90% правок до проекту закону про Антикорупційний суд затягують процес його ухвалення

Читать на русском
Для чого Україні потрібен Антикорупційний суд, якщо в розвинених країнах немає таких структур для боротьби з корупцією, розмірковували в ефірі UMN ведучій Данило Яневський та юрист Максим Костецький.

Президентський законопроект про антикорупційний суд потрапив до Верховної Ради як невідкладний ще наприкінці 2017 року. Відтоді ми тільки й чуємо, як швидко потірбно його ухвалити й створити нову антикорупційну структуру. Нардепи спромоглись ухвалити проект закону в першому читанні ще в березні.

Але відтоді профільний комітет навіть не почав розглядати правки, незважаючи на постійні вимоги спікера парламенту Парубія пришвидшити цей процес. Чи не поховають нардепи цю законодавчу ініціативу, як це було вже неодноразово, розбиралися на каналі UMN ведучий Данило Яневський та юрист Transparency International Максим Костецький.

НЕ СУДИЛОСЯ... АНТИКОРУПЦІЙНА ЕПОПЕЯUMN

«Антикорупційний суд – це саме те, чого не вистачає судовій системі. Всі бачать, що когось затримують, відправляють до СІЗО, але в підсумку ці затримання не завершуються судовими вироками. Тому суд – це та ланка, яка покаже, що антикорупційна реформа в Україні завершилася», – вважає Максим Костецький.

Світова практика створення антикорупційних судівНаразі Україна перебуває в очікуванні створення антикорупційного суду й посідає 131-ше місце в індексі сприйняття корупції разом із Непалом.

1 березня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про Антикорупційний суд. Відтоді минуло вже три місяці, але парламент не поспішає ухвалити законопроект у другому читанні. Зокрема, профільний комітет навіть досі не приступив до розгляду поправок, яких у документі понад 2 тисячі. При тому, що, за словами Костецького, комітет уже збирався п’ять разів.

«Все, що відбувається, більше нагадує процес затягування розгляду правок, ніж намагання його вирішити. Це те, що завжди відбувається в українській політиці, – намагання вихолостити ідею, довести її до абсурду або затягнути процес настільки, що вже ніхто не пам’ятає, з чого все починалося та на якому етапі зупинилося. Якби не величезний тиск МВФ, Світового банку та українських громадських організацій, то законопроект про український Антикорупційний суд міг би так само ще до першого читання перебувати в комітеті Ради до сьогодні», – сказав юрист.

Але оскільки Україна залежна від чергового траншу МВФ, то заради того, щоб не залишитися без макроекономічної закордонної підтримки, політики змушені зі скрипом просувати питання створення суду.

Роздивляючись інфографіку аналітичного порталу «Слово і Діло» про світову практику створення антикорупційних судів, Костецький зауважив, що в більшості розвинених країн світу немає таких інституцій, тому що там нормально працює система правосуддя як така.

«Якби в нас належним чином працювала судова система, я був би першим, хто казав би, що нам не потрібен Антикорупційний суд. Якщо б, до прикладу, Солом’янський районий суд Києва швидко, професійно та без упередженості суддів чи політичного впливу виконував свою роботу, жодного Антикорупційного суду в країні не було б», – пояснив Костецький.

Натомість більш ніж сто антикорупційних справ щодо топ-корупції, які зараз НАБУ передало до судів, можуть просто потонути в цьому судовому болоті.

«Єтапи створення антикорупційних органів в Україні, зокрема й Вищого антикорупційного суду (ВАКС), можна побачити на інфографіці порталу «Слово і Діло». Загалом таких структур має бути п’ять. Щодо ВАКС, то президентський законопроект N7440 розпочав своє сходження на парламентську Голгофу наприкінці 2017 року й станом на сьогодні ми маємо в ньому 2 тисячі поправок, що, як на мене, є спробою заблокувати процес», – припустив Яневський.

Боротьба з корупцією: як створювались нові правоохоронні та антикорупційні органиВ Україні з корупцією і злочинністю боротимуться 8 нових структур. П'ять з них вже працюють. На черзі створення ще трьох нових організацій.

Костецький уточнив, що цих правок 1925, він їх усі перечитав і дійшов висновку, що дійсно фактично всі вони внесені для затягування процесу.

«Це давня тактика затягування у Верховній Раді – що більше правок, то менші шанси на ухвалення закону. Десь третина цих поправок дублюють одна одну. Причому є й адекватні – від абсолютно всіх фракцій, включно з «Опоблоком». Але таких правок не більш ніж 10%. Решта спрямовані не лише на затягування процесу, а й на те, щоб не допустити створення насправді незалежного судового органу», – вважає Костецький.

У чому недоліки президентського законопроекту про Антикорупційний суд, читайте в матеріалі «Слова і Діла».

Також раніше ми писали, що Порошенко розповів про Антикорупційний суд.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...