Торгівля з окупантами: кульмінація блокади Донбасу та план «Б» для влади

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Що довше триває блокада залізничних колій активістами та ветеранами АТО, то більше питань виникає як в економічній, так і в політичній площині до дій влади.

Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Блокадний синдром. Про політичні наслідки торгової ізоляції Донбасу» для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.

«Ситуація вкрай неоднозначна: рішення про блокування ОРДЛО на рівні держави призведе до серйозних соціально-економічних, гуманітарних та політичних наслідків. Найбільший ризик полягає в тому, що влада виявилася не готовою й не мала плану «Б» на випадок такої блокади», – розмірковує Радчук.

І Кабмін, і АП, і місцеві органи виявилися не готовими до нового витка блокади. З одного боку, ризики блокади для економіки дійсно високі, з іншого – українцям доведеться пояснити, чому не знайдені альтернативні механізми поставок вугілля.

До того ж, зазначив він, існує суто моральний аспект із непередбачуваними політичними наслідками: на фронті гинуть українські солдати, мирний план не працює, а в цей час контрабанда не припиняється й влада запевняє, що відмовлятися від вугілля з Донбасу не має наміру.

Формальним приводом блокади ОРДЛО, додав експерт, стала позиція сепаратистів, які проігнорували вимоги активістів і ветеранів АТО про звільнення військовополонених. У Мінську цей процес зупинився.

З іншого боку, додав він, якщо з непідконтрольних територій Україна отримує переважно вугілля, то до так званих «ДНР-ЛНР» з українського боку поставляється набагато більше товарів.

Блокада окупованого Донбасу: друга спроба?«Слово і Діло» вирішило провести паралелі між блокадою окупованого Донбасу та анексованого півострова Крим.

«Офіційна позиція влади – блокада призведе до енергетичного колапсу, а альтернативні поставки з ПАР чи Австралії будуть набагато дорожчими», – нагадав політолог.

Своєю чергою, уточнив він, у штабі «блокувальників» заявляють, що не мають наміру доводити ситуацію до колапсу, а їхнє завдання – привернути увагу суспільства до торгових відносин з ОРДЛО та змусити окупантів повернути полонених.

Влада ж робить акцент на 3 основних компонентах проблеми: альтернативних варіантів закупівлі вугілля немає, запасів на ТЕС вистачить не більш ніж на 40-50 діб, шахти з видобутку вугілля зареєстровані на українській території, а шахтарі, які там працюють, просто втратять роботу.

«Дійсно, в попередні роки саме сепаратисти блокували вивезення вугілля в Україні та вимагали «справедливу ціну». Тому виходить, що раніше якимось чином вдавалося домовитися з бойовиками та відновлювати постачання», – пояснює Радчук.

Зі свого боку, представники влади вказують на політичний аспект акцій із блокування торгівлі з ОРДЛО. Мовляв, це загрожує національній безпеці та «розхитує ситуацію».

Кульмінація блокади Донбасу припаде на другу-третю декаду березня, якраз напередодні завершення річного імунітету уряду Володимира Гройсмана.

«Політичних наслідків не уникнути. Свої посади можуть втратити окремі міністри, які не змогли знайти альтернативи вугіллю з ОРДЛО. Поки що Гройсман намагається захистити позиції своїх підлеглих міністрів і не визнає стратегічних помилок у роботі уряду», – розповів політолог.

Налагодити діалог з учасниками блокади влада намагалася на рівні обласних ВЦА, але безрезультатно. Варіант силового розгону ще більше згуртував учасників блокади.

«Чіткого плану дій, що робити далі, у влади немає. Вже відкриті кримінальні провадження щодо дій «блокувальників», що, скоріш за все, призведе до ще більшої ескалації конфлікту навколо блокування. Рішення доведеться ухвалити ВР. Саме парламент має поставити крапку – або ми торгуємо з ОРДЛО, або припиняємо співпрацю з розумінням усіх подальших наслідків», – підсумував Олександр Радчук.

Детальніше читайте в матеріалі «Блокадний синдром. Про політичні наслідки торгової ізоляції Донбасу».

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися: