Чому ніяк не визначаться з аудитором НАБУ та в чому інтерес Банкової?

Читать на русском
Дмитро Купираполітолог

Обрання аудитора НАБУ затягнулося в зв’язку з тим, що йде боротьба АП за те, щоб контролювати НАБУ. Якщо президенту вдасться протиснути свого кандидата, це дасть інструмент, який дозволить звільнити директора НАБУ Ситника й впливати на саме НАБУ.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політичний аналітик Дмитро Купира, оцінюючи ситуацію з обранням аудитора НАБУ.

«Для АП бажаний аудитор НАБУ – це можливість контролю за Бюро. Питання стоїть навіть не обов’язково в тому, щоб звільнити Ситника. Насправді, це хороший метод постійного впливу. Тим паче невідомо, як себе поведе сам Ситник, якщо припустити, що, наприклад, з’явиться такий аудитор, якого хочуть в АП», – зазначив Купира.

Звичайно, суспільство сподівається, що директор НАБУ зможе втримати свою незалежність, але ж як буде насправді, ніхто не знає, додав він.

«Безумовно, бажано, щоб НАБУ, як і аудитор, вели прозору роботу, маючи кожен окремо свої права та обов’язки», – уточнив експерт.

На його переконання, призначення аудитора необхідне.

Артем СитникДиректор Національного антикорупційного бюро України

«Це ненормально, що вже стільки часу працює такий слідчий орган із серйозними повноваженнями й не надає хоча б звітності. Суспільство хоче аудитора, який виявлятиме порушення, якщо такі будуть. І це буде непогано, якщо вони будуть виявлені. Це сигнал про те, що їх потрібно виправити й нормально працювати далі. НАБУ – велика організація з десятками людей, які мають слідчі обов’язки, права. Однак якщо все вдасться так, як хоче АП, то це буде «смотрящий», – пояснив Купира.

Експерт звернув увагу, що основною проблемою для НАБУ є те, що йому немає куди нести свої справи.

За його словами, НАБУ – не судовий орган, вони не можуть судити, хто скоїв злочин.

«Це слідчий орган. Вони готують матеріали про злочини для суду. В НАБУ працюють десятки людей, які розслідують справи про десятки й сотні мільйонів гривень. Вони збирають справи, а потім їх немає куди нести. Суд їх не розглядає. Вся робота виходить безрезультатною», – підкреслив він.

Аналітик наголосив, що це впливає в першу чергу на суспільство, адже додає розчарування щодо діяльності антикорупційних органів.

«По-друге, це проблема для самих працівників, які ведуть справу й не мають професійного результату. Тобто, наприклад, певний слідчий зібрав матеріали, за якими було доведено, що певна особа пограбувала країну на певну суму», – резюмував Дмитро Купира.

За даними «Слова і Діла», керівник НАБУ Артем Ситник має в досьє лише 14 обіцянок, більшу частину з яких він не виконав. З рівнем його відповідальності можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Слово і Діло» відстежило хронологію основних протиріч між НАБУ, НАЗК та прокуратурою, а також найгучніших корупційних справ.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: