Диктатура Ердогана: що чекає на кримських татар?

Читать на русском
Борис Захаровдиректор Української Гельсінської групи з прав людини, правозахиник

Референдум встановлює фактично авторитарну владу в Туреччині. Це цілком укладається в глобальну тенденцію до посилення національної безпеки за рахунок обмеження прав людини.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор Української Гельсінської групи, правозахисник Борис Захаров, оцінюючи наслідки турецького референдуму для кримських татар.

«Прихід до влади Трампа теж спочатку розцінювався як вкрай негативний сценарій. Але все змінилося. Так само зараз нібито налагоджені нормальні відносини між Ердоганом і Путіним, але насправді цей мир житиме рівно стільки, скільки це буде вигідно Ердогану», - підкреслив правозахисник.

Як тільки позиції Путіна на світовій арені ослабнуть, а вони вже послаблюються за рахунок активних дій США, - Туреччина відразу вкаже РФ її місце.

«Це позначиться і на майбутньому кримських татар. Ердоган хоче бути популярним лідером. І як тільки він зможе показати свою силу в Сирії, турецький президент обов'язково зробить це і в «кримському питанні». Загальна тенденція погана: є занепокоєння щодо порушень прав людини», - пояснює експерт.

Для Києва важливо, нагадав він, що Анкара не визнає анексію Криму, вони не поступаються цим принципом з точки зору міжнародного права, але є певний важливий нюанс. На нього слід зважити.

Ердоган у «кримському питанні» йде не попереду світової спільноти, а слідом за позицією США і ЄС.

«Туреччина вельми прагматична щодо торгівлі. В економічних питаннях Анкара співпрацює з РФ. Зокрема, негласно веде торгівлю з окупованими територіями. Та рано чи пізно туркам все ж доведеться визначитися - на боці України вони або з РФ. Тим більше що на офіційному рівні Туреччина заявляє про підтримку прав кримськотатарського народу», - аналізує правозахисник.

Повернути Крим: обіцянки українських політиків через три роки після анексіїУ день третьої річниці фактичної окупації Криму, документально закріпленої так званим «референдумом» про статус півострова, «Слово і Діло» вирішило нагадати українським політикам про те, що вони обіцяли зробити для повернення республіки.

Тут має бути присутня чітка позиція України: насамперед від нас самих залежить, якою мірою ми зуміємо відстояти наші інтереси, тому що бізнес - він завжди прагматичний.

«Якщо дозволимо турецькому бізнесу спокійно працювати в Криму - вони й будуть це робити. Це стосується не тільки Туреччини. Від нас в першу чергу залежить жорсткість позиції світової спільноти і збереження санкцій проти агресора», - зазначив експерт.

«Що стосується позиції Туреччини, то слід врахувати: позиція Ердогана завжди буде в хвості цивілізованого світу. Спочатку слово скажуть США, потім ЄС, і тільки потім – Ердоган. Так триватиме доти, доки режим Путіна досить сильний. Як тільки Путін ослабне - все будуть його громити за усіма напрямками, в тому числі по Криму», - резюмував Борис Захаров.

Мустафа ДжемілєвНародний депутат України
Джемілєв запевнив, що Крим обов'язково повернеться до складу УкраїниСказано 5 січня 2015 р.Статус обіцянки: У процесі

Нагадаємо, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв привітав президента Туреччини зі схваленням конституційних поправок.

Додамо, два роки тому Мустафа Джемілєв запевнив, що Крим обов'язково повернеться до складу України.

Хто ще з українських політиків обіцяв повернути анексований півострів Україні, можна ознайомитися в інфографіці «Повернути Крим. Обіцянки українських політиків через три роки після анексії».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...