У підвішеному стані: топ-чиновники, яких ніяк не призначать і ніяк не звільнять

На сьогодні в Україні склалася трагікомічна ситуація з цілою низкою високих державних посад, на які вже досить тривалий час або не можуть призначити людей, або, навпаки, не можуть їх із них звільнити. Наприклад, уже три роки, як має піти з посади голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський. Має, але не може: правова колізія в тому, що Рада не може звільнити склад ЦВК, поки не призначить новий. А якщо враховувати ситуацію в парламенті, то непризначення протягом найближчих сесій нових членів Центрвиборчкому здається не лише вірогідним, але й неминучим.

Як призначають Уповноваженого з прав людини в Україні та у світіПоки в Україні триває епопея з призначенням омбудсмена, «Слово і Діло» вирішило розповісти, як це зазвичай відбувається в розвинених країнах.

«Вічного» голову має не лише ЦВК, але й інші державні органи й відомства, тож «Слово і Діло» вирішило скласти власний список топ-чиновників, чиє професійне становище не визначене (часом навіть всупереч здоровому глузду).

Перш за все це люди, яким, як і Охендовському, загрожує звільнення, але незрозуміло, коли. Так само, як і голову ЦВК, парламент не може звільнити без призначення заміни уповноваженого з прав людини Валерію Лутковську, чий термін повноважень за законом мав завершитися 28 квітня цього року. Компанію їм складає Роман Магута – відсторонений від виконання обов’язків у грудні 2016-го й поновлений на посаді в липні 2017 року голова Рахункової палати. Сюди ж ми віднесли й міського голову Миколаєва Олександра Сєнкевича. Йому, щоправда, депутати Миколаївської міськради висловили недовіру зовсім нещодавно, 5 жовтня, й формально він ще не позбавлений повноважень градоначальника.

Друга група високопосадовців – це чиновники, які працюють на керівних посадах відомств і держпідприємств як «виконувачі обов’язків». Найвідоміша з них, Уляна Супрун, виконує обов’язки міністра охорони здоров’я вже понад рік – із липня 2016 року. Так само без офіційного призначення працюють в. о. голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан (з березня 2017 року), в. о. голови Конституційного суду Віктор Кривенко (з червня цього року), в. о. мера Луцька Григорій Пустовіт (з липня), в. о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов (із серпня) та в. о. голови Фонду держмайна Віталій Трубаров (з вересня).

Президент обрав нового голову Нацбанку – ЗМІНовим головою Національного банку з великою часткою ймовірності стане один із заступників Гонтаревої – саме на ньому зупинив вибір Порошенко.

Ще одна цікава категорія чиновників – це люди, що написали заяви на звільнення, але так і не звільнилися: хтось передумав, а комусь доводиться чекати, коли їм, знову ж таки, знайдуть заміну. До останніх, наприклад, належить головний банкір країни Валерія Гонтарева, яка написала заяву на звільнення з Нацбанку ще в травні, й відтоді значиться головою НБУ лише на папері, тоді як її обов’язки виконує майбутній, як подейкують, її наступник Яків Смолій. Але поки кандидатуру Смолія не підтримає Рада, Гонтарева буде залишатися на цій посаді.

Так само начебто пішов із уряду, а начебто й ні перший і поки що єдиний міністр інформаційної політики Юрій Стець, який про відставку заявляв також у травні. Ще один міністр, службове положення якого незрозуміле, – це очільник Мінагрополітики Тарас Кутовий. І він також подав заяву про відставку в травні. Результат приблизно той самий, що і в Гонтаревої зі Стецем.

Проте найбільш солідний стаж перебування на посаді після заяви про звільнення в голови Закарпатської обласної адміністрації у Геннадія Москаля. Намір звільнитися він задекларував ще в листопаді 2015 року. Щоправда, потім передумав і працює до сьогодні.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...