Мовний конфлікт з Угорщиною: чи можливий сепаратизм на Закарпатті

Денис Поповичжурналіст

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто пригрозив Україні штрафними санкціями ЄС у сфері торгівлі, якщо наша країна не відкличе закон про освіту, який, на думку угорської сторони, порушує права нацменшин в Україні. Розігруючи карту захисту нацменшин на території нашої держави, Угорщина діє за російським сценарієм. Будапешт відкрито говорить про створення автономії для етнічних угорців, які проживають на Закарпатті. Чи може це призвести до спалаху сепаратизму вже на заході України?

Закон «Про освіту» був ухвалений Верховною Радою 5 вересня й підписаний президентом 25 вересня. Положення статті 7 цього закону викликали різку реакцію з боку Угорщини та Румунії, які ініціювали розгляд цього питання в рамках ПАРЄ. У статті 7 зазначається, що навчання в школах має вестися державною мовою, хоча національним меншинам і корінним народам гарантується право на навчання в комунальних дошкільних установах їхніми рідними мовами «поряд із державною мовою».

Голова МЗС Угорщини відповів на пропозицію Клімкіна зустрітися на ЗакарпаттіКерівник угорського МЗС вважає, що Україна занадто пізно вирішила обговорювати вже ухвалений закон про освіту.

Це положення викликало протести з боку Угорщини та Румунії. Найактивніше поводиться саме угорська сторона в особі міністра закордонних справ Петера Сіярто. На думку дипломата, Україна, ухваливши цей закон, переступила норми Угоди про Асоціацію з ЄС, порушивши право угорців навчатися рідною мовою у школах та університетах. Також Сіярто заявив, що уряд Угорщини блокуватиме будь-які спроби подальшого зближення України з ЄС, виступив за перегляд Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС і навіть пригрозив нашій країні штрафними санкціями в галузі торгівлі, якщо Київ не відкличе конфліктний закон. Варто зазначити, що на території України проживають близько 150 тисяч угорців, переважно в Берегівському, Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах Закарпаття.

Така різка реакція угорської сторони на український закон «Про освіту» не випадкова. Річ у тім, що Будапешт відкрито говорить про створення угорських національних автономій за кордоном і, зокрема, на Закарпатті. Так, у березні 2017 року віце-прем'єр-міністр країни Жолт Шем'єн заявив, що «виживання етнічних угорських громад за кордоном залежить від їхньої здатності досягти автономії». Шем'єн також зазначив, що етнічні угорські партії мають бути представлені в місцевих парламентах, натякаючи, що цю практику потрібно поширити й на Верховну Раду. Тоді ж прем'єр-міністр Віктор Орбан запропонував українській стороні обговорити можливість запровадження подвійного громадянства для всіх угорців, які живуть у нашій країні.

Ще раніше, в 2014 році, Шем'єн заявляв, що «кожна нація має виробити власну концепцію автономії», й у цьому напрямку слід було б діяти й жителям Закарпаття. Варто відзначити, що Угорщина активно підтримує своїх співвітчизників фінансово. Зокрема, в 2015 році уряд Угорщини ухвалив рішення виділити закарпатським угорцям $2,5 млн в зв'язку зі складним на той момент економічним становищем в Україні.

Як повідомив у коментарі «Слову і Ділу» член комітету ВР з питань національної безпеки й оборони Дмитро Тимчук, настільки різка реакція угорської сторони на закон «Про освіту» фактично розкриває плани Будапешта щодо створення Закарпатської автономії на території України.

Закон про освіту: Порошенко закликав вивчати мовиПрезидент України Петро Порошенко продемонстрував, що володіє кількома мовами, й підкреслив, що цьому сприяла наявність нацменшин в Україні.

Такі дії Угорщини щодо нашої держави дуже схожі на тактику Росії в Криму та на Донбасі – коли під приводом захисту російськомовного населення Кремлю вдалося розхитати ситуацію в нашій країні й спровокувати війну на сході. Примітно, що Віктор Орбан вважається одним із союзників Володимира Путіна в Європі. Серед іншого, угорський прем'єр відкрито говорить про шкоду антиросійської політики й про те, яких економічних втрат у зв'язку з накладеними на РФ санкціями зазнали Угорщина й Росія.

Очевидно, РФ також прикладає руку до розпалювання сепаратизму на Закарпатті. Так, іще 25 жовтня 2008 року в Мукачеві було оголошено про створення «республіки Підкарпатська Русь», а 1 грудня 2008-го священик УПЦ Московського патріархату і голова так званого Сойму Підкарпатських русинів Дмитро Сидор оголосив про незалежність віртуальної «республіки». Згодом священик був засуджений за посягання на територіальну цілісність України, проте, за даними ЗМІ, Сойм Підкарпатських русинів фінансувався одним із російських урядових фондів.

Варто відзначити, що ситуація на Закарпатті відрізняється від ситуації на Донбасі, де Росія могла безпосередньо підтримувати сепаратистів і бойовиків. Географічно Закарпаття ніяк не пов'язане з Росією, зате регіон має спільний кордон з Угорщиною й тією ж Румунією. У нинішній ситуації сумнівно, що Будапешт зможе розпалити сепаратистські виступи на Закарпатті – цього просто не допустять у Євросоюзі. Однак у разі критичного ослаблення центральної влади в Києві існує ризик того, що Закарпаття та Буковина самі попросяться до складу Угорщини й Румунії, а це вже відповідає планам Кремля, який бажає розвалити Україну зсередини.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...