Боротьба з кнопкодавством і бійками: як нардепи обіцяють поліпшити роботу Ради

Читать на русском
Порушення регламенту Ради фіксуються майже на кожному засіданні – кнопкодавство, прогули, а іноді й бійки. Слово і Діло аналізує обіцянки щодо реформування роботи парламенту.
Верховна Рада

Сьогодні річниця ухвалення Верховною Радою України «диктаторських законів 16 січня». Обурення викликали й досі викликає не лише зміст тих норм, а й порушення, з якими вони були ухвалені: голосування підняттям рук, відсутність обговорення, ігнорування системи «Рада». Відтоді в парламенті мало що змінилося. Підняттям рук, звичайно, ніхто не голосує, але загалом регламент порушується регулярно. «Слово і Діло» зібрало обіцянки народних депутатів щодо поліпшення роботи Верховної Ради.

Кнопкодавство або неперсональне голосування – найбільш обговорюване порушення нардепів у парламенті. Всі його засуджують, але при цьому іноді не соромляться самі натискати кнопки за колег. Наприклад, Олег Ляшко та його партія заявили про кнопкодавство під час ухвалення медичної реформи. Але за кілька місяців сам Ляшко був помічений за неперсональним голосуванням. «Мені так соромно, що аж серце болить», – виправдовувався нардеп.

Боротьба з цим порушенням іде постійно, але безрезультатно. Наприклад, ще в 2015 році Євгена Гєллєра та Віталія Хомутинніка спіймали на кнопкодавстві під час голосування за кандидатуру Віктора Шокіна на посаду генерального прокурора. Володимир Гройсман (на той час голова парламенту) обіцяв, що регламентний комітет у найкоротші терміни розгляне цей факт, але, на жаль, питання так і не порушували.

Згодом Гройсман пообіцяв представити нову систему роботи ВР, яка дозволить ліквідувати фактор кнопкодавства, проте жодної законодавчої ініціативи для реалізації обіцянки він не зареєстрував.

Нинішній голова ВРУ Андрій Парубій обіцяв винести на розгляд законопроект про покарання за кнопкодавство. За півтора року Парубій свою обіцянку не виконав. Наприкінці минулого року спікер заявив, що ставитиме на переголосування ініціативи, які були ухвалені з таким порушенням: «Щоразу, коли був сигнал зали про неперсональне голосування, я ставив на переголосування цей закон. Ті дії, які мені дозволяє робити регламент, я використовую максимально для того, щоб ці речі не допустити. Я налаштований і надалі використовувати тверду позицію в цьому плані».

Восени 2016 року нардеп Альона Шкрум разом з іншими парламентарями зареєструвала законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо зняття заробітної плати з народного депутата за прогули та порушення регламенту)». У документі пропонується позбавляти нардепів половини зарплати за відсутність без поважної причини на більш ніж двох пленарних засіданнях або засіданнях очолюваного ним комітету, а також не нараховувати її за кнопкодавство.

З дисципліною в парламенті також проблеми. Якщо з вівторка до четверга відвідуваність засідань можна назвати задовільною, то в п'ятницю в сесійній залі не нарахуєш і сотні нардепів.

Парубій обіцяв активно боротися за порядок. У 2016 році він підписав розпорядження про запровадження норми штрафів для нардепів, які прогулюють засідання. А торік заявив, що зупинятиме виступи депутатів не за темою, а також за вживання лайки та образ.

До зусиль спікера намагалися долучитися й депутати. Олексій Мушак пообіцяв розробити та зареєструвати проект закону про підвищення відповідальності нардепів за прогули й бійки. Такий документ був зареєстрований, однак не містив норм, які накладають санкції за такі порушення.

Сергій Каплін рік тому заявив, що зареєструє законопроект про позбавлення мандатів через бійку, але свою обіцянку не виконав.

Деякі нардепи підійшли до проблеми порушення регламенту радикально. В 2015 році Олег Березюк заявив, що фракція «Самопомочі» не голосуватиме за будь-які важливі для країни законопроекти, якщо регламент порушуватиметься.

«Парламентська процедура є запорукою свободи й сили України. Ми вчора ухвалили рішення: ми точно не будемо голосувати за будь-які необхідні для країни рішення, якщо вони не пройдуть процедуру в парламенті – комітети, узгодження тощо», – сказав голова фракції.

Незважаючи на очевидні проблеми в роботі парламенту, спікер налаштований оптимістично, й наприкінці 2017 року пообіцяв і надалі займатися реформою Ради. «У реформі парламенту, як і в будь-який інший реформі, є і успіхи, і затримки. Але найголовніше, що ми йдемо шляхом реформування, хоча ця сфера дуже важко проходить через голосування в залі, й крок за кроком ми продовжуватимемо реформувати парламент», – підкреслив Парубій.

Нагадаємо, «Слово і Діло» розбиралося, за що і як голосуватимуть фракції та групи цього пленарного тижня.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися: