Теракти в Україні: чому підриви триватимуть

Денис Поповичжурналіст

За останні кілька місяців Україну потрясла серія терактів. Останньою резонансною подією такого роду став замах на народного депутата Ігоря Мосійчука. На думку експертів, успішній профілактиці терористичних актів заважає роз'єднаність українського суспільства, яке байдуже ставиться до терористичних атак. А це означає, що теракти в українських містах триватимуть.

Увечері 25 жовтня в Києві відбувся резонансний злочин – замах на народного депутата Ігоря Мосійчука. Взявши участь у вечірньому ефірі на телеканалі Espreso.TV, Ігор Мосійчук та політолог Віталій Бала вийшли на вулицю. Цієї миті стався підрив невідомого пристрою, який містився в припаркованому неподалік мопеді.

Ігор Мосійчук та Віталій Бала отримали поранення, причому життя депутату врятував його персональний охоронець Руслан Кушнір, який встиг закрити його своїм тілом. На жаль, охоронець загинув, а разом із ним і випадковий перехожий – колишній працівник правоохоронних органів Михайло Мормель.

Історію з Мосійчуком правоохоронні органи кваліфікували як теракт. На жаль, це далеко не перший резонансний злочин такого роду. У вересні цього року в автомобілі в самому центрі Києва, в районі Бессарабки, підірвали колишного добробатівця, громадянина Грузії з чеченським корінням Тимура Махаурі.

Трьома місяцями раніше, в червні, вибухнув автомобіль, в якому перебував український військовий розвідник, полковник Максим Шаповал, який брав активну участь у захисті України від російської військової агресії. Офіцер, який сидів за кермом, загинув на місці. Така ж доля спіткала й полковника СБУ, контррозвідника Олександра Хараберюша. Його джип підірвали 31 березня 2017 року в Маріуполі, а сам полковник, який перебував у машині, помер від втрати крові.

І, нарешті, в липні минулого року невідомі особи підірвали автомобіль, яким керував відомий журналіст Павло Шеремет. Цей інцидент також трапився в центрі Києва. Журналіст загинув на місці, а вбивць досі не знайшли.

Безумовно, українські правоохоронні органи намагаються вести профілактику тероризму. «Лише за три з половиною роки СБУ та відповідні підрозділи Нацполіції України попередили й не допустили понад 300 терактів, частина з яких планувалася в місцях масового скупчення людей», – повідомив радник голови МВС Зорян Шкіряк.   Найпоширенішою причиною всіх терактів зазвичай вважають «російський слід». Це зовсім не дивно, якщо врахувати, що саме з Росією в нас де-факто йде озброєний конфлікт. Однак член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук закликає не звинувачувати у всьому російську агентуру. «Такі аргументи не пом'якшують відповідальності за бездіяльність спецслужб. Навпаки, викликають питання. Якщо ви знаєте, що це диверсанти, то чому їх не знешкодили?», – заявив Тимчук у коментарі «Слову і Ділу».

З іншого боку, на думку експерта, успішній боротьбі з тероризмом заважає роз'єднаність українського суспільства. «Люди не думають про те, що кожна людина може стати випадковою жертвою теракту, а не лише якийсь депутат ... Це неправильно. Тому що спецслужби починають працювати ефективно лише в тому разі, якщо суспільство консолідоване проти злочинів і терактів», – заявив «Слову і Ділу» Тимчук.

Правоту цих слів підтверджує й ланцюжок подій, пов'язаних із тим же Ігорем Мосійчуком. Відомо, що народний депутат активно підтримував командира добровольчого батальйону ОУН Миколу Коханівського, коли Святошинський райсуд Києва протягом трьох днів намагався обрати йому запобіжний захід за інцидент зі стріляниною. Активісти не дозволили відвезти Коханівського до ІТТ, а замість цього забарикадувалися в будівлі суду й повністю розгромили одну із зал засідань. Будівлю суду потім довелося відбивати штурмом.

Василь ГрицакГолова Служби безпеки України
Грицак запевняє, що у зв'язку з терактами в Брюсселі будуть підвищені заходи безпеки по всій країніСказано 22 березня 2016 р.Статус обіцянки: Виконано

Розгром суду – дика історія, яку важко уявити в правовій державі. Проте в Україні дії активістів знайшли несподівану підтримку. Деякі користувачі соцмереж вважають, що судді й не можуть розраховувати на інше ставлення після того, як через три з гаком роки не вдалося розслідувати вбивства на Майдані й притягнути до відповідальності винних.

Але сталося так, що через недовгий час Ігор Мосійчук, який активно критикував і суддю, і поліцію за дії, пов'язані зі справою Коханівського, сам став жертвою теракту. І тепер йому необхідно розраховувати на те, що правоохоронці спіймають злочинців, а судді призначать їм адекватне покарання. За іронією долі, після замаху на своє життя Ігор Мосійчук сам випробував на собі «народну любов»: у соцмережах можна було знайти чимало зловтішних коментарів на його адресу.

Така ситуація небезпечна і для суспільства, і для держави. Українці все одно демонструють чудеса самоорганізації. Досить згадати нещодавню історію з викраденням двомісячної дівчинки в Оболонському районі Києва. Завдяки соцмережам вона отримала величезний резонанс. Поліція та волонтери отримали від киян достатньо інформації для того, щоб розшукати викрадачів і повернути дитину батькам. Але загалом правоохоронні структури, судова система та органи влади втратили довіру в суспільстві. І коли справа стосуватиметься розслідування замахів і терактів, скоєних щодо бізнесменів або політиків, на допомогу простих громадян правоохоронним органам важко буде розраховувати.

Байдужість і відсутність неприйняття будь-яких проявів терористичної діяльності незалежно від того, проти кого вони спрямовані, – все це чудовий ґрунт для організації наступних терактів. А значить, підриви триватимуть.

_Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла» _


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...