У вівторок починається останній сесійний тиждень п’ятої сесії восьмого скликання Верховної Ради України. Порядок денний не несе в собі якихось сенсацій. Отже, висловлюючись спортивною термінологією, депутати затягують час і банально дограють матч. Тож не варто очікувати результативних голосувань. Лишається сподіватися, що до серйозних питань парламент таки приступить із початком наступної сесії.
Організація роботи Верховної Ради
Відповідно до частини першої статті 10, частин першої, третьої, шостої, сьомої статті 19 регламенту Верховної Ради України, комітет з питань регламенту та організації роботи зареєстрував проект постанови про календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання №5585. Календарний план шостої сесії звертає на себе увагу лише фактично місячною перервою в роботі парламенту (з 17 квітня по 15 травня). Хоча це ми називаємо це перервою, парламентарі планують весь цей час працювати в Комітетах із перервою на поїздку в округи з 24 по 28 квітня. Сама ж сесія буде тривати до 21 липня.
Шантаж, насильство та манія величі. Найбезглуздіші обіцянки українських політиківЧого тільки не обіцяли вітчизняні політики протягом цього року: і закатувати «тушок» в асфальт, і перестати матюкатися в соцмережах і навіть зменшити смертність від серцево-судинних захворювань.
Також планується проголосувати проект постанови про фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради № 5573. Відповідно до кошторису, зарплата народного депутата має складати 25,92 тис. грн, голови Верховної Ради – 32 тис. грн, фонд оплати праці помічників становитиме 32,4 тис. грн. Всього депутати планують витратити на забезпечення роботи парламенту 1,128 млрд грн. Тобто один день роботи Ради обійдеться державі у 3,1 млн грн – це без урахування місячних відпусток, якими парламентарі так люблять себе балувати.
Подолання вето Президента
Цього тижня Парламент пропонує розглянути чотири законопроекти, на яких Президент наклав вето. Два з них стосуються питання професійно-технічної освіти, два – екологічної експертизи.
Професійно-технічній освіті присвячені проекти законів №3830-3 («Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти») та №3831-2 («Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти»). Законопроекти пропонують виділити додаткові кошти на освіту, а також запровадити спеціальну програму на підтримку підготовки робітничих кадрів у ПТУ та інших навчальних закладах з Державного бюджету України. Зауваження Президента зводяться до однієї тези: «Грошей нема. Тримайтесь там!» Перспектив для подолання вето у цих законопроектів немає.
Екологічній експертизі присвячені законопроекти №3259 («Про стратегічну екологічну оцінку») та №2009а-д («Про оцінку впливу на довкілля»). Ці законопроекти мають кілька спільних рис. По-перше, вони є комплексними і доволі якісно зробленими. По-друге, вони створюють дієві механізми участі громадськості в проведені екологічної експертизи впливу на довкілля, що включає нове будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт об'єктів будівництва, розширення, перепрофілювання, демонтаж об'єктів, та оцінки впливу на довкілля під час розробки, затвердження й виконання документів державного планування (стратегій, планів, схем, містобудівної документації, загальнодержавних програм, державних цільових програм, інших програм і програмних документів, змін до них, що підлягають затвердженню органом державної влади або органом місцевого самоврядування). По-третє, обидва Закони мали велику частку невизначенностей, що врешті-решт і дало підстави Президенту скористатися правом вето. Хоча, на нашу думку причина саме в тому, що держава не бажає допускати громадськість до проведення екологічної оцінки та оцінки впливу до довкілля, і всі прогалини в законі можна було б легко виправити шляхом ухвалення відповідних підзаконних нормативно-правових актів.
Судоустрій
Народні обранці пропонують у проекті Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо розгляду справ за участю присяжних) №5271 ввести в цивільне судочинство інститут присяжних засідателів. Депутати не передивились американських фільмів, вони просто читали змін до Конституції України в частині правосуддя, які ж самі і ухвалили. Проект виконаний як імплементація судової реформи. Законопроект слушний незважаючи на деякі техніко-юридичні недоліки і заслуговує на ухвалення.
Конституційний суд
Цей розділ виділений окремо адже Конституційний суд не займається судочинством, а є єдиним органом Конституційного контролю, а судом називається з легкої руки Г. Кельзена, який називав подібні органи судами через загальну модель розгляду справ.
Народні обранці розглянуть відразу два проекти нового закону про Конституційний суд України. Проект №5336 авторства народного депутат Юрія Одарченка та альтернативний – №5336-1 – авторства народних депутатів-членів профільного комітету з питань правової політики та правосуддя. По секрету вам скажемо, що Верховна Рада віддасть перевагу альтернативному законопроекту.
Він передбачає створення на законодавчому рівні умов для реалізації права на конституційну скаргу – нового запровадженого Конституцією України додаткового національного засобу юридичного захисту прав особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції; законодавче закріплення нової організаційної структури Конституційного Суду України, тощо.
Нова організаційна структура Конституційного суду України:
велика палата діє у складі всіх суддів Конституційного суду України й вирішує питання у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;
два сенати суду, кожен із яких діє в складі дев’яти суддів і розглядає питання щодо відповідності Конституції законів чи їхніх окремих положень за конституційною скаргою особи. Сенат суду діє як Конституційний суд; ухвали Сенату суду про відмову у відкритті конституційного провадження у справах за конституційними скаргами є остаточними;
шість колегій суддів, кожна з яких діє у складі трьох суддів. До повноважень колегії суддів Конституційного суду належить вирішення процесуальних питань. Ухвала про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою, постановлена трьома суддями колегії суддів КСУ, є остаточною. Це дасть змогу зменшити навантаження на суд та забезпечити надходження на його розгляд обґрунтованих конституційних скарг, що відповідають критеріям прийнятності.
Місцеве самоврядування
Верховна Рада України в четвер розгляне цілий блок питань, що стосуються реформи місцевого самоврядування.
Перший з них – це проект №2489 «Про службу в органах місцевого самоврядування». Ним задекларовано створення правових передумов для:
підвищення престижності служби в органах місцевого самоврядування;
врегулювання статусу службовця органу місцевого самоврядування;
рівного доступу до служби в органах місцевого самоврядування виключно на основі заслуг;
прозорого прийняття на службу до органів місцевого самоврядування;
стимулювання кар’єрного зростання;
деполітизації;
нової моделі оплати праці, що мінімізує суб`єктивізм керівника;
впровадження ефективного механізму запобігання корупції;
підвищення рівня соціального та матеріального захисту службовців.
Чи втіляться ці задуми народних обранців, покаже час.
«Презумпція винуватості»: правовий та політичний аспектиПрезумпція невинуватості – поняття, що в політично розвинених країнах застосовується до будь-якого громадянина, однак не до політика, який має бути взірцем добропорядності, вважає політичний експерт Валентин Гладких.
Другий законопроект – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)» № 4772 – передбачає створення механізму для врегулювання суспільних відносин, що виникають під час приєднання територіальних громад сіл, селищ до вже існуючих об’єднаних територіальних громад. У цьому зв’язку пропонується доповнити закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» новим розділом «Порядок добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад», де визначається порядок ініціювання добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад, порядок підготовки проекту рішення про добровільне приєднання, особливості діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальних громад, що приєдналися, в період після приєднання до набуття повноважень новообраною радою об’єднаної територіальної громади на чергових місцевих виборах. Крім того, проектом пропонується вдосконалити механізм державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад та приєднання до них. Разом з тим, проект пропонує розширення фінансової підтримки добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст для громад, що приєднуються до об’єднаних територіальних громад. Окремо в проекті пропонується внести зміни до закону «Про місцеві вибори», спрямовані на регламентацію процедури призначення та проведення виборів депутатів до рад об’єднаних територіальних громад.
Інфраструктура
У цьому блоці питань народні обранці перш за все приділять увагу питанням цивільної авіації, її безпеці та посиленню контролю за авіаперевезеннями. У цій частині буде розглянутий урядовий законопроект №4046а «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації», розроблений та зареєстрований у стінах парламенту в липні минулого року. Документ вносить кілька технічних правок до деяких профільних законодавчих актів, а також затверджує нову, хоч й без концептуальних змін, авіаційну програму на заміну чинної, котра була ухвалена ще на початку 2003 року. Нова програма розроблена з урахуванням європейського досвіду, вимог, регламентів і стандартів, зокрема, нормативів Європейського Союзу, Міжнародної організації цивільної авіації та Європейської конференції цивільної авіації. За твердженням розробників документу, його успішне ухвалення дозволить закріпити на законодавчому рівні сучасні норми регулювання цивільної авіації в Україні в частині захисту, в тому числі, адаптувавши й наблизивши національне законодавство до норм міжнародного повітряного права.
На окрему увагу заслуговує блок документів щодо сухопутного дорожньо-транспортного напрямку. Серед законопроектів, що належать до нього, доречно зупинити увагу на таких.
№4647 «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільні дороги» щодо автомобільних доріг оборонного значення». Автором законодавчої ініціативи виступає Кабмін. Документ доповнює базовий закон новою статтею, яка наводить визначення та порядок утримання автодоріг оборонного значення. В цілому ця поправка спрямована на зміцнення обороноздатності держави під час введення правового режиму воєнного стану, а також впорядковує питання використання автомобільних доріг оборонного значення в період дії воєнного стану.
№4644 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів», розроблений Міністерством інфраструктури. Документ націлений на імплементацію в національне законодавство вимог міжнародних договорів України в галузі перевезення небезпечних вантажів, зокрема, в частині вимог директиви Євросоюзу 2008/68. Крім того, законопроект створює передумови для подальшого реформування національного законодавства на підзаконному рівні. Очікується, що ухвалення цього проекту закону дозволить значно підвищити рівень безпеки під час перевезення небезпечних вантажів.
Розберуться на місцях: чим здивували вибори до об’єднаних громад?Просування реформи із децентралізації нарешті стартувало. Саме в грудні відбудуться перші вибори до керівних органів у 184 об’єднаних територіальних громадах. Що показали перші результати виборів, які відбулися 11 грудня.
Якщо пощастить, то народні обранці можуть приділити увагу водному транспорту та розвитку вітчизняного судноплавства. Законопроекти: №2712 «Про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні)», який системно пов'язаний із законопроектами №2713; 2713-д «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні)». Доречно зауважити, що дані документи припадають пилом у парламентських комітетах ще з квітня 2015 року. Дані законодавчі ініціативи спрямовані як на відродження та поповнення флоту під прапором України, так і на залучення інвестиційного капіталу в судноплавний бізнес. Досягти цих цілей автори законопроектів пропонують шляхом ліберальнішого підходу та гнучкішого законодавчого регулювання права судноплавтсва торгівельних та пасажирських суден під Державним прапором України. Зокрема, пропонується надати право плавати під українським прапором суднам, що належить суб’єктам господарювання, зареєстрованим на території України. На цю мить таке право мають лише судна, що належать Україні, або є власністю українців (як фізосіб – СПД) або юридичних осіб, що засновані громадянами України. Крім того, скасовується обов’язок власників суден під іноземними прапорами отримувати від Мінінфраструктури дозвіл на каботажні перевезення (між портами однієї держави).
За 26 років незалежності народні обранці нарешті вирішили на законодавчому рівні окремим базовим законом врегулювати сферу внутрішнього водного транспорту. З цією метою до зали парламенту вноситься депутатський законопроект №2745а «Про Внутрішній водний транспорт». Представлений документ складається з 85 статей, об’єднаних в 11 розділів. Як зазначають автори документу, запровадження послідовного державного регулювання в галузі внутрішнього водного транспорту здійснюється з метою реалізації єдиної економічної, інвестиційної, науково-технічної та соціальної політики розвитку внутрішнього судноплавства. Проект передбачає цілу низку стимулюючих новацій для переміщення вантажопотоків з автомобільних доріг на внутрішній водний транспорт, що необхідно для збереження дорожнього покриття та екології, нарощування вітчизняного суднобудівництва, зростання конкурентоспроможності внутрішнього водного транспорту та його привабливості для іноземних інвестицій тощо. Приділяється увага збереженню та розвитку прибережних смуг та інфраструктури.
Крім того, проектом закону запроваджується річковий збір. Він опосередковано справлятиметься з вантажовідправника й надходитиме на банківські рахунки суб’єкта господарювання державного сектору економіки – Адміністрації річкових водних шляхів. Проте такий підхід є не найвдалішим, адже він породжує корупціогенні фактори.
Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»