13 умов для Донбасу та три варіанти, як «поховати» Мінські угоди

Володимир Фесенкополітолог

РФ з «Мінська» не вийде, а українська сторона має зрозуміти, що першими піти на такий крок ми не можемо. Деякі з наших політиків грають зараз в ідеологію війни, апелюючи до того, що «Мінськ» давно «похований».

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, аналізуючи порушення Мінських угод з боку РФ.

«Для нас вихід із «Мінська» першими буде величезною помилкою. В такому разі саме Україна виглядатиме в очах наших західних партнерів як країна, що прагне війни, продовження конфлікту. Виходить, що якщо Україна не хоче вести переговори, першою виходить із переговорного процесу, значить, нам не потрібен мир. Ми не розв'яжемо проблему, а створимо ще більше проблем із нашими партнерами. В них інша логіка. Вони надають перевагу переговорам, а не війнам і блокадам», – пояснює політолог.

Саме тому, підкреслив експерт, зараз «нормандська четвірка» та Захід закликають припинити блокаду, оскільки це, на їхню думку, є шляхом до продовження війни.

«Цього не розуміють наші «гарячі голови», але в західних партнерів інший погляд на ситуацію», – додав він.

«Півтора року нас запевняють, що Мінські домовленості не працюють. Але що говорять західні лідери? Захід не бачить альтернативи», – нагадав експерт позицію міжнародних партнерів.

«Поховати» Мінські домовленості можуть лише Німеччина з Францією, а не Україна і РФ. Ось коли ФРН чи Франція визнають, що «Мінськ» не працює, тоді буде пошук нового формату.

На його переконання, протягом цього року позиції ФРН та Франції навряд чи зміниться, хіба що виникне якийсь форс-мажор.

Другим фактором, який може остаточно зруйнувати Мінські домовленості, може стати відновлення масштабних бойових дій. Не локальних, як під Авдіївкою, а повномасштабних.

Третій варіант остаточного припинення «Мінська» – Франція та Німеччина визнають, що політична частина Мінських домовленостей не працює.

«Тоді ми зможемо не виходити з переговорів, але поставити жорстко питання про те, що політична частина «Мінська» не працює», – констатував Фесенко.

Своєю чергою, уточнив він, апелювати до того, що політична частина Мінських угод не працює, можна за двох обставин.

«По-перше, якщо сепаратисти проводять місцеві вибори не за українським законом, домовленостями в Мінську, а за власними правилами. Тоді «Мінськ-2» в політичній частині припиняє свою актуальність. Саме проведення виборів у «республіках» у листопаді 2014 року поклало край «Мінську-1». Поки сепаратисти до цього не вдаються, розуміючи наслідки», – пояснив політолог.

Петро ПорошенкоПрезидент України
Порошенко заявив, що Мінські угоди не будуть продовжені до 2016 рокуСказано 11 вересня 2015 р.Статус обіцянки: Не виконано

Другою умовою, акцентував експерт, може слугувати повне, а не часткове, як у випадку з паспортами «ДНР/ЛНР», визнання Росією «республік» як самостійних держав.

«В такому разі це означатиме, що політична частина Мінських домовленостей втрачає актуальність. Відбутися це має приблизно так само, як в Абхазії та Південній Осетії», – резюмував Володимир Фесенко.

Нагадаємо, два роки тому Президент України Петро Порошенко заявив, що Мінські домовленості – це мирний план, який обов'язково буде виконаний. Також два роки тому Глава держави запевняв, що «Мінськ» не буде продовжений до 2016 року, але не дотримав слова.

Як повідомлялося раніше, в РНБО вважають, що РФ зробила перший крок до виходу з «Мінська», визнавши легітимність «документів» ОРДЛО.

Загрузка...