Перед Україною постало відразу кілька проблем, і перша з них полягає в тому, що стан Пенсійного фонду в нас є близьким до колапсу.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, аналізуючи новий меморандум України з МВФ.
«Криза Пенсійного фонду – питання не років, а декількох місяців. Ми можемо побачити абсолютний колапс у пенсійній системі. Чи є це вимогою МВФ, чи ні – абсолютно байдуже. Якщо ми не хочемо робити те, що самі запропонували МВФ, і якщо українська влада вважає, що цього робити не потрібно, то можна сміливо від цього відмовлятися. Тільки в такому разі потрібно бути готовими до соціального вибуху, який відбудеться після абсолютного колапсу в пенсійній системі», – аналізує Устенко.
Коли Пенсійний фонд показує дефіцит 6% ВВП, то це дуже багато навіть для звичайного Держбюджету. Він перевищує допустиму межу дефіциту державних фінансів удвічі.
«Ситуація запущена. Якби Україна активно проводила структурні реформи, а рівень тіньової економіки не складав навіть ті 35%, які є, то ситуація була б іншою. Тоді б не було співвідношення 10 працюючих на 12 пенсіонерів, а було б десь 10/8. У такому разі система могла б працювати», – пояснює експерт.
Другий аспект, розповів економіст, стосується земельної реформи.
«Очікування українського уряду та МВФ полягають у тому, що якщо скасувати мораторій на землю, то прийдуть інвестори», – зазначив фахівець.
На його думку, є великі сумніви з цього приводу. Можна мати хороший актив у окремо взятій країні, але він може нічого не коштувати або буде в десятки разів дешевшим, ніж ідентичний в іншій країні, лише тому, що там буде якісний інвестиційний клімат.
МВФ та Україна: історія співпраці з 1994 рокуСпівпраця з Міжнародним валютним фондом почалася практично на зорі незалежності України й включає шість етапів.
«Впливають більш системні чинники, які належать до категорії бізнес-клімату країни. Коли країна перебуває на 5 сходинок нижче інвестиційного рівня, прихід інвесторів просто на землю є малоймовірним», – вважає Устенко.
Крім того, відкриття ринку землі відбулося в багатьох країнах.
«Формально його відкриють ухваленням концепції його розвитку, а за фактом це буде тривалий перший етап приватизації державних земель. Щодо ринку землі для населення, то це досить віддалена перспектива», – проаналізував Олег Устенко.
У Мінфіні повідомили, що МВФ виніс на затвердження меморандум про співпрацю з Україною на засідання ради директорів 20 березня. Тоді ж український уряд очікує отримати четвертий транш у розмірі 1 млрд дол.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»