Рекордна кількість згадок в ЗМІ та соцмережах з приводу роботи нової патрульної поліції на вулицях столиці свідчить про довготривалі очікування українців бодай якихось результатів реформ. Слід визнати: аналізуючи перші 2 дні роботи поліції, свідки цього реформаторського дива в цілому давали більше позитивних оцінок роботи нових правоохоронців.
Як і прогнозували в МВС, робота патрульних буде стосуватися не тільки наведення ладу на дорогах, вулицях міста, затримання правопорушників та реагування на виклики, але й важливим завданням буде також зміна іміджу правоохоронця в суспільстві. Щодо проекту патрульної поліції у Києві – то нинішньому керівництву МВС вдалося досягти позитивних змін. Окрім зовнішнього вигляду, поліція вражає своєю чемною поведінкою, не бере хабарі, говорить українською та реагує на всі потреби мешканців столиці. Так, автор цього матеріалу став свідком того, як поліціант в одному з дворів столиці не став пасивним спостерігачем за невдалими спробами водія припаркувати своє авто між тісними рядами інших машин, а щиро і з ентузіазмом допоміг йому успішно виконати маневр.
Окрім всього, керівництво нової патрульної служби вже просить киян коментувати, критикувати та висловлювати побажання щодо роботи поліції в соціальних мережах – для цього були відкриті відповідні сторінки. Така відкритість та зрозумілість у підходах до своєї роботи подобається більшості громадянам, а дії патрульної служби справді більше нагадують роботу якісної сервісної служби допомоги, аніж просто контрольно-каральну функцію держави. Обрано дуже правильну стратегію, в основі якої лежить вже давно апробований в американських мегаполісах принцип реагування на «незначні» правопорушення. Так звана «теорія розбитих вікон», сформульована у 1980-х роках американськими соціологами, розглядає дрібні правопорушення як індикатор погіршення криміногенної ситуації в цілому. Тобто, реагуючи на такі правопорушення, поліція здійснює профілактику загальної ситуації зі злочинністю в місті.
Серед головних критичних зауважень на адресу нової патрульної служби – недосвідченість поліціантів. Їм закидають невміння грамотно і правильно оформити протокол, вирішити конфліктну ситуацію, затримати правопорушника. Хоча всі ці критичні зауваження наразі більше нагадуть сплановані інформаційні атаки. Так, в соцмережах з’явилися повідомлення про те, що патрульні через свою недосвідченість вже у перший день роботи нібито загубили дві одиниці табельної зброї та пошкодили кілька нових патрульних автомобілів. Цю інформацію вже спростували у МВС – вона не відповідає дійсності. Отже, маємо усі ознаки спланованих інформаційних атак, спрямованих і проти керівництва МВС, і проти самого втілення реформи міліції. Крім того, за оцінками експертів, недосвідченість столичних поліціантів слід більше розглядати як плюс, адже набір курсантів проводився «з нуля», тільки 10% нинішніх патрульних раніше працювали в правоохоронних органах. «Досвід інших країн показує, що для роботи патрульних оптимально шість місяців навчання. Але й трьох місяців достатньо, щоб інтенсивно навчитися азам цієї діяльності. Далі вони будуть отримувати досвід вже на вулиці, по ходу. Тільки практика може показати, чого вони навчилися, а чого – ні», - зазначає експерт Центру політико-правових реформ і «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Баньчук.
Деякі експерти взагалі наполягають на ліквідації усіх попередніх правоохоронних структур, аби розпочати новий відбір кадрів та запровадити нову філософію діяльності з охорони правопорядку. Так, керівник Центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов вважає, що для реальної реформи новий підрозділ має створюватися за повної ліквідації старих структур. «Якщо здорові клітини впроваджуються в нездоровий організм, то вони також інфікуються. Тому залишати систему МВС як є і вмонтувати в неї якісь нові елементи - мені здається, це тупиковий шлях. Потрібно повністю прибирати стару систему і будувати нову. Згадайте загін спецпризначення ДАІ «Кобра». Він був грозою порушників, а потім його доля стала дуже сумна, так як через деякий час співробітникам цього підрозділу стали властиві недоліки, які мало і має нинішнє ДАІ», - вважає експерт.
І хоча закон «Про національну поліцію» ще не вступив в дію, в МВС вже анонсували, що нова патрульна служба до кінця літа може з’явитися в Одесі, Львові та інших великих містах. Окрім того, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков цими днями розпустив ДАІ в м. Миколаєві, а також відправив на переатестацію інспекторів в Донецькій області. Таким чином, очікується, що і в цих регіонах вже невдовзі запрацює нова патрульна поліція. Щоправда, експерти наголошують на тому, що міністерству не варто було поспішати із введенням у дію нової патрульної служби, адже до вступу в дію закону «Про національну поліцію», статус та дії нинішніх поліціантів можна поставити під сумнів у судовому порядку.
Вдалий початок із реформуванням ДАІ та міліцейської патрульної служби на підрозділи поліції відбувся не без зусиль та наполегливості команди грузинських реформаторів. Зокрема, патрульну службу курує перший заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе. Вибір був не випадковим: чиновниці вдалося вдало налагодити роботу грузинської поліції в середині 2000-х років. Зараз Україна йде тим самим шляхом: в посольстві США повідомили, що вже у найближчі місяці американці виділять для організації патрульної поліції в Одесі, Києві, Львові, Харкові та інших містах ще 15 млн. доларів. Крім того – забезпечать інструкторами та допоможуть із оснащенням. В продовження порівняння із реформуванням патрульної служби в Грузії, слід згадати про масштаби: перші грузинські полісмени з’явилися на вулицях Тбілісі влітку 2005 року, їх було 1339 чоловік, що складало лише 83 патрульних екіпажів. Зарплата грузинських поліцейських складала на той момент 250 доларів. Що стосується лише Києва, до виконання обов’язків взялися близько 2000 патрульних, які слідкуватимуть за порядком у місті у складі 200 екіпажів. Зарплата поліціантів складатиме близько 8 тисяч гривень на місяць, що наразі складає трохи більше 360 доларів. Попереджаючи закиди скептиків, варто зауважити, що зважаючи на масштаби України, часу та грошей на підготовку та реалізацію реформи потрібно значно більше, ніж цього потребувала ситуація в Грузії.
Мешканці столиці, не приховуючи захвату від нових патрульних поліцейських, не втрачають зайвої нагоди протестувати вміння нових охоронців правопорядку. Схожу реакцію суспільства можна було свого часу спостерігати і в Тбілісі. Щоправда, згодом грузинська влада почала привчати громадян до того, що поліція – сервісна служба, а значить для її якісного функціонування потрібне відповідальне ставлення самого суспільства до проблем з охорони правопорядку. Так, вже з 2011 року для всіх абонентів стільникового та стаціонарного зв’язку була введена щомісячна абонентська плата за виклики служб із надзвичайних ситуацій, в тому числі і поліції: така плата сьогодні становить 0,12 доларів для фізичних осіб та 0,30 доларів – для юридичних.
Початок роботи патрульної поліції – це не просто свідчення впровадження реформ у країні. Це не тільки сигнал для суспільства, що влада спроможна на зміни під його тиском, але й також означатиме, що самому суспільству доведеться докласти значних зусиль, аби змінитися. Адже не можна вимагати від найкращих патрульних досконалого виконання їхнього обов’язку, сподіватися на вчасне реагування на правопорушення та захисту своїх прав, при цьому порушуючи закон в інших сферах – наприклад, розпиваючи алкогольні напої в громадських місцях чи паркуючись на газонах в центрі міста.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»