НАБУ підозрює членів НКРЕКП у змові при затвердженні формули «Роттердам плюс»

Співробітники Антикорупційного бюро підозрюють членів Нацкомісії з держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у змові заради ухвалення формули Роттердам плюс.

Детективи Національного антикорупційного бюро України підозрюють керівництво та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, у зловживанні службовим становищем при затвердженні формули «Роттердам плюс».

Про це йдеться в матеріалах клопотання детектива Бюро Тараса Лікунова, які були оприлюднені в постановах Солом'янського районного суду міста Києва від 10 липня, повідомляє «Слово і Діло».

«З матеріалів клопотання видно, що НАБУ проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №52016000000000209 від 24 березня 2017 року за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами НКРЕКП 3 березня 2016 року на засіданні Комісії та ухвалення постанови №289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії», що включена до формули розрахування прогнозованої ціни продажу електричної енергії в ОРЕ виробниками, які працюють за ціновими заявками, вартості палива за ціною купівлі в порту Роттердама та доставки до України морським транспортом (формула «Роттердам плюс»), що призвело до економічно необґрунтованого та не підтвердженого фактичними витратами збільшення ціни придбання електроенергії ДП «Енергоринок» в енергогенеруючих компаній, які працюють за ціновими заявками, що, своєю чергою, спричинила тяжкі наслідки для суспільства», – йдеться в клопотанні детектива.

За версією слідства, голова та члени НКРЕКП, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній теплових електростанцій (ГК ТЕС), навмисно, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків від продажу електричної енергії в Оптовий ринок електроенергії через ДП «Енергоринок», в період січня-березня 2016 року, під час розробки порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії забезпечили включення до нього необґрунтованої формули, якою збільшувалася вартість енергетичного вугілля, що використовується у виробництві електроенергії, й таким чином, як наслідок, створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії в оптовий ринок електроенергії ГК ТЕС.

Віялові відключення: чому формула «Роттердам+» не поліпшила ситуацію в енергетиціВ Україні вже понад півроку ціноутворення електроенергії прив'язане до індексу API 2 на вугілля в портах Нідерландів і вартості його доставки в Україну. Незважаючи на реформаторський запал, Кабмін із завидною постійністю вже третій рік поспіль запроваджує режим надзвичайних заходів в українській енергетиці.

«У подальшому службові особи НКРЕКП, діючи умисно в інтересах ГК ТЕС на виконання попередніх злочинних домовленостей, використовуючи необґрунтовану формулу розрахунку вартості енергетичного вугілля, здійснили розрахунки прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії за завищеною вартістю енергетичного вугілля на II-IV квартали 2017 року, які затвердили своїми постановами від 28 квітня 2016 року №721, від 24 червня 2016 року №1178, від 23 березня 2016 року №337, що в період з липня 2016 до березня 2017 року дозволило ГК ТЕС отримати надприбутки з виробництва та подальшого продажу електричної енергії в Оптовий ринок електроенергії, а споживачів електричної енергії – безпідставно зазнати витрат на її придбання. До енергогенеруючих підприємств теплових електростанцій належать ПАТ «Центренерго», ВАТ «Донбасенерго», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго» та ПАТ «ДТЕК Західенерго», – наголосили в НАБУ.

У своїх клопотаннях детектив намагався отримати доступ до руху коштів «Центренерго» та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» на рахунках в Альфа Банку, Укргазбанку, банку «Київська Русь», ПУМБ, Укрексімбанку, Промінвестбанку, ПриватБанку, Укрсоцбанку, БТА Банку та Ощадбанку.

Нагадаємо, НАБУ отримало доступ до документів НКРЕКП у розслідуванні формули «Роттердам плюс». Однак після такого рішення суду голова Нацкомісії Дмитро Вовк подав заяву про роз'яснення, до яких саме документів отримали доступ детективи НАБУ. Суд відхилив його прохання, але Вовк звернувся до Апеляційного суду міста Києва зі скаргою на таке рішення. На підставі таких дій голови НКРЕКП було відкрито апеляційне провадження, а доступ Бюро до документів не наданий.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...