Сьогодні у парламенті вирішуватиметься доля подальшого просування України до безвізового режиму із ЄС. Народні депутати розглянуть 12 законопроектів, за результатами розгляду яких вже наприкінці цього року експерти Єврокомісії визначать рівень прогресу України на шляху до отримання безвізового режиму. Інтрига полягає у тому, що ціла низка законопроектів стосуватиметься кроків щодо створення інституцій для реальної боротьби з корупцією.
Під час засідання Кабінету міністрів прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що від ефективності голосування народних депутатів залежатиме не лише доля отримання безвізового режиму, але й подальша співпраця із МВФ. «Думаю, що парламент проявить мудрість і завтра всі закони, які є необхідною передумовою для отримання громадянами України безвізового режиму, будуть ухвалені Верховною Радою», – заявив очільник уряду.
Втім, побоювання європейських партнерів викликають не лише доля голосувань та якість підготовлених законопроектів, але й подальша імплементація та якісне дотримання процедур, які передбачені в цих документах.
В колі третьому
Скасування віз із країнами ЄС в усі часи була болючою темою для українських політиків. Мандрувати країнами Європи без проходження тривалої та часто принизливої процедури отримання віз українцям регулярно обіцяють ще з середини 2000-х років. Після Революції Гідності та цілком сприятливої ситуації щодо зближення України з країнами ЄС, нова українська влада отримала найкращий шанс швидко досягти такої бажаної мети. Втім, поки що Україна демонструє посередній результат щодо виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму (ПДЛВ), який був отриманий нашої країною ще у 2010 році. Фактично, реальні кроки Верховна Рада та Кабмін розпочали лише на початку цього року. Україна досягла суттєвого прогресу щодо впровадження біометричних паспортів та започаткувала серйозні зміни щодо покращення роботи міграційної служби.
Порошенко дав добро на виконання вимог щодо безвізового режимуПрезидент України Петро Порошенко підписав указ, яким дав добро на проведення додаткових заходів щодо запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом.
В цілому поки що європейські партнери досить обережні у висловлюваннях стосовно прогресу України на шляху до виконання ПДЛВ. Нещодавно посол Євросоюзу Ян Томбінський дав зрозуміти, що подальший прогрес із виконання контрольних показників для безвізового режиму залежатиме від прийняття нардепами 3-го блоку законопроектів, які стосуються боротьби із корупцією. «Ми закликаємо всі сторони у Верховній Раді зробити свій внесок для завершення необхідного законодавчого процесу, який дуже очікується українськими громадянами», – заявив Томбінський. Мовляв, у разі виконання цієї умови та успішної імплементації законодавства ЄС уже в 2016 році може розглянути можливість надання Україні статусу претендента на безвізовий режим. Українські дипломати налаштовані навіть більш оптимістично і сподіваються, що рішення про повноцінний безвізовий режим може бути ухвалене країнами ЄС вже восени 2016 року.
Процес ухвалення необхідного антикорупційного законодавства може і не викликати суттєвого спротиву в сесійній залі. Єдність у даному питанні демонструють і очільник уряду, і Президент, і більшість депутатів у фракціях коаліції. Зміни передусім стосуватимуться запуску роботи незалежної Антикорупційної прокуратури та обрання голови цього відомства, ухвалення урядового пакету так званих конфіскаційних законопроектів («Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні», «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та ін.) та законопроекту про фінансування партій. Важливість змін від ухвалення цих законів важко переоцінити:
– буде створений орган, який буде збирати, аналізувати та зберігати декларації про доходи і витрати державних службовців;
– запроваджується механізм для повернення державних активів, вкрадених в результаті корупційних оборудок;
– створюється окремий орган з координації розслідувань відмивання грошей і фінансування тероризму;
– відбудеться удосконалення процесу виявлення та ідентифікації жертв торгівлі людьми.
«Пролізти» просто так, без виконання реформ, нам не вдасться – ці реформи вважаються Європейським Союзом фундаментальними. Тут і боротьба з корупцією, і реформа правоохоронних органів, і міграційного менеджменту. Якщо не вирішимо цього амбітного питання або не продемонструємо, що здатні провести реформи для безвізового режиму, хто ж нам повірить, що ми здатні виконати Угоду про асоціацію?», – заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін, коментуючи важливість голосування за третій блок «антикорупційних» законопроектів.
Шульц: декларативні реформи не переконають членів ЄС надати Україні безвізовий режимМартін Шульц визнає, що Україні важко буде переконати країни-члени Європейського Союзу надати Україні безвізовий режим, адже для цього потрібна реальна реалізація реформ, а не лише ухвалення їх парламентом.
Своєю чергою, представництво Європейського Союзу в Україні оприлюднило заяву, в якій особливу увагу звертають на забезпечення процесу прозорого процесу формування Антикорупційної прокуратури. «Обґрунтоване занепокоєння, висловлене громадянським суспільством і експертами з приводу складу Відбіркового комітету до Антикорупційної прокуратури, має бути негайно вирішено. Незалежність офісу антикорупційного прокурора має бути і надалі гарантована. Також мають бути забезпечені чіткі критерії відбору персоналу такого органу та недискреційні правила призначення і звільнення його голови», – зазначають у представництві. Йдеться про скандал із формуванням представництва у комісії з обрання керівництва Антикорупційної Прокуратури: громадськість висловила обурення чотирьома кандидатами від генпрокурора, які мають корупційний шлейф.
Під прискіпливим оком Європи
Те, що представники ЄС будуть особливо прискіпливо слідкувати за голосуванням в сесійній залі за «антикорупційний пакет» законопроектів – не викликає жодних сумнівів. Європі є над чим задуматися: можливо, саме зараз, після навали нелегальних мігрантів із Африки та Близького Сходу, мати справу зі ще однією проблемою – трудовою міграцією українців до країн ЄС – європейським лідерам не хотілося б.
Втім, те, як саме поведуть себе народні обранці в день голосування та чи ухвалять необхідні законопроекти – це й тест для українських громадян на справжність євроінтеграційних стремлінь нинішніх парламентарів.
Луценко попередив: винні в провалі запровадження безвізового режиму відповідатимуть за цеКерівник парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко заявив, що у членів парламентської коаліції є претензії до деяких міністрів у зв'язку з повільним впровадженням реформ
З огляду на це, експерти передбачають три сценарії розвитку подальших подій щодо виконання Україною ПДВЛ. Перший передбачає ухвалення необхідних законопроектів рішуче запровадження змін в сфері боротьби із корупцією. Навіть якщо Верховна Рада проголосує за антикорупційні законопроекти, це ще не означає їхнього успішного виконання. Європейські лідери прагнуть спостерігати не лише за процесом, але й за реальними діями української влади. В такому разі, для українців вже наступного року можуть скасувати так звані короткострокові візи терміном на 90 діб.
Другий сценарій передбачатиме часткове ухвалення парламентом необхідних законів і відповідну реакцію з боку ЄС. В такому разі, Україна вкотре відтермінує виконання ПДВЛ і сподіватися на безвізові поїздки можна буде не раніше 2017 року.
Третій сценарій найнесприятливіший: парламент не ухвалить необхідних законопроектів і провалить виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму із ЄС. В такому разі, вже зовсім очевидною буде неминучість та необхідність перезапуску роботи законодавчого органу, адже, скоріш за все, коаліція просто продемонструє неспроможність вести подальший спільний політичний діалог. В такому разі, дії Президента щодо розпуску парламенту лише зіграють на користь процесу євроінтеграції, адже більшість українців давно бачать своє майбутнє у максимальному зближенні зі стандартами ЄС у всіх сферах життєдіяльності.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»