Через три роки після Майдану: владою рухає не бажання реформ, а страх втратити все – експерт

Олександр Радчукполітолог

Три роки, що минули після Революції Гідності, ще більше показали прірву між ідеальними уявленнями розвитку суспільства й поточним станом речей.

Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Революція та залізний закон олігархії» спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.

«Ми знову стали свідками процесів, які тривали й до революції. Йдеться про кумівство, непотизм, корупцію, непрозорість ухвалення рішень, закулісні домовленості. Базові цінності, які були притаманні попереднім елітам, залишилися тими ж самими», – вважає Радчук.

Під тиском Майдану вдалося змінити та зафіксувати вектор і бажання змін, але не спосіб їх досягнення та компетентних виконавців. Поки що це лише декларація суспільства стати іншим.

«Події Революції Гідності так і не стали основним запитом на зміни для більшої частини українців. Не кажучи вже про обрані для здійснення цих змін «нові» еліти», – додав він.

Найбільш контрастним свідченням відсутності єдиного розуміння подій Революції Гідності між владою й суспільством, зазначив експерт, є процес розслідування злочинів на Майдані.

«Чи то через нестачу компетентності, чи то через штучне затягування, розслідування просуваються вкрай повільно. Ніхто з винних ані серед виконавців, ані серед замовників не покараний», – зауважив Радчук.

Народжені революцією: ким були й ким стали «обличчя Євромайдану»У третю річницю Революції Гідності «Слово і Діло» вирішило пригадати, ким були до початку Євромайдану люди, що зробили завдяки йому вдалу політичну кар’єру.

Щодо основних вимог Майдану та реформ, то сказати, що є очевидний прогрес, за його словами, також важко.

«Занадто непереконливо виглядає судова реформа, практично заблокований процес люстрації. Недостатніми є успіхи на ниві антикорупційних розслідувань: гучні затримання хабарників є, а ось до судів ці справи доходять не завжди або навмисно буксуються вже під час судових процесів», – аналізує експерт.

«Непереконливо тривають реформи в таких показових сферах, як виборче законодавство, досі не оновлений нинішній склад ЦВК, не ухвалені закони про імпічмент, про опозицію, про місцеві референдуми», – продовжив політолог.

Темпи та зміст реформ знову не задовольняють більшість українців. Що робити далі?

Головними недоліками Революції Гідності, як пояснив політичний експерт, є зовсім не темпи та якість перетворень у суспільстві.

«Обрана після революційних подій влада переконує суспільство, що поки в усьому винна війна на сході країни, військова агресія Росії, економічна криза», – констатував він.

«Складність ситуації в тому, що політики, які отримали владу в результаті подій на Майдані в 2013-2014 роках, не були основною рушійною силою революції й ніколи не сповідували тих принципів, заради яких стояв Майдан. Єдина відмінність нинішніх еліт від попередніх – ін'єкція страху. Саме страх втратити все нині є останнім козирем, який поки що дозволяє хоч якось просувати зміни», – резюмував Олександр Радчук.

Детальніше читайте в авторському матеріалі «Революція та залізний закон олігархії».