Фальстарт «тарифного Майдану»: чому політикам не вдається очолити протестні настрої?

Чому Ляшко розпустив «тарифний Майдан»? Які політичні сили надалі будуть використовувати тему тарифів для підняття власних рейтингів?

Цими днями в урядовому кварталі очікується чергове генеральне прибирання: так званий «тарифний Майдан» призупинив безстрокову акцію протесту проти несправедливої політики тарифоутворення. Активісти згортали намети, складали на вантажівки «протестний реманент» та неохоче спілкувалися з журналістами.

«Усе як завжди: покричали – і по домівках», – скаржився один з учасників чергового «майдану», згортаючи великий, заздалегідь віддрукований на типографії плакат із вимогами скасувати несправедливі тарифи. «Керівництво сказало згортатися. Та це ще не кінець, – рішуче запевнив журналіста «Слова і Діла» чоловік у військовому бушлаті. – Ми ще повернемося, тільки пізніше».

Ляшко розповів, що змусило його згорнути «тарифний Майдан»Лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко заявив, що причиною згортання «тарифного Майдану» стала загроза терористичних актів.

На заваді продовженню акції протесту, яка стартувала наприкінці жовтня, нібито стали безпекові питання. Один із організаторів та ідейних натхненників «тарифного Майдану», лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко, несподівано заявив про припинення акції задля безпеки громадян. «З багатьох джерел знаю про високий рівень терористичної загрози з боку проросійських бойовиків, які з метою дестабілізації ситуації в Україні планують вчинити низку терористичних атак і провокацій у Києві та великих містах країни. Однією з потенційних цілей є масові заходи, які проводять «РПЛ» та інші демократичні сили і які є вразливими до терористичних ризиків. «Радикальна партія» прийняла важке, але відповідальне рішення достроково згорнути наметове містечко «тарифного Майдану» на час ескалації ситуації на фронті та загрози терористичних актів і перейти до іншої форми протесту. Відсьогодні по всій країні стартує збір підписів проти здирницьких тарифів», – без звичного надриву в голосі повідомив про причини призупинення акції протесту Олег Ляшко.

Цією заявою політик зізнався у власному популізмі, адже не дотримав обіцянки, яку дав 20 жовтня під час початку «роботи» «тарифного Майдану». Тоді він пообіцяв, що «РПЛ» завершить пікет у разі, якщо Кабінет міністрів та Верховна Рада ухвалять низку рішень, що дозволять знизити тарифи на житлово-комунальні послуги в два-три рази.

Що ж змусило політика так швидко поступитися своїм політичним вимогам? І які політичні сили й у подальшому використовуватимуть тему тарифів для підняття власних рейтингів?

«Майдани» з політичним присмаком

Єдності серед активістів не спостерігається: так, у таборі протестувальників від «Партії простих людей», які також долучилися зі схожими вимогами до акцій протесту «тарифного Майдану», не сприйняли швидкого демаршу «радикалів». Сам лідер «ППЛ» Сергій Каплін на своїй сторінці у Facebook оприлюднив «викривальну» заяву щодо існування політичних домовленостей між «радикалом» Олегом Ляшком та прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. «2 мільйони доларів. Така ціна зливу «тарифного Майдану». Інформація від одного з депутатів «РПЛ». Спонсори зливу – бізнес-партнери Яценюк і Ахметов», – повідомив нардеп.

Ляшко міг обміняти «тарифний Майдан» на свободу Мосійчука – експертПолітолог поділився міркуваннями щодо рішення суду звільнити Мосійчука після розгону «тарифного Майдану».

Схоже, йдеться, як завжди, не лише про гроші. Адже за дивним збігом обставин, у день згортання «тарифного Майдану» Вищий адміністративний суд визнав незаконним голосування Верховної Ради за притягнення до кримінальної відповідальності, позбавлення депутатської недоторканності та арешт «радикала» Ігоря Мосійчука. Останнього після доповіді генпрокурора Віктора Шокіна із голлівудськими спецефектами затримували прямо у кулуарах парламенту. Вже тоді юристи зауважили низку процесуальних порушень під час затримання нардепа. Формально рішення суду можна вважати цілком закономірним. Експерти ж натякають на політичну складову даного рішення. «Знаючи, що більш ніж за півтора року склад суддів та робота судів фактично не змінилися, це вказує на те, що судові рішення у нас можуть бути ухвалені за одним дзвінком. Це рішення абсолютно не дивує», – вважає політолог Віктор Каспрук.

Мімікрія під акції народної непокори, за якою у вітчизняному політичному аналізі вже назавжди закріпився термін «майдан», не є новою технологією для підняття рейтингів. Як правило, політики та політичні сили намагаються «осідлати» чутливу для суспільства тему, яка викликає значний резонанс і є потенційно зручною для організації так званих «безстрокових акцій протестів». Увага ЗМІ – гарантована, а у політичної партії та її лідерів з’являється завжди актуальна тема для коментування. На жаль, саме через те, що політики користуються подібними технологіями, потенціал протестних настроїв суспільства потроху спадає.

«Тарифний Майдан» Ляшка й Капліна від самого початку був безглуздою акцією – експертСпеціаліст поділився міркуваннями щодо інформації про те, що після трьох тижнів «тарифний Майдан» вирішили згорнути.

Прикладами подібних «майданів» є цьогорічні літні акції протестів валютних позичальників біля будинку Нацбанку та так званий «податковий Майдан» наприкінці 2010 року. Обидві акції не знайшли підтримки серед широких мас суспільства й завершилися без особливих успіхів. Втім, вважати, що останні події довкола «тарифного Майдану» вичерпали протестний потенціал суспільства, не варто. Адже тема справедливості тарифів, яка поки що не надто вдало підігрівається політиками, може отримати нове життя після того, як громадяни отримають платіжки. «Рівень невдоволення серед населення зараз є доволі високим. Народ просто доводять до відчаю, тому не можна цього виключати. Якщо суспільство бачить, що ситуація не покращується, ще й приходять грабіжницькі платіжки, то народ може вибухнути», – вважає політолог Костянтин Бондаренко. А причини згортання «тарифного Майдану», організованого «РПЛ», експерт вбачає у відсутності суттєвих зрушень та у браку фінансування.

В авангарді протестних настроїв

Поки що найуспішніше для власних рейтингів тему тарифів використовують у партії «Батьківщина». При цьому нардепи фракції системно працюють над цим питанням у Верховній Раді та в комітетах, розробили низку законопроектів та публічно закликають партнерів по коаліції включити документи до порядку денного. Йдеться про законопроект №2835 про зменшення ренти на газ, а також про вимоги знизити тариф на рівень зниження імпортованої ціни на газ, а також збільшити соціальну норму для тих будинків, де є індивідуальне опалення, з 200 до 400 кубометрів на місяць.

Основні тренди цьогорічних виборів – мир та низькі тарифиСьогодні партії грішать тим, що грають із темами, які до компетенції місцевих органів влади жодним чином не належать.

Представники «Батьківщини» міцно «осідлали» тему зниження тарифів на всіх рівнях. Партійці активно розвивають її під час участі в телевізійних шоу та програмах, у своїх публічних виступах, у соцмережах, загальнонаціональних та місцевих ЗМІ. Примітно, що при цьому лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко неодноразово звертала увагу на те, що фракція не збирається виходити зі складу коаліції. На відміну від фракції «Радикальної партії», яка вже встигла гучно грюкнути дверима, в «Батьківщині» чекають слушного моменту, щоб знову набути статусу найвпливовішої опозиційної сили в країні. Частково таке позиціонування вже приносить свої результати: на місцевих виборах кандидати від «Батьківщини» здобули 7509 мандатів, що є другим результатом після пропрезидентської партії «БПП «Солідарність». «У неї зростають рейтинги, вона має довіру, результати останніх місцевих виборів показали, що як лідер антитарифного руху сприймається саме Тимошенко, а не Ляшко чи Каплін», – підкреслює Костянтин Бондаренко.

Ще одна політична сила, яка активно розвиває тему тарифів, – «Опозиційний блок». Депутати від цієї політичної партії навіть зареєстрували законопроект про мораторій на підвищення тарифів до 2016 року, який, звісно, так і не був розглянутий парламентом. Крім того, в «Опозиційному блоці» йдуть на відвертий популізм, обіцяючи повернути тарифи на рівень 2014 року і «не стягувати оплату за комунальні послуги з тих громадян, які постраждали від війни, залишивши чи втративши свою домівку».

Як би не розгорталися подальші політичні баталії, тим політичним силам, які зараз використовують «тарифну тематику» для підняття власних рейтингів, слід пам’ятати про те, що у разі приходу до влади їм доведеться рахуватися з економічними реаліями. Тому слід заздалегідь підготувати відповіді на незручні питання та приготуватися до такої ж стрімкої втрати довіри. Водночас тим політичним силам, які планують і надалі успішно використовувати тему змін в тарифоутворенні, слід звернути особливу увагу на інші чинники, як впливають на цей процес. А вони перебувають у сфері альтернативної енергетики та пошуку інших реальних економічних механізмів адекватної плати за спожиту енергію.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»