З минулого року в України погіршилися відносини відразу з кількома сусідами. Спочатку Польща створила «чорний список» українців, яким заборонений в'їзд до країни, а тепер ухвалила скандальний закон про «бандеризм». Угорщина ж незадоволена українським законом про освіту, який, на їхню думку, обмежує права національних меншин.
В умовах такої напруженості грамотна зовнішня політика та своєчасна відповідь на випади проти України особливо важливі. Звичайно, основний вектор зовнішній політики формує безпосередньо президент України Петро Порошенко, але вчасно реагувати на недружні заяви є завданням якраз міністра закордонних справ. «Слово і Діло» вирішило сьогодні розібратись, як Павло Клімкін справляється зі своїми обіцянками.
Відзначимо, що за чотири роки роботи обіцянок Клімкін дав небагато – лише 35, з яких 13 виконав, а 7 – провалив.
Значна частина обіцянок міністра пов'язана з відносинами з Росією. У 2015 році Клімкін заявив, що Україна доведе провину Росії в спонсоруванні тероризму. Того ж року міністр обіцяв, що Україна не співпрацюватиме з РФ в Раді безпеки ООН, якщо стане її членом. «Тому що ми зіткнулися з такою проблемою, якої раніше не було в Раді безпеки ООН. Це агресія Росії проти України. Але, звичайно, ми сконцентруємося на зобов’язанні дотримуватися принципів ООН», – зазначив він. Поки Україна була лише непостійним членом Радбезу в 2016-2018 роках.
14 вересня 2016 року Україна подала перший великий позов проти Росії до міжнародного суду ООН, який стосувався Конвенції з морського права. «Він фактично виступає всеосяжним, оскільки вміщує такі фундаментальні питання, як використання морського простору, порушення екологічної безпеки та об'єкти культурної спадщини», – розповідав Клімкін.
Ще один позов до суду ООН, за словами голови МЗС, Україна має подати в червні 2018 року. Він стосуватиметься порушення Росією Конвенції про заборону фінансування тероризму та заборону всіх форм расової дискримінації.
Клімкін також давав кілька обіцянок щодо обміну полоненими. Але якщо звільнити з полону РФ п'ятьох військових вийшло, то з українським режисером Олегом Сенцової не склалося. Сенцова звинуватили в підготовці теракту й засудили до 20 років позбавлення волі.
Активно Клімкін займається реформою Міністерства закордонних справ. Після вступу на посаду він обіцяв створити особисту електронну пошту, де кожен член команди з реформування відомства зможе запропонувати ідею. Крім того, було відновлено роботу Управління економічного співробітництва в МЗС.
У 2015 році Клімкін збирався внести до Верховної Ради законопроект про дипломатичну службу, проте документ довелося допрацьовувати. «Він недостатньо амбітний. Ідея нашого закону полягає в тому, що люди, які здатні й хочуть працювати на державу та здатні робити більше, будуть швидше й ефективніше просуватися на дипломатичній службі. Але водночас від них вимагатимуть кращої кваліфікації, кращих знань, у тому числі іноземних мов», – підкреслив міністр.
У рамках реформи також був створений центр підготовки працівників дипломатичної служби МЗС. Його діяльність зосереджена на підвищенні кваліфікації працівників відомства.
У день ратифікації Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом Клімкін пообіцяв, що за цим піде вступ країни до ЄС. Крім того, в перспективі, за словами міністра, українці зможуть їздити без віз до близько 100 країн світу. Станом на 12 лютого 2018 року можливе безвізове відвідування 85 країн.
У листопаді міністр заявив, що Україна працює над отриманням безвізового режиму з Катаром і Кувейтом. «Після ОАЕ працюємо над безвізом із Кувейтом і Катаром та над спрощенням візового режиму із Саудівською Аравією. Скоро відкриємо для українців майже всю Затоку», – обіцяв Клімкін.
Серед планів на 2018 рік голова МЗС озвучив відкриття нового генерального консульства в Канаді. Крім того, Клімкін планує призначити почесного консула України в Албанії.
Нагадаємо, Павло Клімкін вважає, що за спекуляціями про антиугорські настрої на Закарпатті та в Україні стоять росіяни.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»