнтована позиція Степана Івахіва, який має бізнес-інтереси в різних сферах економіки, може стати ключовим мотивом його ефективної кооперації з Петром Порошенко.
Таким чином, альянс президента з представниками ПЕГ «Континіум» однозначно посилює його позиції в регіоні і послаблює вплив партії УКРОП і Юлії Тимошенко відповідно. Наявність достатньої кількості депутатів у місцевих радах області дозволяє контролювати політичний порядок регіону, а розгалужені регіональні клієнтели народного депутата Степана Івахіва компенсують проблеми партійного будівництва, які, традиційно, притаманні партії президента. Успіх електоральної кампанії Петра Порошенка на Волині безпосередньо залежить від ефективної та скоординованої роботи регіональних лідерів «БПП-Солідарність» і представників ПЕГ «Континіум».
Мережа лояльності і підтримки Юлії Тимошенко
На сьогоднішній день мережа підтримки Юлії Тимошенко у Волинській області сформована навколо регіональних осередків партії ВО «Батьківщина», депутатського корпусу партії ВО «Батьківщина» в місцевих радах, а також мережі представників політичної команди УКРОП – депутатського корпусу партії УКРОП в місцевих радах, на чолі з регіональним лідером Ігоря Палиці, а також регіональної клієнтели депутата Верховної Ради України від 23 виборчого округу Ірини Констанкевич.
За офіційною інформацією в Волинській області партія ВО «Батьківщина» має найбільш розгалужену мережу представництв, яка налічує 689 осередків, що складає 89% від загальної кількості партійних представництв, зареєстрованих в регіоні, і демонструє тотальне домінування команди Юлії Тимошенко. При цьому за результатами моніторингу представників громадської мережі ОПОРА, реально діючих організацій партії ВО «Батьківщина» в області тільки 20, що становить 71% від усіх функціонуючих представництв партій в регіоні, і, в цілому, підтверджує тенденцію домінування.
Формальний контроль над діяльністю регіональних представництв ВО «Батьківщина» здійснюють глава фракції ВО «Батьківщина» у Луцькій міській раді – Валерій Бондарук, перший заступник голови обласної організації, Андрій Козюра, а також Григорій Пустовіт – секретар Луцької міської ради (фактично виконуючий обов'язки мера обласного центру).
Варто відзначити, що в партійній вертикалі ВО «Батьківщина» в регіоні існує конфлікт між колишнім керівником обласної організації партії, мером міста Ковель Олег Кіндер, і нинішніми керівниками обласної мережі – Валерієм Бондарук та Григорієм Пустовітом. Конфлікт між колишнім і нинішніми керівниками виник через те, що Валерій Бондарук та Григорій Пустовіт підтримують Ігоря Палицю і співпрацюють з кропом, як в міському, так і в обласній раді. Олег Кіндер та частина лояльних до нього депутатів обласної ради (В.Касарда, Л.Кірда, С.Слабенко) намагалися співпрацювати з представниками «БПП-Солідарність» і, персонально, з лідером «Континіум» Степаном Івахової. Очевидно, що в контексті майбутньої президентської кампанії, такий політичний союз був украй невигідний Юлії Тимошенко, тому група Кіндера була відсторонена від керівництва партією на рівні області. Однак скандал, який розгорнувся навколо цієї події, негативно вплинув на клімат в партійній структурі регіону.
Другою складовою мережі підтримки Юлії Тимошенко в регіоні виступає депутатський корпус партії ВО «Батьківщина». В цілому ВО «Батьківщина» має 133 представника в місцевих радах (або 18% від загального числа депутатів області). Представники ВО «Батьківщина» входять до керівних органів двох ключових представницьких інститутів регіону – Луцької міської ради, де Григорій Пустовіт виконує функції секретаря ради і, фактично, функції мера міста, а також Волинської обласної ради, де представник ВО «Батьківщина» Роман Карпюк обіймає посаду заступника голови обласної ради. Також представники ВО «Батьківщина» входять до керівних органів трьох районних рад, і очолюють важливі виконавчі структури (бюджетні комісії) в межах області.
Якщо ж додати до депутатського корпусу ВО «Батьківщина» представників партії УКРОП, яка виступає їх політичним союзником, і налічує 144 депутати, то в цілому мережа підтримки Юлії Тимошенко в розрізі депутатського корпусу області складе 277 чоловік, тобто, 37,5% від загального числа депутатів області.
Особиста політична підтримка Юлії Тимошенко кандидатури Ігоря Палиці на посаду голови Волинської обласної ради, свідчить про те, що команда УКРОП, як і їх патрон Ігор Коломойський, зацікавлена в перемозі на виборах 2019 року саме лідера ВО «Батьківщина». Отже, варто очікувати, що, як УКРОП, так і група «Приват» будуть медійно і фінансово підтримувати саме Юлію Тимошенко.
Таким чином, мережа підтримки Юлії Тимошенко у Волинській області формуються навколо двох політико-економічних груп – «старих» політичних соратників і партійного активу ВО «Батьківщина», який концентрує в своїх руках потужну мережу лояльності в регіоні і здатний забезпечити високу явку прихильників. Друга група – це ПЕГ УКРОП, яка володіє значними політичними ресурсами в межах області, а також має потужні фінансові і медіа ресурси на республіканському рівні. Єдиною перешкодою злагодженої роботи цієї команди може стати загострення конфлікту між представниками ВО «Батьківщина» і кропу, хоча на сьогоднішній день імовірність такого сценарію оцінюється, як низька.
Мережі лояльності і підтримки інших кандидатів
На результат президентської кампанії 2019 року в межах Волинської області впливатиме участь Анатолія Гриценка («Громадянська позиція»), Андрія Садового («Об'єднання «Самопоміч») і Олега Тягнибока (ВО «Свобода»).
Мережа підтримки Анатолія Гриценка, в межах Волинської області складається з депутатського корпусу (22 члена), а також лідера обласної організації партії Сергія Чурікова. Незважаючи на те, що «Громадянська позиція» не має представництва ні в Луцькій міській, ні в Волинській обласній раді, лідер регіонального відділення партії Сергій Чуріков є відомим політиком і неодноразово ставав фігурантом політичних конфліктів в регіоні. Зокрема, в 2016 році він постраждав від рук представників громадського формування «Варта порядку», яке вважається неформальній силовою структурою лідера кропу Ігоря Палиці. З тих пір Сергій Чуріков активно протидіє спробам партії УКРОП монополізувати політичну владу в регіоні шляхом організації політичних акцій. На сьогоднішній день Чуріков бере участь у всеукраїнському проекті «Нові лідери», використовуючи цю медійну платформу, в тому числі, для політичної агітації.
Формальним союзником «Громадянської позиції» та її лідера є партія «Народний контроль», яка представлена трьома депутатами (в Луцькій міській раді) на чолі з Павлом Данильчуком. Данильчук теж виступає активним критиком і опонентом Ігоря Палиці, тому з точки зору стратегічних і тактичних цілей, політичний союз між «Громадянською позицією» і «Народним контролем» цілком виправданий.
Таким чином, ресурсний потенціал Анатолія Гриценка в регіоні можна оцінювати, як достатній, про що свідчить наявність, як мережі представників в місцевих радах, так і харизматичного регіонального керівника, який буде намагатися об'єднати навколо себе політичних союзників.
Позиції партії «Об'єднання «Самопоміч» та її лідера Андрія Садового на Волині протягом останніх двох років дещо ослаблені. Причиною є тривалий внутрішній конфлікт між колишньою головою обласного осередку Юлією Вусенко і депутатом обласної ради Костянтином Зінкевичем.
Для подолання розколу в регіональному представництві партії керівником обласної організації була призначена депутат фракції «Самопомочі» в ВРУ Тетяна Острикова, а керівництво міським представництвом партії передано в руки колишнього керівника обласної організації Юлії Вусенко. За словами Тетяни Острікової, її призначення на цю посаду є вимушеним кроком, спрямованим на подолання суперечностей в партійному осередку, що може свідчити про те, що партія готується до майбутніх президентських і парламентських виборів.
Плани на реванш: як політичні помилки трансформуються в рейтинги опонентівІсторія має здатність повторюватися. А політична історія – тим паче. Звідки чекати на реванш та хто спробує повернути собі впливовість на хвилі розчарувань, аналізував політолог Олександр Радчук.
«Об'єднання «Самопоміч» представлено 4-ма депутатами у Волинській обласній раді (неформальний лідер Костянтин Зінкевич) і 4-ма депутатами в Луцькій міській раді (неформальний лідер – Юлія Вусенко), а також має представництво з 15 депутатів в 3-х районних радах області, і 17 депутатів в 3-х міських радах області. За словами Тетяни Острікова, партія представляє інтереси міської класу, тому увага концентрує на роботі з електоратом міст, що помітно за результатами останніх виборчих кампаній.
Успіх команди Андрія Садового буде залежати від подолання внутрішнього конфлікту, спільної роботи над залученням прихильників і розвитком партійних осередків.
Політична партія ВО «Свобода» та її лідер Олег Тягнибок мають стабільне представництво в місцевих радах регіону. Так, у Волинській обласній раді вони мають 8 представників і посаду першого заступника голови (Олександр Пирожик), в Луцькій міській раді партія представлена 5-ма, а в інших містах області – 10-ма депутатами. Очолює обласний осередок партії депутат Волинської обласної ради Анатолій Вітів.
Депутати від партії ВО «Свобода» мають представників у 15-ти з 16-ти районних рад (всього 55 депутатів), що свідчить про те, що партія включена в політичні процеси в регіоні. Разом з тим, крім участі в керівних органах на рівні обласної ради, представники ВО «Свобода» фактично знаходяться в статусі політичної опозиції в інших представницьких структурах області, що однозначно знижує можливості впливу партії на прийняття політичних рішень в регіоні.
У регіоні також діє обласний осередок комбатантські об'єднання «Легіон Свободи», яка об'єднує ветеранів російсько-українського конфлікту, лідером якого є член партії Сергій Духніцький.
З великою ймовірністю можна припустити, що і ВО «Свобода», і її лідер Олег Тягнибок, братимуть участь в електоральному циклі 2019-2020 років, займаючи опозиційну нішу і виступаючи виразником інтересів консервативно налаштованих виборців. Політичними союзниками Олега Тягнибока в кампанії 2019 року можуть бути політичні партії «Національний корпус» і «Правий сектор», які мають нечисленні представництва у Волинській області.
Резюмуючи, важливо відзначити наступне:
Політична боротьба в області буде концентруватися навколо протистояння Петра Порошенка і Юлії Тимошенко, при активній підтримці двох конкуруючих ПЕГ «Континіум» і УКРОП відповідно.
Головним політичним ресурсом Петра Порошенка в регіоні, традиційно, виступає виконавча вертикаль ОДА, що надає доступ до розподілу бюджетних коштів і вибудовування мереж лояльності в межах бюджетних установ, а також досить велике представництво депутатів у місцевих радах. При цьому не менш важливою складовою електорального успіху чинного президента можуть стати регіональні клієнтели лідера ПЕГ «Континіум» Степана Івахіва.
Козирем Юлії Тимошенко на Волині є політична і фінансова підтримка ПЕГ УКРОП, яка спільно з розгалуженою мережею партійних осередків ВО «Батьківщина», може забезпечити високий рівень підтримки кандидата під час кампанії 2019 року.
Поведінка інших ймовірних кандидатів - Анатолія Гриценка, Андрія Садового та Олега Тягнибока, як і робота їхніх команд в області, особливо в другому турі, залежатиме від домовленостей центральних представництв партій і лідерів.
Цілком імовірно, що мережі підтримки Андрія Садового та Олега Тягнибока можуть бути використані як на користь Петра Порошенко, так і на користь Юлії Тимошенко, з огляду на вкрай низьку ймовірність виходу перших до другого туру президентських перегонів.
Щодо Гриценка, то його вихід до другого туру можливий лише в разі досягнення домовленості про його підтримку всіма опозиційними до Петра Порошенка ПЕГ та їхніми партіями (крім проросійського «Опозиційного блоку»). На сьогодні публічної інформації про такого роду угоди немає.
Михайло Мозоль, Юрій Мацієвський, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»