Три роки тому українці з надією на те, що влада їх почує, вийшли на головну площу країни. Заради майбутнього сотні людей пожертвували своїм життям. 21 листопада буде вже третя річниця Майдану. Але чи почалося нове життя для українського громадянського суспільства?
Експерти та політологи в п'ятницю під час круглого столу «Слова і Діла», присвяченого виконанню обіцянок часів Євромайдану, оцінили ситуацію, через три роки після трагічних подій.
Політолог Валентин Гладких зазначив, що однією з ключових вимог Майдану було очищення та оновлення влади.
«Безумовно, кожен вкладав свій сенс, коли про це заявляв. Відповідний закон дійсно розроблений, внесений і навіть набув чинності, але виникає питання, чи виконав цей закон ту функцію, яка на нього покладалася. Чи справді українська влада очистилася й оновилася?», – підкреслив Гладких.
При цьому політолог нагадав, що оновленню влади мав сприяти й закон про вибори.
«Обіцянок про те, що вибори за пропорційною системою стануть мало не панацеєю, було чимало», – додав він.
Закон про місцеві вибори, уточнив політолог, ухвалений, проте чи гарантує він оновлення влади хоча б в органах місцевого самоврядування?
Ще одна ключова вимога Майдану – боротьба з корупцією. Дійсно, ухвалено низку правових актів, створені НАЗК, НАБУ, Антикорупційна прокуратура, плануються антикорупційні суди, запровадили е-декларування.
«Зроблено чимало для того, щоб вважати, що ця обіцянка виконана політиками. З іншого боку, виникає питання, наскільки ці інститути й практики насправді сприяли зменшенню такого явища, як корупція», – розмірковує Валентин Гладких.
Політичний експерт Петро Олещук відзначив, що питання обіцянок і досягнень Євромайдану не настільки однозначне, як здається на перший погляд. Зокрема, на його думку, спостерігається тенденція, що чим далі від Євромайдану, тим більше нових обіцянок додаються й виникають раптово.
Як пояснив експерт, будь-які обіцянки, як і громадський дискурс загалом, – це відображення рівня суспільної свідомості.
«Аналіз цих відмінностей показує, що в ідейно-політичному плані, українське суспільство зробило крок, а це не так уже й мало. Багато озвученого в 2014 році свідчило про певний інфантилізм українського суспільства, на кшталт ідея — майдан без політиків», - розмірковує він.
Найголовніше, підкреслив експерт, що ми отримали — політичний інфантилізм відходить та змінюється суспільне розуміння процесів.
«Дійсно зростає суспільне розуміння та осмислення. Приміром, євроінтеграція — це не просто ціль ідеологічного масштабу, яку ми досягнемо й це буде вселенське благо на землі, а що це насправді саме по собі складне завдання, яке потребує глибинних внутрішньо-українських перетворень. Без ясного мислення у нас не буде можливості реалізувати всі ті перетворення, яких прагнув Майдан», - переконаний Олещук.
Політолог Андрій Єрмолаєв констатував, що для того, щоб говорити про історію подій на Майдані потрібно виходити з одного, вже очевидного факту — наша країна живе в стані війни, злиднів, нових конфліктів і це продукт нашої діяльності.
«До політиків сьогодні є величезне питання — чи розглядають вони сьогоднішній стан продуктом Майданного процесу або це тут ні до чого? Це дуже важливо. Питання також і масштабу. Події набули якийсь самодостатній сенс. Те, що відбувалося на Майдані розглядається, як дії певної живої істоти: Майдан вирішив, обіцяв. Дуже багато моральних категорій», - зауважив Єрмолаєв.
Зараз, як пояснив фахівець, прояв Майдану 2004-5, а особливо 2014 і 2015 — приклад прояву здатності молодого, вже українського суспільства, як національного проекту самоорганізації і самоврядування.
«Однак, проблема, яка об'єднує весь революційний процес на піках і на спадах така, що Україна, як республіка народжувалася з великими надіями: і в розрахунках економістів, і в прогнозах говорилося, що ми багата країна з освіченим населенням. А ось те, що виявилося, що в такій розвиненій країні платять мізер, є величезна кількість пенсіонерів, безробіття - нас викидає. Тема справедливості — це не дати грошей, а соціальна рівновага», - аналізує він.
Третій ключовий момент, наголосив політолог, питання свободи та гідності.
«Люди йшли на Майдан, бо шукали нормальне, людське ставлення до себе з боку держави. Питання не грошей, а якості соціального життя. Якраз обіцянки — це підміна понять, і обіцянками підмінялася та конкретика для чого люди реально організовуються», - резюмував він.
Нагадаємо, 21 листопада, в день святкування річниці Майдану в центрі Києва пройдуть масові акції, на яких очікується понад 100 тисяч осіб.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»