Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Захід не бажає, щоб у Росії пройшов Чемпіонат світу з футболу. Приводом для цієї заяви стала відмова семи країн надіслати своїх офіційних осіб на Мундіаль. Ініціатором такого бойкоту стала Велика Британія через справу Скрипаля. До чого може призвести дипломатичний бойкот ЧС-2018?
Фінальна частина Чемпіонату світу з футболу має пройти в Росії з 14 червня до 15 липня. Однак останнім часом Мундіаль став фігурувати в зв'язку з резонансною спробою отруєння російського екс-розвідника Сергія Скрипаля в британському Солсбері. Після цього інциденту прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей заявила, що жоден міністр або член королівської сім'ї не поїде на ЧС-2018 у Росії. На підтримку Великої Британії урядовий бойкот планують підтримати також офіційні особи з Ісландії, Польщі, Данії, Швеції, Австралії та Японії.
Порошенко закликав до бойкоту ЧС з футболу в РосіїПрезидент України Петро Порошенко закликав Захід посилити санкції проти Росії і бойкотувати чемпіонат світу з футболу, який пройде в РФ з 14 червня до 15 липня.
Ці дії викликали обурення в офіційного представника російського МЗС Марії Захарової. За її словами, бажання зірвати Мундіаль є «блакитною мрією Заходу». «Це просто їхня блакитна мрія, це головна мета... Ви знаєте, в нас російський вислів є «хоч трава не рости»... Все робиться для того, щоб прибрати цей Чемпіонат світу з футболу з Росії. Всі методи хороші, все фокусує свою увагу виключно на цей футбольний м'яч, який, не дай Бог, все-таки торкнеться російського футбольного поля», – заявила Захарова російському телебаченню.
Бойкоти футбольних чемпіонатів мають багату історію. Так переможець і господар найпершого ЧС у 1930 році збірна Уругваю відмовилася захищати свій титул на наступному чемпіонаті, пояснивши демарш тим, що на їхній домашній чемпіонат приїхало мало європейських команд. А збірні Англії, Шотландії, Вельсу та Ірландії проігнорували чемпіонати світу 1930, 1934 і 1938 років, пояснивши, що їхні внутрішні першості набагато цікавіші.
У 1938 році знову «відзначились» Уругвай та Аргентина, обурившись тим, що другий поспіль Мундіаль проводиться в Європі. У 1950 році збірна Індії відмовилася виступати на чемпіонаті. З'явилася історія про те, що індійські футболісти таким чином висловили свій протест проти заборони їм грати босоніж. Відтоді, щоправда, національна збірна Індії так жодного разу й не пробилася крізь сито відбору на Мундіаль.
У 1966 році виступати на Чемпіонаті світу з футболу відмовилися всі команди з Африки, протестуючи проти скромних квот для Африканського континенту порівняно з представництвом Європи. А в 1982 році влада Великої Британії довго вирішувала, чи вирушати командам Англії, Шотландії та Північної Ірландії на ЧС в Іспанії через ризик зустрітися на якомусь етапі з тодішнім чемпіоном світу – збірною Аргентини. Річ у тім, що тоді між Великою Британією та Аргентиною тривала Фолклендська війна, яка завершилася перед чемпіонатом перемогою Великої Британії. Команди з Туманного Альбіону поїхали на турнір, але з Аргентиною так і не зустрілися, вибувши на ранніх стадіях розіграшу. Зі схожою проблемою, до слова, могла б зіткнутися й збірна України, якби їй вдалося кваліфікуватися на ЧС-2018 у Росії.
До речі, українська сторона активно закликає до бойкоту ЧС-2018 у Росії. «Чесно кажучи, я не футбольний фанат, але я хотів би бачити загальний бойкот ЧС-2018. Це важливо для мене, попри те, що на Російську Федерацію накладаються й більш ефективні санкції. Не вірте тим, хто стверджує, що санкції не досягають своєї мети», – заявив президент Петро Порошенко в інтерв'ю одному з німецьких видань. Крім того, Національна телекомпанія України відмовилася від прямих трансляцій із Росії, а Федерація футболу – від національної квоти на придбання квитків.
І тут потрібно згадати про те, що свого часу британці закликали до бойкоту матчів Євро-2012, які проходили в Україні. Причиною цьому послужили нібито прояви расизму на стадіонах у нашій країні й взяття під варту екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Однак Євро-2012 пройшов успішно, в тому числі й за участю англійської збірної, що, як ми пам'ятаємо, не без допомоги угорського судді Віктора Кашшаї, перегородила команді Олега Блохіна шлях до плей-офф.
Передчуття війни: чого чекати після висилки дипломатів РФМасова висилка російських дипломатів із низки держав перетворює Російську Федерацію на країну-вигнанця.
Тому здається, що істерика Марії Захарової не має підстав, тому що й в історії з ЧС-2018 все, скоріш за все, обмежиться дипломатичними випадами. Всі команди поїдуть до Росії, побоюючись суворих санкцій із боку FIFA, яка надзвичайно нетерпимо ставиться до втручання політиків у справи футбольних федерацій.
Втім, і дипломатичний бойкот ЧС є дуже важким ударом для російської влади, що розглядає Мундіаль як серйозний іміджевий захід. А через почергову висилку російських дипломатів із різних країн у зв'язку з інцидентом у Солсбері ЧС-2018 міг би стати для Володимира Путіна хорошим шансом прорвати «залізну завісу», що опускається навколо РФ. Тепер навіть ця можливість поступово зникає. Міжнародна ізоляція Росії стає більш повною...
Утім, реальна загроза успішному проведенню ЧС-2018 полягає не лише в дипломатичному бойкоті, а й у неготовності російської футбольної інфраструктури. За даними російської служби BBC, принаймні сім російських стадіонів, на яких мають пройти матчі Мундіалю, не відповідають вимогам FIFA щодо готовності до турніру. Найбільш проблемним об'єктом є стадіон у Самарі. Станом на 1 квітня він ще не готовий, а перший тестовий матч на ньому планують провести лише 28 квітня.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»