Криптовалюта не для всіх: що заважає українцям ставати багатшими

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Інвестиційні можливості більшості українців обмежені не лише гаманцем, але й ускладненим доступом до багатьох фінансових інструментів інвестування. З одного боку, очевидною причиною можна вважати фінансову неграмотність пересічного українського громадянина, який в кращому разі інвестує гроші в «підматрацову» валюту, на депозит чи, якщо пощастить, у нерухомість. З іншого – навіть у разі фінансової освіченості держава не забезпечує своїм громадянам належний доступ до більшої кількості інструментів для інвестування.

В 2017 році Україна посіла 166-те місце серед 180 країн у рейтингу економічних свобод. Комбінований показник Індексу економічної свободи, який щорічно складається американським дослідницьким центром The Heritage Foundation спільно з газетою The Wall Street Journal, розраховується за середнім арифметичним із 12 показників. Враховуються всі ті критерії, які дозволяють громадянам чи інвесторам ставати багатшими в окремо взятій країні в якомога швидкий спосіб. Це рівень податкового навантаження, свобода бізнесу й торгівлі, захист інвестицій, монетарна й фіскальна свобода, гарантії прав власності, ступінь захисту від корупції, ефективність судової влади тощо. Згідно з даними рейтингу, за останній рік Україна втратила чотири позиції в рейтингу, сильно відставши від усіх країн-сусідів з пострадянського табору – Білорусі (104-е місце), Молдови (110-е місце), Росії (114-е місце). При цьому Грузії вдалося посісти 13 місце в рейтингу, потрапивши до топ-20 країн із найбільш привабливими економічними можливостями для інвесторів та власних громадян.

Один зі способів змінити ситуацію – розширити можливості українців для інвестування своїх збережень та створити інструменти для захисту своєї власності й економічних свобод. Принаймні на такий розвиток подій очікували мільйони активних громадян, які згодом виїхали на заробітки до Європи, створили власний бізнес поза межами України чи намагаються вести буд-яку фінансову активність не в українській юрисдикції. Пересічні українці намагаються зберегти гроші під матрацом або на депозитах в українських банках. Тоді як великий український бізнес і тисячі корупціонерів давно користуються розширеними фінансовими можливостями для уникнення оподаткування та примноження своїх статків. Як змінити такий стан речей?

Вимушені кроки НБУ?

Оцінити справжні фінансові можливості українців важко, адже значна доля грошових відносин у нашій країні відбувається без участі держави. За попередніми розрахунками Мінекономрозвитку, в 2016 році рівень тіньової економіки склав 34% від офіційного ВВП. Втім, за підрахунками експертів, рівень «тінізації» української економіки коливається в межах 45-50% ВВП. У світі межа в 50% вважається критичною позначкою для нормального розвитку економіки.

НБУ з'ясував, скільки «кешу» зберігається поза банківською системоюВ Україні поза банківською системою знаходиться готівки на суму близько 300 мільярдів гривень.

Тож стверджувати, що Україна є однією з найбідніших країн у світі, не варто. А от знайти можливості для створення сприятливих умов, щоб економіка вийшла з «тіні» й почала розвиватися в легальному руслі, є непростим завданням. Проблему навряд чи можна вирішити запровадженням загальнообов’язкового декларування доходів. Насамперед слід робити акцент на розширенні економічних свобод, фінансових інструментів для інвестування та можливостей для легалізації вже наявних благ.

Влітку цього року Нацбанк здійснив кілька суттєвих кроків, які дозволять охочим українцям доторкнутися до благ фінансової цивілізації. Формально НБУ досі очолює Валерія Гонтарева, яка ще в квітні подала заяву про відставку, однак парламент досі її не розглянув. Так, починаючи з липня, українцям дозволено легально інвестувати за кордон до 50 тисяч доларів на рік. Раніше такі операції можна були здійснити лише з офіційного дозволу НБУ. Вочевидь, відтепер в українських банків з’являться потужні конкуренти, які запропонують громадянам кращі умови інвестування та захисту їхніх депозитів. Негативним наслідком такого кроку може стати лише фінансова неграмотність українців.

Крім того, в серпні Нацбанк суттєво послабив валютні обмеження. Відтепер громадяни зможуть отримувати готівку в іноземній валюті або банківські метали з поточних і депозитних рахунків через каси та банкомати без обмежень за сумою. До цього часу діяв ліміт, згідно з яким клієнти українських банків на добу могли отримати не більш ніж 250 тисяч гривень в еквіваленті.

Біржова пустка

Ще один популярний у світі спосіб інвестування – фондові біржі та різноманітні інструменти інвестування в цінні папери – в Україні майже не розвивається. Та незначна кількість громадян, які розібралися з цим методом примноження своїх збережень, давно інвестують свої кошти за кордон.

«Валюта майбутнього»: чому популярний біткоін, чи варто інвестувати і чи зростатиме курсКандидат економічних наук розповів, чому в Україні набирає популярності біткоін і чи варто інвестувати в криптовалюту.

Натомість українська фондова біржа ледь животіє. Падіння економіки, війна та відсутність інвесторів лише поглибила цей тренд. Щоправда, й раніше український фондовий ринок використовувався різноманітними гравцями радше як ще одна схема для ухилення від сплати податків або операцій із торгівлі так званим «сміттям». Такі угоди між учасниками біржі становили левову частку обсягів українського фондового ринку в 2010-2013 роках.

Наразі є низка факторів, через які розвивати такий бізнес в Україні просто неможливо. Крім того, розширенню інвестиційних можливостей заважає низька фінансова грамотність громадян. Українці хоча й чули про такі поняття, як акції та облігації, практично не користується цими інвестиційними інструментами. Проблема більш ніж актуальна: вже в найближчому майбутньому українців очікує пенсійна реформа, завдяки якій на ринку мають з'явитися недержавні пенсійні та інвестиційні фонди.

Блокчейн поза законом

Популярність новітніх методів інвестування поглинула й найбільш фінансово активних українців. Біткойни й решта криптовалют стали настільки поширеними методами альтернативного інвестування для більш-менш освічених громадян, що в ситуацію втрутилися правоохоронці та НБУ.

Криптовалюти дозволяють здійснити прямі розрахунки між користувачами за спільної згоди всіх учасників – так званий метод блокчейну. Привабливість полягає в можливості здійснювати фінансові угоди без участі держави й з мінімумом корупційних ризиків. Мережа, завдяки якій існує блокчейн, не має єдиного центрального серверу, працює без будь-яких центральних органів влади, а життєдіяльність забезпечується самими ж користувачами. Наразі криптовалюти набувають популярності в усьому світі й уже претендують на звання альтернативної фінансової системи майбутнього. Їх можна обміняти на реальні гроші або розрахуватися за послуги чи товари онлайн. Наприклад, вартість одного біткойна нещодавно в еквіваленті складала близько 4 тисяч американських доларів.

Все, що потрібно знати про біткоіни«Слово і Діло» вирішило скласти інфографіку про біткоіни, розібравшись що це таке і як отримати цю валюту.

В Україні ж процес видобутку біткойнів (так званий «майнінг») ознаменувався гучним скандалом. Правоохоронці влаштували справжні облави на українців, які вирішили заробити на криптовалютах. Прецедентом стало рішення Святошинського районного суду Києва, який задовільнив клопотання слідчих на обшук майна осіб, що підозрюються у виготовленні та емісії біткойнів. Цікаво, що своє обладнання вартістю щонайменше в кілька десятків тисяч доларів «майнери» розмістили в одному з приміщень, що розташоване на території інституту електрозварювання ім. Патона НАН України.

Згідно з рішенням судді, громадяни, які намагаються власними зусиллями згенерувати собі додатковий дохід у вигляді будь-якої з криптовалют, порушують закон «Про Національний банк України». Йдеться про статтю 32, в якій ідеться про те, що «випуск та обіг на території України інших грошових одиниць (окрім національної валюти – гривні) і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються».

Втім, довести провину «майнерів» буде вкрай важко, вважають юристи. По-перше, Нацбанк не може ані оцінювати криптовалюти, ані регулювати їх обіг, адже за фактом вони взагалі не перебувають в обігу. По-друге, створені біткойни не використовувалися «майнерами» як засоби платежів. А отже, за фактом не могли стати заміною для національної валюти.

Загрози для держави та традиційної фінансової системи у вигляді банків очевидні. Цілком імовірно, що держава намагатиметься на законодавчому рівні врегулювати обіг та видобуток криптовалют на території України. Втім, цілі можуть бути різними.

Наприклад, у Росії вже оголосили про намір офіційно заборонити продаж біткойнів пересічним росіянам. Так, заступник міністра фінансів РФ Олексій Моісеєв запропонував заборонити «звичайним людям» доступ до будь-яких операцій із біткойнами. Натомість пропонується надати таке право лише обмеженому колу кваліфікованих спеціалістів: мовляв, криптовалюта – дуже ризикована інвестиція, тому багато хто може просто втратити свої реальні заощадження.

Що ж, в РФ чиновники намагаються вигадати метод, завдяки якому спробують надати державі виключне право контролювати всі операції з криптовалютами, які здійснюються росіянами. Не можеш перемогти явище – очоль його! А яким шляхом піде українська влада?

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...