Викорінити олігархів в Україні не так і просто – The Guardian

В Україні на питання про те, як в країні проходить «деолігархізація», прихильники чинної влади, західні дипломати і опозиціонери, як правило, відповідають абсолютно однаково – гучним щирим сміхом.

В Україні на питання про те, як в країні проходить «деолігархізація», прихильники чинної влади, західні дипломати і опозиціонери, як правило, відповідають абсолютно однаково - гучним щирим сміхом.

Про це пише оглядач The Guardian Шон Вокер, передає «Слово і Діло».

На відміну від Росії, де термін «олігарх» втратив свій точний сенс після того, як Володимир Путін понад десять років тому позбавив представників цього класу реального політичного впливу, Україна є олігархією в прямому сенсі цього слова. При цьому невелика група надбагатих людей користується тут величезною владою і впливом, відзначає експерт.

Революція на Майдані в лютому минулого року була значною мірою спровокована кричущою корумпованістю Віктора Януковича і його оточення. Багато протестувальників прагнули жити в суспільстві іншого типу, в якому влада належала б не олігархічному класу, чий вплив після набуття Україною незалежності суттєво зріс.

Петро Порошенко, обраний президентом рік тому, пообіцяв вести політику нового типу. Хоча Порошенко сам є мільярдером, який створив успішну «шоколадну імперію», він пообіцяв, що влада буде відкритою і прозорою. В результаті парламентських виборів до влади прийшли політики нового покоління - молоді ідеалісти, які пообіцяли, що Україна більше ніколи не буде залежати від інтересів жменьки найбагатших людей.

Раніше Порошенко заявив, про свій намір боротися з олігархами і «не допустити неправомірного впливу приватних інтересів на державу». Саме з цією метою, за його словами, він відправив у відставку Ігоря Коломойського - впливового олігарха, який керував Дніпропетровською областю. Однак сам Проте Порошенко, на думку критиків, не зумів втілити в життя політику нового типу, йдеться в матеріалі.

Депутат Верховної Ради Вікторія Войціцька з цього приводу заявила: «Рік тому були великі сподівання на зміни, і все це дещо засмучує. Є клас, який я назвала б «новими олігархами»: їм було нелегко за Януковича, і тепер вони вимагають своєї частки у справі».

На думку Войціцької, іноземні інвестори не прагнуть інвестувати в Україну, оскільки бачать, що рівень корупції тут такий самий, як у Росії, але ринок менший, а політичний ризик вищий через агресію Москви. Вона каже, що сам факт того, що на наявність корупційних схем скаржаться і депутати Верховної Ради, і громадськість, а самі схеми виявляються ще до їх впровадження, є свідченням прогресу в порівнянні з епохою Януковича.

Для того, щоб змінитися, Україні потрібен час – якщо врахувати наявність надзвичайно серйозних проблем і війну на сході країни. За минулий рік було проведено деякі законодавчі реформи, а також зроблено ряд резонансних призначень: наприклад, губернатором приморської Одеської області став колишній президент Грузії Міхеіл Саакашвілі. Йому було поставлено завдання викорінити організовану корупцію. Ще одна з колишніх грузинських чиновників, Ека Згуладзе, стала заступником міністра внутрішніх справ. Вона нещодавно завершила «ребрендінг» поліції Києва, нагадує Шон Вокер.

Мустафа Найєм, колишній журналіст, чиї пости у Facebook послужили основою для протестів Майдану, тепер депутат в блоці Порошенка. Він критикує західних політіків і бізнес-лідерів, які кажуть, що не будуть інвестувати в Україну, доки не будуть проведені масштабні реформи: «Вони кажуть, що не хочуть інвестувати в нас, бо у нас корупція. Так чому вони тоді інвестують в Росію? Вони допомагали Януковичу, хоча всі казали їм, що він корумпований диктатор».

Він додав: «У нас більше немає постійної корупції як системи державного управління». Так чи інакше, Мустафа зазначив беззаперечну волю політиків до реформ, і сказав, що на створення нової системи піде щонайменше від п'яти до семи років.

Окрім тиску з боку Європи і своїх депутатів, Порошенко також стикається з більш радикальною опозицією в особі багатьох добровольчих батальйонів, які воювали проти російських і сепаратистських сил на сході країни. Одні з цих батальйонів створені олігархами, інші – вимагають більш радикальних політичних змін. Раніше в липні у збройному конфлікті між поліцією й членами націоналістичного «Правого сектору» на Закарпатті загинули як мінімум дві людини.

Дехто каже, що в закликах до якнайшвидшої деолігархізації, західні лідери та ідеалісти просто не розуміють, як глибоко вкоренилася нинішня система.

«Порошенко каже те, що від нього хочуть почути західні політики, і вони чомусь йому вірять, але вони не розуміють, наскільки неможлива деолігархізація в нашій системі, як глибоко проникла ця пострадянська спадщина», - говорить Іріша Верещук, екс-мер Рави-Руської, невеликого містечка на заході України. «Олігархи - це як плоть і кров нашої системи, і нам наразі немає чим їх замінити», - цитує українського політика як резюме до статті The Guardian.