«Київенерго» влаштувало рейди на боржників: як вийти з тарифної кризи

Читать на русском
Сергій Дяченкоенергетичний експерт

За даними «Київенерго», борг споживачів та держбюджету за тепло й гарячу воду станом на 1 липня склав майже 3,8 мільярда гривень. Із них майже 2,7 мільярда гривень заборгували населення та ЖЕО. Компанія вже разом із виконавчою службою почала проводити рейди квартирами киян, які мають борги за тепло. Боржників попередили, що в разі несплати боргу найближчим часом буде проведене примусове списання коштів з їхніх рахунків, а також здійснений опис та продаж майна. При цьому ще два роки тому міністр юстиції України Павло Петренко пообіцяв, що українців не позбавлятимуть власності через несплату комунальних тарифів.

Експерт із питань енергетики Сергій Дяченко наголосив, що без рішення суду стягувати майно «Київенерго» не має права.

«Так, можуть стягувати пеню, але не забирати майно без ухвали суду. Виконавча служба також має спиратися на рішення судових органів. Якщо за контрактом одна сторона, наприклад споживач, не виконує умови договору, то реалізація прав мусить далі йти через суд. Судова інстанція має визначити й визнати винного та прописати стягнення. Вже на підставі цього можна арештовувати майно», – зазначив Дяченко.

Експерт уточнив, що взагалі приходити до квартири можуть, щоб зняти показники лічильників і звірити з тими даними, які подає споживач.

На його думку, такі методи, як ходіння до квартир, навряд чи будуть ефективними в принципі.

«Річ у тім, що споживач, по-перше, може не пустити. Зараз поширені випадки, коли під виглядом комунальних служб ходять злодії та шахраї. Тому це мусить відбуватися за попереднім попередженням та дзвінком, що в зазначений день та годину прийдуть працівники компанії», – пояснив він.

Енергетик підкреслив, що лічильники в ідеалі мають бути ззовні, щоб такої біганини не було.

За його словами, контроль мусить бути, але цивілізований. Ходити й лякати людей тим, що заберуть майно, ненормально. В такому разі має бути судовий процес.

Експерт констатував, що ситуація із заборгованістю дійсно складна, оскільки ми вже підійшли до межі платоспроможності населення.

Україна за крок до енергетичної бідності населення. Потрібно контролювати ціни, адже рівень доходів у нас чи не найнижчий серед країн Європи, а ціни на енергоносії ми ставимо європейські.

Фахівець наголосив, що намагання вирішити проблему за рахунок підвищення мінімалки ні до чого доброго не веде, крім інфляції.

«Не може підвищуватися зарплата директивно, вона має слідувати продуктивності праці. Надруковані безглуздо гроші лише розкручують інфляцію. А висока інфляція, яка ще й непрогнозована, відлякує інвесторів. У підсумку ми маємо фінансову нестабільність», – акцентував він.

Вирішити комунальне питання через виплату субсидій також не виходить, додав експерт.

За його словами, коли більша половина населення сидить на субсидіях, це апріорі нездорове явище, а скорочення субсидій призводить до того, що забирають її якраз у тих, хто потребує допомоги. Все через недосконалу систему субсидування.

На його переконання, вирішити поступово ситуацію можна, але за рахунок переведення населення на продуктивні та сучасні засоби опалення.

«Потрібно наводити при цьому лад із мережами, оскільки там дуже великі витрати. До 70% того, що ми сплачуємо, ми сплачуємо за втрати тепла. Є питання до експлуатуючих організацій», – уточнив він.

Гройсман запевняє, що газ для населення не подорожчаєСказано 27 квітня 2016 р.Статус обіцянки: Не виконано

Також має бути використання локальних систем опалення, підкреслив фахівець.

«Коли багатоквартирний будинок, кілька будинків, мікрорайон об’єднуються й переходять на власну генерацію тепла. Таке обладнання в нас є, при тому не таке воно вже й дороге. Звичайно, потрібно з цим допомагати, адже самотужки населення не впорається. Зате розрахунки свідчать, що заощадити можна до 60%. Це було б дуже прогресивним та дієвим кроком», – резюмував Сергій Дяченко.

Нагадаємо, ще взимку прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що газ для населення не подорожчає.

Раніше аналітики «Слова і Діла» з'ясували, яку частину своїх доходів українські сім'ї витрачають на комунальні платежі.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: