Закон про Конституційний суд і призначення Рахункової палати. Над чим цього тижня працюватиме Рада

Читать на русском
Огляд законопроектів поточного пленарного тижня Верховної Ради України від фахівців аналітичної групи Левіафан.

Так вже сталось, що цей тиждень у Верховній Раді має стати днем призначень. Якщо Олег Валерійович не заблокує трибуну то мають бути розглянуті дві постанови про призначення членів Рахункової палати і про визначення представника Верховної Ради України до складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби.

Імена кандидатів до Рахункової палати знаходяться під сімома печатками, а от до складу комісії з питань вищого корпусу державної служби парламент пропонує призначити Ярослава Василькевича – керівника Секретаріату Конституційного суду України. Це доволі логічний крок, адже пан Василькевич має великий досвід державної служби, і доволі довгий час працював керівником секретаріату комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Ініціативи Президента

Петро Порошенко вніс до Ради і визначив як першочергові два законопроекти. Перший законопроект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», реєстр. №6232, він є системним і призваний змінити процесуальне законодавство.

Проект передбачає низку змін, направлених на забезпечення таких засад судочинства, як змагальність, диспозитивність та пропорційність. Переважна більшість процесуальних повноважень суду переглянута виходячи з принципу виконання судом у цивільному та господарському процесах виключно ролі арбітра, а не слідчого. Докази, включаючи висновки експертів, подаються сторонами; суд витребовує докази і призначає експертизу лише у визначених законом випадках.

З урахуванням принципу диспозитивності сторонам надається свобода на будь-якій стадії судового процесу відмовитись від позову або укласти мирову угоду, предмет якої до того ж (на відміну від чинних правил) може виходити за межі предмета спору, якщо це не порушує вимоги закону і права третіх осіб.

Відповідно до нових правил юрисдикції та підсудності юрисдикція між загальними, господарськими та адміністративними судами розмежовується залежно, в першу чергу, від предмета спору, а не суб'єктного складу сторін.

З метою попередження юрисдикційних спорів та «дублювання» цивільних, господарських, адміністративних справ вводиться поняття «похідних вимог», які в окремих випадках можуть бути об'єднані з основними, навіть, якщо окремо вони мали б розглядатися за різними правилами судочинства. Також до кодексів включено низку механізмів, які мають запобігати маніпуляціям з визначенням підсудності та багато іншого.

Другий президентський законопроект «Про внесення зміни до статті 540 Митного кодексу України щодо примусового виконання постанови органу доходів і зборів або суду про накладення штрафу», №6233.

Конституційний суд призначив тимчасового головуУ Конституційному суді України визначилися з новим тимчасовим головою, який займе крісло Юрія Бауліна.

Законопроектом закріплюється, що постанова органу доходів і зборів або суду (судді) про накладення штрафу вноситься цим органом або судом до Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі якщо штраф не буде сплачено у визначені строки. Відповідна постанова не пізніше наступного робочого дня пред'являється у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання чи роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.

Обидва проекти мають комплексний характер регулювання та є досить змістовними та корисними. Але чи підтримає їх Верховна Рада України в сьогоднішніх умовах залишається питанням.

Конституційний суд

Верховна Рада України у другому читанні розгляне Проект закону «Про Конституційний Суд України». Проект передбачає створення на законодавчому рівні умов для реалізації права на конституційну скаргу – нового запровадженого Конституцією України додаткового національного засобу юридичного захисту прав особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Детальний аналіз вказаного законопроекту ви можете знайти в публікації від 17 січня.

Бюджетна політика

Держбюджет України перевиконано за доходами на 14%Держбюджет за період з січня по березень отримав 179,933 млрд гривень доходів, що на 13,8% перевищило бюджетний розпис.

До другого читання підготовлено ухвалений 20 вересня 2016 року законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)», реєстр. № 4773. При підготовці документу до 2-го читання в профільний комітет надійшло 7 пропозицій народних обранців з відповідними поправками до проекту. З них 5-ть враховано, а 2 - відхилені. Основною ідею законопроекту пропонується визначити, що право на перехід на прямі трансферти з державним бюджетом, крім визначених наразі міст обласного значення, районних бюджетів та бюджетів, об’єднаних відповідно до перспективного плану громад, отримають також об’єднані та визнані у встановленому порядку спроможними територіальні громади. Досягти цієї мети пропонується шляхом внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України.

Фінансовий сектор

У фінансовій сфері пропонується прийняти проекти Законів України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг р.№ 2456-д та Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів) № 3498. Детальніше дивіться огляд від 14 березня.

Міжнародне співробітництво

Україна ратифікувала зону вільної торгівлі з КанадоюУгода набуде чинності в перший день другого місяця після отримання останньої з сторін повідомлення про завершення виконання процедур.

Слід все ж віддати належне роботі уряду. Другий тиждень підряд Україна ратифікує міжнародні угоди, які направлені на поліпшення руху капіталів між Україною та більш економічно розвиненими країнами. Якщо минулого тижня була ратифікована угода про співробітництво із Канадою, то в цю середу парламент буде ратифікувати Угоди між Кабінетом міністрів та урядом Королівства Норвегія про технічне та фінансове співробітництво №0127. Відповідно до Угоди, Україна гарантує вільний та безперешкодний рух товарів та послуг необхідний для реалізації програм/проектів технічної та/або фінансової допомоги, які реалізуються в Україні та фінансуються повністю або частково за рахунок Норвезької сторони. Залучення будь-яких інвестицій – це завжди добре. На нашу думку, уряд Норвегії буде готовий інвестувати в українську газовидобувну сферу та аграрно-промисловий сектор, які наразі є найбільш привабливими секторами української економіки. От тільки є один ризик, що під статтю безмитного ввезення на митну територію України товарів, які необхідні для реалізації таких проектів, в Україну буде ввезено набагато більше ніж вимагається самим проектом)

Газовий сектор

Гройсман просить переглянути рішення НКРЕКП щодо запровадження абонплати за газРішення про введення абонплати може обернутися зростанням платежів за газ для різних категорій українських споживачів, що є неприпустимим.

8 травня 2015 року набрав чинності Закон України «Про ринок природного газу» яким встановлено заборону використовувати газорозподільні системи, власником яких є держава, на праві господарського відання. Водночас не були прописані механізми, яким чином держава має врегулювати ситуацію, коли ГРС знаходиться в оперативному віданні облгазів. Наразі Кабмін проектом закону про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення використання газорозподільних систем) реєстр. №5558 пропонує врегулювати питання передачі газорозподільні системи оператор газорозподільної системи на підставі договору Оренди. З одного боку це зможе зменшити прибутки облгазів, а з іншого Оператори ГРС вимушені будуть звернутись до НКРЕКП із проханням врахування видатків на оренду ГРС у формулі комунальних платежів, отже чекаємо на чергове підвищення.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо їх приведення у відповідність із Законом України «Про ринок природного газу» №5289 судячи по пояснювальній записці розроблявся безпосередньо Кабміном, а депутат Лопушанський просто виступив таким собі «добрим самаритянином», який допоміг уряду його подати аби не проводити всіх процедур. Законопроектом пропонується окрім іншого:

  • зміни, пов'язані із забезпеченням переходу від поняття «гарантований постачальник» до поняття «постачальник природного газу із спеціальними обов'язками», а також внесення необхідних змін щодо розрахунків теплогенеруючих та теплопостачальних організацій за використаний природний газ;

  • у Законі України «Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період» – включити положення щодо врахування приписів Закону України «Про ринок природного газу» при врегулюванні відносин, пов’язаних із функціонуванням паливно-енергетичного комплексу в особливий період та із реагуванням на кризову ситуацію із надходженням природного газу, передбачити поширення дії зазначеного Закону на відносини зі здійснення розподілу природного газу;

  • у Законі України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» – перенести термін встановлення лічильників газу для приготування їжі на 1 жовтня 2017 року (раніше пропонувалось дочекатись 01 січня 2018 року); посилити санкції за невстановлення лічильників відповідальними суб'єктами;

  • передбачити можливість затвердження ліцензійних умов уповноваженим законом державним колегіальним органом (Регулятор); узгодити види діяльності, що підлягають ліцензуванню з положеннями Закону України «Про ринок природного газу», встановити 1-місячний перехідний період для переоформлення ліцензії з дати затвердження ліцензійних умов;

  • у Законі України «Про ринок природного газу» – встановити обов'язок оператора газорозподільної системи відкривати в рахунках уповноважених банків поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з розподілу природного газу;

Такі системні зміни можливо і є доцільними, але звертаємо увагу, що будь, які витрати, які понесуть згідно цього проекту закону облгази, будуть компенсовані з кишень простих громадян за рахунок включення цих видатків у тариф.

Енергетика

22 вересня 2016 року у першому читанні голосами 237 народних обранців був підтриманий урядовий законопроект «Про ринок електричної енергії України», реєстр. № 4493. Перш за все може здатися, що даний документ повинен стати базовим в сфері електроенергетики, але це не зовсім так. І така ситуація виникає тому, що визначена авторами назва Проекту не зовсім коректна і не вірно розкриває його суть, що свідчить, як про не найкращий рівень юридичної техніки, так і про не дотримання принципу правової визначеності. Адже, Проектом передбачається внесення змін до низки чинних законопроектів, серед яких Господарський кодекс України, Закони «Про природні монополії», «Про альтернативні джерела енергії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» та ряд інших законодавчих актів.

Основна мета Проекту орієнтована на забезпечення надійного та безпечного постачання електроенергії споживачам, з орієнтацією на мінімізацію витрат на послуги постачання електричної енергії, шляхом визначення на законодавчому рівні організаційної структури та принципів функціонування ринку електричної енергії, основних засад та передумов його реформування. Законопроект передбачає організацію ринку електричної енергії з наступних складових: двосторонні договори; ринок «на добу наперед»; внутрішньодобовий ринок; балансуючий ринок; ринок допоміжних послуг; роздрібний ринок. Крім того, законопроект також доповнює перелік учасників ринку новим учасником – трейдером (тобто посередником), яким може бути будь-який суб'єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу споживачу. Трейдери здійснюватимуть купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами або на ринку «на добу наперед» чи внутрішньодобовому ринку.

Законопроект передбачає повне виконання вимог ІІІ-го енергетичного пакету ЄС щодо відокремлення діяльності з розподілу та передачі електричної енергії від інших видів діяльності, що є умовою для запровадження економічної конкуренції на ринку електричної енергії.

Проте, ложка дьогтю все ж має місце бути. По-перше, в супровідних документах до законопроекту чомусь ні слова не має про поправку, яка виводить ДП «НЕК «Укренерго» з об'єктів, що не підлягають приватизації (в разі її проходження, управління може бути корпоратизованим). Також, викликає засмучення той факт, що на момент написання даного матеріалу, на офіційному сайті Парламенту відсутня інформація про підготовлену до другого читання редакцію Проекту, а тому залишається тільки лише здогадуватися які поправки до нього вносились і які з них були враховані, а які відхилені, і врешті-решт, в якому кінцевому підсумку документ буде внесений до сесійної зали.

Правоохоронний блок

Майже рік тому Верховна Рада України розглядала у першому читанні проект Закону про приватну детективну (розшукову) діяльність (реєстр. №3726), авторства народних депутатів – членів правоохоронного комітет ВРУ. Проект є нічим іншим як трішки переробленим проектом закону про детективну діяльність, який блукає по Верховній Раді ще з шостого скликання, проект має легкий лобістський відтінок, призваний ввести в правову систему України поняття приватної детективної діяльності та закріпити правила гри для приватних детективів. Передбачає досить широкі права для приватних детективів, використання низки спецзасобів та зброї не летальної дії. Також парламент у другому читанні розгляне Урядовий проект «Про внесення змін до статті 72 Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування строку попереднього ув'язнення», реєстр. №5259. Законопроект є свого роду реакцією на славнозвісний «закон Савченко», який спричинив так багато галасу. Детальний його аналіз пропонується у публікації від 21 лютого.

Охорона здоров'я

Парламент розгляне у другому читані проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я», №2309а-д.

Серед основних положень законопроекту варто виділити наступні:

  • уточнено особливості організаційно-правового статусу закладів охорони здоров'я, їх класифікацію, вимоги до установчих документів та управління;

  • встановлено спрощений порядок реорганізації закладів охорони здоров'я – державних та комунальних установ у казенні підприємства та комунальні некомерційні підприємства, зокрема порядок переоформлення ліцензій, інших дозвільних документів;

  • урегульовано особливості укладення трудових контрактів з керівниками закладів охорони здоров'я;

  • уточнено чинну гарантію, що кошти не використані закладом охорони здоров'я (крім державних та комунальних установ) у поточному році, не будуть вилучатись, та можуть використовуватись таким закладом на фінансування його діяльності (зокрема, на оновлення матеріально-технічної бази).

І знову про старе

В анонсованому проекті порядку денного пленарної сесії парламенту вчергове згадуються багатостраждальні законопроекти, які переміщуються вже не те що з одного порядку денного пленарних тижнів в інший, а вже і між сесіями. Ось тільки не зовсім зрозуміло в чому криється основоположні причини затягування постановки документів на голосування: відчайдушний саботаж; низька якість підготовки первинного тексту законопроектів; або невинна неорганізованість народних обранців? Втім, це далеко не взаємовиключні припущення… Та, як то кажуть, маємо те, що маємо. А маємо ми два принципово важливі законопроекти, які не були поставлені на голосування минулого тижня і навряд чи будуть проголосовані на цьому. Мова йде про законопроекти:

  • №4941 «Про енергетичну ефективність будівель». Автори законодавчої ініціативи пропонують більш економно ставитись до споживання енергоносіїв та комунальних послуг, а тому пропонують провести певну стандартизацію. Мовою законопроекту, для об'єктів будівництва та існуючих будівель передбачається сертифікація енергоефективності з метою визначення фактичних її показників, проведення оцінки відповідності зазначених показників установленим мінімальним вимогам, розробка рекомендацій щодо підвищення її рівня. На практиці це означатиме додаткові витрати власників будівель та приміщень на фінансування даних заходів. Разом з тим документ передбачає і механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних рішень. Зокрема, для цього утворюється Фонд енергоефективності. Нагадаємо, перший раз даний документ до сесійної зали Ради вносився ще 18 жовтня 2016 року.

  • №1581-д «Про житлово-комунальні послуги». Як уже неодноразово зазначалось, даний документ в більшій мірі ніж чинний базовий Закон розкриває поняття, зміст, наводить характеристики житлово-комунальних послуг, унормовує відносини що виникають у процесі їх надання та споживання, розмежовує права, обов'язки та відповідальність учасників господарських відносин, а також запроваджує їх комерційний облік. Серед основних новел проекту: автономне теплопостачання (стосується будинків, оснащених власними системами опалення), комерційний облік (стосується випадків, коли застосовуються колективні вузли обліку загально спожитих послуг із подальшим визначенням конкретного розміру отриманої послуги відповідним споживачем, виходячи з показників індивідуальних лічильників або норм споживання), принципова зміна механізму ціноутворення послуг. Законопроект був розроблений і зареєстрований групою народних депутатів ще в кінці 2015 року, а до порядку денного вперше включений 27 січня 2016 року.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...