Законопроекти про скасування депутатської недоторканності не узгоджуються з європейською практикою, яка не передбачає повне скасування імунітету.
Таку думку висловив «Слову і Ділу» народний депутат Дмитро Тимчук ( «Народний фронт»).
«Народні депутати стали певною мірою заручниками своїх обіцянок і своєї ж неквапливості. Всі політичні сили, які в 2014 році створювали коаліцію, декларували скасування депутатської недоторканності. За цей час можна було вивчити європейський досвід, розробити і затвердити виважений законопроект. Але тільки через три роки ми дійшли до того, щоб свої обіцянки виконати. І виявилося, що у нас немає часу на дискусії – потрібно ухвалювати те, що є», – сказав він.
Як Рада голосувала за скасування недоторканностіЗобразили для вас схематично, за що і як сьогодні проголосував парламент у питанні скасування депутатської недоторканності.
На думку народного депутата, відправлені на розгляд Конституційного суду законопроекти про скасування депутатської недоторканності не узгоджуються з європейською практикою, де існує певний захист політичної діяльності політиків.
Тимчук нагадав, що під час Майдану опозиційні народні депутати використовували недоторканність в тому числі і для того, щоб захистити народ, що вийшов на вулицю. «Якщо недоторканість не використовується в особистих цілях, наприклад, для уникнення відповідальності за скоєні злочини, а гарантує свободу політичної діяльності депутата – це не є зло», – підкреслив політик.
При цьому Тимчук зазначив, що парламент все ж піде на повне скасування недоторканності. «Той факт, що ми за три роки не змогли створити законопроект, який відповідав би європейським нормам – це наша проблема. Зараз треба приймати те, що обіцяли», – сказав народний депутат.
Нагадаємо, 19 жовтня Верховна Рада направила на розгляд Конституційного суду два проекти змін до Основного закону щодо скасування депутатської недоторканності. Обидва законопроекти пропонують виключити з Конституції норму про те, що «народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради України бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».
При цьому законопроект №7203, внесений президентом Петром Порошенком, передбачає, що дані зміни вступлять в силу з 1 січня 2020 року, а законопроект №6773, розроблений групою народних депутатів передбачає, що зміни вступають в силу з дня, наступного за днем його опублікування.
Після винесення висновку Конституційним судом парламентарії мають намір розглянути обидва законопроекти. Для їх затвердження необхідно не менше 300 голосів.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»