Достовірних джерел немає, але судячи з того, що є відповідь керівництва цього підприємства, інформація має під собою ґрунт.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Олександр Леонов, оцінюючи інцидент на одному з польських заводів, де українців зобов'язали носити синьо-жовту уніформу через незнання польської мови.
«Тому що вони не знають польської»
«Аргументація керівництва про те, що таким чином вони позначають людей, які не знають польської мови, не витримує жодної критики. Мови досить близькі, й людина, яка потрапляє в певне мовне середовище, навіть не знаючи мови, досить швидко її засвоює. Принаймні розуміє. А в цій ситуації йдеться про працівників, тобто вже певний час вони перебувають у цьому мовному середовищі», – зазначив Леонов.
Історичний конфлікт Києва та Варшави: роль польської еліти та шляхи до примиренняДля вирішення україно-польського конфлікту заплановане проведення президентського комітету. Хто причетний до дискусій та чи є шанс знайти компроміс, розбирались експерти.
На його думку, цей інцидент є раддше наслідком тієї загальної політики, яку проводить польський уряд протягом останнього часу, коли відбувається апеляція до історичних міфів і політичних шаблонів.
Все це впливає на ситуацію в країні й призводить до таких ексцесів, додав він.
Реакція України
«Цей інцидент виходить за межі цивілізованого суспільства. Україна не має права вступати симетрично й реагувати таким чином. Окрім невдоволення й вимог вплинути на ситуацію, в принципі, інших важелів немає, тому що очевидно, що за всіма іншими параметрами ми зацікавлені у відносинах із Польщею», – уточнив Леонов.
За його словами, в цій ситуації важлива активна позиція української діаспори в Польщі.
«Звичайно, можна нарікати на МЗС України, і якщо інформація підтвердиться, то якась реакція буде. Але річ у тім, що це відбувається не на державному рівні. Відповідь польської влади та МЗС очевидна: це не в нашій компетенції або вимагає перевірки, чи щось на кшталт цього», – припустив він.
На його думку, якщо на такі випадки активно реагуватиме українська громада в Польщі, апелюючи до європейських інституцій, структур, то ситуація досить швидко може виправитися.
«Необхідна самоорганізація українських громадян. Крім того, необхідно залучення до таких ситуацій європейських структур, міжнародних правозахисних організацій, ЗМІ. Такі заходи змусять особливо радикально налаштованих підприємців у Польщі не опускатися до таких речей, оскільки це буде фактично антирекламою на всьому європейському майданчику», – підкреслив політолог.
«Радикально налаштована частина польського суспільства, деякі країни, зокрема РФ, розраховують саме на те, що Україна після такого роду ексцесів піде на загострення. Тому Києву потрібно піти по лезу: захистити своїх громадян, але не загострити ситуацію», – пояснив фахівець.
Українці vs. поляки
«Не можна говорити про безумовне негативне ставлення до українців у Польщі. Є багато випадків, коли самі поляки критично ставляться до таких перебільшень», – констатував експерт.
За його словами, є багато прикладів, коли поляки готові допомагати українцям.
«Наприклад, у Любліні, коли був побитий український громадянин, самі поляки зібрали велику суму на лікування», – нагадав політолог.
«У польському суспільстві є кілька різнополярних рухів. Однозначно, далеко не всі готові підтримувати такі настрої», – резюмував Олександр Леонов.
Раніше прем'єр-міністр Польщі заявив про те, що в останні роки країна прийняла в себе понад 1,5 мільйона українців.
Як повідомлялося, в 2017 році близько 625 громадян України звернулися до Управління з питань іноземців Польщі з проханням надати їм міжнародний захист.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»