Реформа ЖКГ: що зміниться та як вплине на споживачів

Тетяна Бойкоексперт групи РПР з питань енергоефективності

Без закону про ЖКГ ми маємо досить непросту ситуацію з ЖЕКами. У нас є закон «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», ухвалений ще в 2014 році. Однак він запустив ринок попиту й дав можливість людям зорганізуватися, ухвалювати рішення. Однак не має того, хто буде професійно управляти в будинках.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла експерт «Реанімаційного пакета реформ» із питань енергоефективності Тетяна Бойко, оцінюючи розгляд у другому читанні закону «Про житлово-комунальні послуги», що є частиною реформування галузі.

«На зміну ЖЕКам ніхто не прийшов, а якщо прийшли, то це певні керівні компанії, створені органами місцевого самоврядування. Фактично, ті ж самі ЖЕКи, але зі зміненими вивісками. Для того, щоб з’явився ринок, потрібно багато різних факторів. Наприклад, поки існує система субсидій така, як сьогодні, складно сподіватися, що інвестори прийдуть на цей ринок», – зазначив Бойко.

Питання діяльності управителя, його права, обов’язки мають бути врегульовані саме в цьому законі про ЖКГ, підкреслила вона.

«У підсумку має бути зроблений типовий договір з управителем, де будуть передбачені взаємовідносини зі споживачами, з підрядними організаціями», – констатувала експерт.

За її словами, закон дозволить урегулювати для споживачів кожну комунальну послугу: що за послуга, які моделі взаємовідносин можуть бути, коли споживач індивідуальний, коли колективний, які види договорів можуть укладати.

«Це важливий рамковий закон, оскільки сьогодні наш житловий кодекс застарілий. Фактично, він діє ще з радянських часів. Там багато положень, які вже не є актуальними. Новий закон має врегулювати відносини між усіма суб’єктами в сфері ЖКГ, привести їх до тих реалій, які є сьогодні, й дати старт управлінню в багатоквартирному будинку», – пояснила фахівець.

Суть у тому, що з’явиться більше тих, кого ми самі зможемо обрати на заміну ЖЕКу. Буде інший договір – більш чіткий, де люди зможуть самі розуміти, за що вони платять.

На її переконання, закон може запрацювати лише в комплексі, тому потрібно буде ухвалити ще кілька підзаконних актів. Передусім є нюанси щодо типового договору, уточнила Бойко.

«Зараз керівні компанії є двох видів – імені забудовника або органу місцевого самоврядування. При купівлі квартири ми підписуємо договір на 10 років. Новий договір укладають на рік. Це визначає закон. Тобто люди зможуть змінювати управителів, якщо послуги будуть неякісними», – додала експерт.

Проте, як наголосила фахівець, нічого від закону не зміниться, якщо не буде комплексу заходів, практичної імплементації.

На її думку, цей закон складний, суперечливий, але закладає фундамент, щоб урегулювати відносини й за певний час, можливо, за рік, якщо все йтиме правильно, споживачі вже зможуть відчути конкуренцію на ринку управителів, тобто тих, хто здійснює обслуговування в багатоквартирних будинках.

Зростання тарифів на ЖКП за роки незалежності України. ЕлектроенергіяПочинаючи з 1996 року, коли в Україні була запроваджена гривня, тариф на електроенергію зріс у 20,2 раза, тоді як середня заробітна плата – майже в 64,5 раза.

«У перспективі, можливо, навіть буде конкуренція між виконавцями комунальних послуг. Сьогодні також можна відмовитися від управителя, якого нав’язали, але питання в тому, кого знайти замість нього. Для цього й має бути новий закон, що стимулюватиме конкуренцію», – резюмувала Тетяна Бойко.

Нагадаємо, минулого року прем'єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв карати штрафними санкціями надавачів житлово-комунальних послуг за завищені рахунки в платіжках споживачів.

Раніше аналітики «Слова и Діла» показали динаміку зростання вартості електроенергії за роки незалежності.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...