Насправді, перед Гонтаревою було поставлене непопулярне завдання – очищення банківської системи, й саме на цю роль вона підходила.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук, оцінюючи інформацію про те, що нове керівництво НБУ оберуть до кінця вересня.
Негативний шлейф Гонтаревої
«Одним із завдань, що стояли перед Гонтаревою, було закриття банків. Для цієї роботи вона підходила як ніхто інший, оскільки вона не з банківського середовища. Тому що для будь-кого, хто працював у банківській системі, було б вкрай складно закрити колег. Це непопулярне завдання Гонтарева виконала, що й спровокувало її несприйняття в банківських колах, серед бізнесменів, які втратили капітал, і з боку населення, яке також втратило свої кошти», – зазначив Кушнірук.
Експерт наголосив, що вже зважаючи на це, хто б не прийшов до НБУ, він не матиме такого шлейфу несприйняття, як у Гонтаревої.
Як пояснив фахівець, основна проблема в цій ситуації не в персоналіях НБУ.
НБУ: помилки попередників
На переконання Кушнірука, зміна валютно-грошової політики – це одне з ключових завдань для нового керівництва НБУ.
«Політику, яку проводив Нацбанк на чолі з Гонтаревою в цьому напрямку, можна охарактеризувати як «робимо все, але навпаки». Проводилася так звана політика «дорогих грошей», що погіршила економічну ситуацію», – підкреслив він.
«Коли кредити дорогі, то страждають не сировинні галузі економіки, які можуть отримати кредити з-за кордону під експорт своєї сировини. Найбільше страждають переробні галузі, які не мають доступу до кредитів і просто змушені згасати. Вони програють і не можуть розвиватися», – додав Кушнірук.
Експерт уточнив, що таким чином цілеспрямовано НБУ своєю політикою просував Україну в бік суто сировинної моделі економіки.
«Це, своєю чергою, створює стратегічні проблеми для країни, тому що все залежить від цін сировини на зовнішніх ринках. Ціни зростають, зростають доходи підприємств, населення й усе виглядає добре. Але коли падає ціна на сировину, все інше також падає й руйнується», – заявив економіст.
«Курс, стабілізація гривні – аж ніяк не результат мудрої політики НБУ», – зазначив він.
НБУ: задання для наступників
«Ми живемо в циклі сировинної економіки вже дуже багато років. Це проблема широкого поля. Бо є ті, хто вважає, що головне завдання керівництва НБУ – забезпечити стабільність національної валюти в будь-який спосіб. До того часу, поки економіка є сировинною, це неможливо», – наголосив фахівець.
Відставка Гонтаревої: чим запам’ятається українцям чинна глава НацбанкуІз 37 обіцянок, зафіксованих «Словом і Ділом», Валерія Гонтарева виконала наразі лише 14, ще 12 глава Нацбанку провалила.
Економіст переконаний, що зважаючи на досвід та помилки попередників, нове керівництв має йти іншим шляхом – шляхом зміни парадигми політики Нацбанку.
«Ба більше, коли кажуть, що в НБУ потрібен банкір, це не так. На посаді голови має бути в першу чергу макроекономіст. Це може бути банкір, але в нього має бути макроекономічне бачення розвитку країни. Якщо цього немає, то все зведеться до тієї ж помилкової політики, яка спостерігалася всі роки незалежності», – проаналізував ситуацію Борис Кушнірук.
Детальніше про роботу НБУ під керівництвом Гонтаревої – в матеріалі «Відставка Гонтаревої. Чим запам'ятається українцям чинна голова Нацбанку».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»