Bellingcat проти Росії: чи вдасться довести причетність Кремля до катастрофи MH17

Денис Поповичжурналіст

Незалежна міжнародна група Bellingcat опублікувала нові матеріали, що свідчать про російське походження самохідної вогневої установки «Бук-М1», з якої був збитий малайзійський «Боїнг» влітку 2014 роки над Донбасом. Це фотографії, які свідчать, що та ж бойова машина з'являлася на території Росії і 2013 року, тобто задовго до катастрофи «Боїнга». Свої матеріали волонтери Bellingcat передають і в розпорядження Об'єднаної слідчої групи (JIT), яка займається офіційним розслідуванням інциденту. У Bellingcat впевнені, що JIT також підтвердить російське походження машини. На думку експертів, дослідження Bellingcat можуть серйозно допомогти в пошуку нових доказів причетності російської сторони до катастрофи над Донбасом.

Проект Bellingcat складається з декількох десяток волонтерів і журналістів з усього світу, які розслідують обставини різних гучних подій на підставі відкритих джерел. Він був заснований британським журналістом Еліотом Хіггінсом 15 липня 2014 року. Переважно група розслідує події, пов'язані з війнами в Сирії і Україні. Стосовно України найбільша увага приділяється розслідуванню причин катастрофи малазійського «Боїнга» рейсу МН17, збитого 17 липня 2014 року в небі над Донбасом. Унаслідок цієї трагедії загинули 298 пасажирів і членів екіпажу лайнера. Офіційним розслідуванням катастрофи займається Об'єднана слідча група (JIT), що складається з представників Нідерландів, Бельгії, Австралії і України.

У своєму останньому звіті 28 вересня 2016 року представники JIT вказали, що лайнер був знищений зенітною ракетою, випущеною з комплексу «Бук», який розташовувався на території, контрольованій бойовиками. Самохідну вогняну установку ЗРК «Бук» доставили з Росії, а потім повернули назад.

Варто зазначити, що відразу після знищення лайнера бойовики самі «здали» себе. Їхній ватажок Ігор Гіркін (Стрєлков) у своєму пабліку в соціальній мережі «ВКонтакте» поспішив опублікувати повідомлення такого змісту: «У районі Тореза тільки що збили літак Ан-26, валяється десь за шахтою «Прогрес». Попереджали ж - не літати в «нашому небі».

Географія, зазначена Гіркіним, загалом збігається з районом, над яким сталася катастрофа. По всій видимості, трапилася помилка: бойовики не збиралися обстрілювати пасажирський літак, їхньою початковою метою був військово-транспортний Ан-26. Коли стало ясно, який саме літак було збито, Гіркин видалив компрометуюче повідомлення зі свого пабліку. Максимум, який на сьогодні визнала російська сторона, – це те, що «Боїнг» дійсно був збитий зенітною керованою ракетою 9М38М1, якими оснащуються ЗРК 9К37 «Бук-М1», однак цей «Бук» нібито не міг бути російським, оскільки такі ракети на території Росії вже не виробляються, а стрілянина велася з території, контрольованої бойовиками «ДНР».

Журналіст Денис Попович розібрався, чи вистачить доказів групі Bellingcat для того, щоб довести російський слід в катастрофі малайзійського Боїнга.

Проте волонтери Bellingcat на підставі відкритих джерел визначили, що бойова машина, з якої здійснювався обстріл, прибула саме з Росії і належить російській 53-ій зенітно-ракетній бригаді. Частину машин цієї бригади з 23 по 25 червня 2014 року було перекинуто на російсько-український кордон. Серед них була і самохідна вогнева установка (СВУ), з якої вівся вогонь. У Bellingcat називали її 3х2, оскільки середня цифра бортового номера перебувала в нечитабельному стані. Проте волонтерам вдалося встановити, що СВУ має бортовий номер 332. Це вийшло завдяки порівнянню відмінних рис цієї машини, виявлених за знайденими в відкритих джерелах фотографій цієї машини, – вм'ятин на корпусі, послідовності підключення кабелів до лафет пускового пристрою, формою і розташуванням масляних плям у вихлопної труби тощо.

А в лютому 2017 року фахівці Bellingcat встановили і ватажка бойовиків, який супроводжував установку на територію України. Це був російський офіцер, полковник російського ГРУ, Сергій Дубинський, відомий під псевдонімом «Похмурий», або «Поганий Солдат». Влітку 2014 року «Похмурий» був «заступником міністра оборони «ДНР» із розвідувальної діяльності». «Міністром оборони» був сам Ігор Гіркин. Зв'язок Гіркина і Дубинського встановлений ​​завдяки перехопленню співробітниками СБУ декількох телефонних переговорів, оприлюднених після катастрофи МН17. У них людина під псевдонімом «Похмурий», ідентифікований як Сергій Миколайович Петровський, контролює переміщення «Бука» через українсько-російський кордон, а також висування машини в заданий для відкриття вогню район.

У найновішому дослідженні, оприлюдненому 5 червня 2017 року, команда Bellingcat представила фотографії, які свідчать, що СВУ з бортовим номером 332 була присутня на території Росії задовго до подій літа 2014 року. «На фотографії, знятої російським механіком, ймовірно, навесні 2013 року, видно «Бук 332» з тими ж білими транспортними маркуванням, що були помітні на ньому в Україні незадовго до і незабаром після збиття MH17», – йдеться в звіті Bellingcat. Там же стверджується, що розташування маркувань на цій машині збігається з розташуванням позначень на СВУ, яка переміщалася до російсько-українського кордону влітку 2014 року.

Журналіст Денис Попович розібрався, чи вистачить доказів групі Bellingcat для того, щоб довести російський слід в катастрофі малайзійського Боїнга.

Подібність підтверджується і за фотографіями, зробленими у різний час в парку техніки 53-ої зенітно-ракетної бригади ЗС РФ, де біля 332-ої машини лежить червоний контейнер, призначений для зберігання ракет для ЗРК «Круг».

Волонтери Bellingcat діляться здобутою інформацією з представниками JIT. Своєю чергою, офіційна група розслідувачів не передає волонтерам інформацію, яка дозволила б дізнатись про розслідування більше, ніж JIT хотіла б повідомити офіційно. Представники Bellingcat ставляться до цієї практики з розумінням. За словами Еліота Хіггінса, вже 28 вересня 2016 року на прес-конференції стало ясно, що в JIT дійдуть тих самих висновків, що і Bellingcat, щодо маршруту «Бука» в Україні, розташування стартової позиції для обстрілу, а також про російське походження СВУ. Дослідження Bellingcat, якими б детальними і достовірними вони не були, не можуть стати основою для судових розглядів у справі про МН17. Однак, на думку експертів групи «Інформаційний спротив», вони можуть серйозно допомогти в пошуку нових доказів причетності російської сторони до цієї катастрофи.

Денис Попович спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...