У законодавстві України немає такого терміну чи словосполучення, як «Національні дружини». Це просто назва громадської організації, яка була зареєстрована в травні 2017 року. Брати участь в охороні громадського порядку громадяни можуть шляхом створення громадських формувань з охорони громадського порядку, а не громадських організацій. Це різні речі, вони регулюються різними законами й мають різний правовий режим».
Про це на своїй сторінці в Facebook написала юрист, експерт-кримінолог Ганна Маляр, передає «Слово і Діло».
Експерт нагадала, що закон, який дозволяє звичайним громадянам брати участь в охороні громадського порядку, набув актуальності під час Революції Гідності.
«Тоді кияни були змушені захищатися від масового розгулу містом озброєних «тітушок», які вчиняли збройні напади та вбивства. Звичайні громадяни продемонстрували неабиякий потенціал об’єднання в протидії вуличній злочинності. Але такі події не є українськими буднями», – зазначила Маляр.
Вона уточнила, що потреба в такому об’єднанні виникла за повної бездіяльності поліції, коли її функції із забезпечення громадського порядку взяли на себе звичайні люди.
У Києві пройшов марш активістів «Національних дружин»: реакція соцмережУ Києві відбувся марш Національних дружин. Активісти заявили, що боротимуться з наркопритонами й патрулюватимуть вулиці. Що про це думають українці – в матеріалі Слова і Діла.
«Нині ж триває четвертий рік реформування поліції. Якщо поліція відчуває, що не може впоратися з усіма викликами вуличної злочинності, то потрібно не боятися й змінювати вектор реформи», – додала фахівець.
«З одного боку, участь громадян в охороні громадського порядку є абсолютно легальною. Але з іншого – така показова демонстрація «Національних дружин» в однострої підриває довіру до результатів реформи та бодай якоїсь спроможності поліції й Національної гвардії охороняти громадський порядок, гарантуючи громадську безпеку», – підкреслила юрист.
На її переконання, такого роду громадські об’єднання не мають конкурувати з поліцією за довіру громадян, оскільки існування правоохоронних органів є чи не єдиним аргументом необхідності збереження держави як юридичного інституту.
«Всі інші функції держави, крім правоохоронної, сучасне розвинене суспільство вже давно навчилося реалізовувати самостійно», – пояснила експерт.
«Тому що більшу роль у гарантуванні нашої безпеки відіграватимуть громадські формування, то більше поставатиме питання: навіщо нам така держава?», – резюмувала Ганна Маляр.
Нагадаємо, 29 січня партія «Національний корпус» повідомила, що привела до присяги в Києві близько 600 учасників «Національних дружин».
Детальніше про те, як відреагували соцмережі на марш активістів «Національних дружин», – за посиланням.
Також журналісти «Слова і Діла» з’ясували, чи мають право активісти застосовувати зброю.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»