Останні місяці 2017 року питання створення антикорупційного суду було у всіх на слуху. Вперше ця тема з’явилася торік у червні, коли Верховна Рада України пухвалювала судову реформу й створення такого суду мало стати однією з її складових. Перешкода для створення цього судового органу полягає в тому, що для його роботи необхідний окремий закон. Через складнощі з відкликанням і подачею відповідного законопроекту поява антикорупційного суду в Україні трохи затягнулася. «Слово і Діло» розбиралося, що це буде за новий судовий орган і кому він потрібен.
Західні партнери вимагають
Цілком очікувано, що створення антикорупційного суду підтримують європейські партнери України.
«Вищий спеціалізований антикорупційний суд має бути створений як незалежна та окрема установа від наявної структури судової влади. І навпаки, впровадження цього суду в наявну структуру судової влади шляхом призначення спеціалізованих суддів у всіх загальних місцевих судах, апеляційних і верховних судах не може бути виправданим або застосованим на практиці, з огляду на чинне законодавство та міжнародні зобов'язання України щодо створення спеціалізованого антикорупційного суду», – заявили в Європейському Союзі.
У Європейському парламенті відзначили, що без прогресу в судовій реформі, зокрема без створення антикорупційного суду, Україні не варто чекати інвестицій. Такої ж позиції дотримується й Міжнародний валютний фонд, що включив формування цього судового органу в чотири умови, необхідні для отримання чергового траншу.
Спроба №1
Спочатку законопроект про створення антикорупційних судів ініціювала група нардепів, серед яких були Єгор Соболєв, Мустафа Найєм, Оксана Сироїд, Сергій Лещенко, Іван Крулько та Світлана Заліщук. Ще одна пропозиція надійшла від опозиційних нардепів. Обидва законопроекти не сподобалися Венеційській комісії й експерти запропонували їх відкликати.
Президент Петро Порошенко підтримав це рішення й зазначив, що розраховує закрити питання до кінця 2017 року.
Оскільки нові пропозиції від народних депутатів не надходили, 7 грудня Порошенко обіцяв внести до Ради свій варіант законопроекту. «Якщо на початку наступного тижня я не побачу прогресу, протягом семи-десяти днів самостійно підготую та внесу відповідний законопроект. Прошу народних депутатів зняти з порядку денного старий законопроект «Про антикорупційні суди», як це рекомендувала Венеційська комісія», – заявив президент.
21 грудня парламент відкликав депутатський проект закону «Про антикорупційні суди». Вже наступного дня Порошенко виконав обіцянку і вніс до Ради свій законопроект.
Що пропонує президент
Законопроект Порошенко був зареєстрований у Раді під №7440 і відзначений як «невідкладний». Так, згідно з документом, Вищий антикорупційний суд України розглядатиме кримінальні провадження щодо корупційних злочинів, передбачених низкою статей Кримінального кодексу України.
«Вищому антикорупційного суду підсудні кримінальні провадження щодо корупційних злочинів, передбачених статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 ККУ, в разі їх здійснення шляхом зловживання службовим становищем, статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 ККУ, інших пов'язаних з такими злочинами і об'єднаних з ними в одне кримінальне провадження злочинів за умови, що розмір предмета злочину (предметів злочинів) або заподіяної ним (ними) шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на момент скоєння злочину (злочинів)», – ідеться в тексті законопроекту.
Антикорупційний суд: без неправди в деклараціях, але з Радою міжнародних експертівДо підсудності майбутнього Антикорупційного суду не буде відноситься декларування недостовірних даних.
Законопроект також передбачає створення Громадської ради міжнародних експертів, яка зможе ветувати кандидатури до антикорупційного суду. При цьому негативний висновок ради 11 голосами може обійти Вища кваліфікаційна комісія суддів.
Також документ передбачає надання всім суддям нового органу охорони. У конкурсі на заміщення посад суддів антикорупційного суду можуть брати участь громадяни України, не молодші за 35 років із п'ятирічним стажем суддівської діяльності. Крім суддів, на ці посади можуть також претендувати кандидати та доктори юридичних наук із досвідом роботи у галузі права не менш ніж сім років, особи із семирічним адвокатським стажем, а також юристи, сукупний стаж суддівської, наукової або адвокатської діяльність яких також становить не менш ніж сім років.
Президентський законопроект сподобався не всім. Наприклад, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, юрист Роман Куйбіда вважає, що документ більше схожий на інструкцію, як зробити орган підконтрольним владі.
«Законопроект має низку моментів, які дозволяють нівелювати рекомендації Венеційської комісії. Зокрема, коли йдеться про відбір суддів цього суду, то законопроектом передбачена фактично заміна громадської ради доброчесності на громадську раду міжнародних експертів, роль яких буде мізерною. Фактично, висновки цих експертів можна буде легко проігнорувати, оскільки вони долатимуться Вищою кваліфікаційною комісією, як робилося раніше щодо громадської ради доброчесності», – зазначив Куйбіда.
Хто проголосує «за»
Низка парламентських фракцій вже заявила, що підтримає створення антикорупційного суду. Так, народний депутат Олексій Рябчин запевнив, що фракція «Батьківщини» проголосує за законопроект. Таку ж обіцянку дав Михайло Головко щодо ВО «Свобода».
Андрій Тетерук пообіцяв, що «Народний фронт» підтримає створення антикорупційного суду та іншу антикорупційну гілку судової влади в Україні.
Ще раніше Артур Герасимов запевнив, що «Блок Петра Порошенка» підтримуватиме створення антикорупційних судів.
За словами Юрія Бойка, «Опозиційний блок» цю ініціативу підтримувати не буде.
Розгляд президентського проекту закону запланований на січень. А запрацювати Антикорупційний суд має, за словами Порошенка, вже в 2018 році.
Нагадаємо, 29 грудня Петро Порошенко підписав укази, які передбачають ліквідацію місцевих судів і створення замість них окружних.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»