Ціна траншу: чи вдасться уряду виконати нові умови МВФ?

Олександр Радчукполітолог

Не пройшло й трьох діб від моменту видачі Міжнародним валютним фондом третього траншу кредиту в рамках пакета фінансової допомоги загальним обсягом у 17,5 мільярдів доларів, як Президент Петро Порошенко та директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард домовилися вже про черговий візит місії міжнародних кредиторів. Візит відбудеться восени цього року, втім, точна дата поки не визначена.

В 2016-му співпраця між Україною та МВФ не була такою продуктивною, як минулого року. В рамках програми кредитування Україна тоді отримала два транші МВФ обсягом 5 та 1,7 мільярда доларів: перший у квітні, а другий – в серпні. Відсутність прогресу в реформах та тривалі «коаліціада» й «прем’єріада» стали основними факторами затримки третьої частини траншу. Цього разу українська влада отримала менше, ніж сподівалася – лише 1 мільярд доларів, однак це вперше, коли уряду вдалося продовжити співпрацю з МВФ у рамках довготривалої програми кредитування.

Тож наступна вражаюча для української економіки сума кредиту в 9,8 мільярда доларів – досить серйозна заявка на продовження відносин із МВФ. Однак тепер західні кредитори стали прискіпливіше ставитися до надання своїх коштів, адже головна їхня мета – отримати позичену суму та відсотки з неї. Для цього уряду Володимира Гройсмана доведеться ініціювати низку серйозних реформ, які давно вже визріли в суспільстві. Однак для цього потрібно, щоб у парламенті підтримали ініціативи урядовців.

Нові умови

Для отримання чергового траншу МВФ доведеться піти на дуже серйозні кроки. Зміни торкнуться 5 головних сфер: боротьби з корупцією, упорядкування процесу надання субсидій, продажу державних підприємств, земельного питання, а також пенсійної реформи. Так, високопосадовці, нардепи, судді та чиновники мають уже до початку жовтня відзвітуватися НАЗК, надавши декларації за 2015 рік.

Данилюк назвав умови отримання наступного траншу кредиту МВФМіністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що для отримання наступного траншу кредиту від МВФ Україна повинна провести пенсійну реформу та ухвалити закон про обіг сільськогосподарських земель.

Також передбачається, що вже до кінця цього місяця у Верховній Раді має з’явитися законопроект, який урегулює ринок сільськогосподарських земель. Звісно, поки що йдеться не про ухвалення відповідного документа, однак на Заході натякають на необхідність розпочати рух у цьому питанні.

Також передбачено, що в найближчі 2 місяці Кабмін наведе лад із державними підприємствами. Для цього уряд має відповідною постановою визначитися з переліком у 3 категоріях державних підприємств: які з них залишаться у власності держави, які передадуть на приватизацію, а які – просто ліквідують.

Також серед важливих вимог – до кінця жовтня провести оптимізацію системи виплат субсидій і запровадити тимчасовий механізм коригування тарифів на газ та опалення на щоквартальній основі. Такий крок є необхідним на той випадок, якщо тарифи будуть відхилятися від рівня повного покриття імпортної вартості газу на 10% або більше.

Пенсійна реформа – під особливою увагою

Та найбільш рішучих змін у МВФ очікують у реформуванні пенсійної системи. Пенсійний фонд нині – найбільший тягар Держбюджету. Його дефіцит оцінюється в понад 150 мільярдів гривень і наступного року він лише може зрости. Щоб почати рішучі кроки в напрямку до подолання такої «діри» в державних видатках, кредитори пропонують одночасно задіяти 2 механізми: жорсткої економії та запровадження інструментів накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

Перш за все, занепокоєння у громадян викликало повідомлення про можливе збільшення пенсійного віку. Міністр фінансів Олександр Данилюк уже встиг заспокоїти: мовляв, зобов'язань підвищити пенсійний вік у меморандумі з МВФ немає. Така заява частково відповідає дійсності, однак диявол, як завжди, ховається в деталях.

На межі колапсу: що запустить пенсійну реформу в Україні?Пришвидшення пенсійної реформи наразі є одним із головних завдань української влади, адже утримання пенсіонерів уже є величезним тягарем для економічно активної частини населення.

Насправді, у вимогах МВФ йдеться про необхідність скасування певних пільгових категорій дострокового виходу на пенсію, які безпосередньо торкаються вікових обмежень для громадян. Можливо, буде підвищено вимоги до трудового стажу для виходу на пенсію (35 років для чоловіків і 30 років для жінок). Тобто ті люди, які вже встигли вийти на пенсію та продовжують працювати, змушені будуть повернутися до роботи на загальних умовах і продовжити набувати необхідний стаж. Таким чином, скорочуються підстави для дострокового виходу на пенсію та створюються додаткові посилені умови для отримання мінімальних пенсійних виплат.

Крім того, передбачається встановлення нового податкового режиму для пенсій, скасування спецпенсій та поступове запровадження накопичувальної системи. Всі ці кроки Верховна Рада вже давно могла здійснити, відповідні законопроекти вже понад рік перебувають на розгляді в комітетах.

Без реформ ніяк

Політиків та урядовців знову лякають непопулярні кроки, які можуть вщент знищити бодай і ті невеликі залишки рейтингів, які в них ще залишилися. Втім, зворотнього шляху, схоже, немає.

Третій транш кредиту МВФ може стати останнім у співпраці з кредиторами, якщо не буде здійснено низку рішучих реформ. Чи вдасться Кабміну та Верховній Раді ухвалити необхідні законопроекти та постанови?

По-перше, за розрахунками експертів МВФ, навіть після виконання всіх поставлених вимог у програмі співпраці українська економіка зберігатиме серйозні ризики подальшої дестабілізації. Це все пов’язано не лише зі змінами в торговій політиці, війною на Сході та іншими внутрішніми негативними чинниками. Вітчизняна економіка занадто слабка перед світовими фінансовими кризами та викликами: в разі погіршення ситуації із зовнішньою кон’юнктурою експортна складова української економіки (в тому числі й сільське господарство, яке нині показує визначальну позитивну динаміку для зростання показників ВВП) одразу ж відреагує різким зниженням показників. А це знову турбулентність та невизначеність, яка призведе до чергової масштабної внутрішньої фінансової кризи. Тобто надшвидкими темпами потрібно змінювати саму архітектуру української економіки.

По-друге, українську владу почали відверто шантажувати зняттям санкцій із Росії в разі, якщо реформи запроваджуватимуться недостатньо швидко. Так, віце-президент США Джо Байден закликав українську владу виконати обіцянки з приводу проведення економічних і політичних реформ, інакше це дасть привід низці європейських країн скасувати санкції щодо Росії, запроваджені в зв'язку з конфліктом на Донбасі та анексією Криму.

До чого тут курс гривні?

Українці сподівалися, що новий транш від МВФ полегшить життя й національній валюті. В цьому переконували і в НБУ, і в уряді. Справді, після звістки про надання кредиту вже наступного дня, 16 вересня, гривня подала сміливу заявку на суттєве зміцнення. Курс продажу в обмінниках впав із 26,8 до 25,6 гривні за долар.

Експерт розповів, що для МВФ стане ключовим показником у проекті Бюджету-2017Економіст поділився міркуваннями щодо проекту Держбюджету на 2017 рік та умов кредиторів для надання наступного траншу макрофінансової допомоги.

Втім, радість тривала недовго: вже цими днями 1 американський долар в обмінниках можна придбати щонайменше за 26 гривень 20 копійок. І це ще не межа, кажуть експерти. Уряд закладає середній показник курсу гривні на 2017 рік на рівні 27,2 гривні за долар, а це означає, що в касах банків та в обмінних пунктах він може бути навіть вищим.

Така ситуація не викликала подиву серед експертної спільноти. Адже загальновідомо, що гроші, перераховані МВФ, перебувають на спеціальному рахунку НБУ. Вони використовуються лише як «якір» стабільності для подальших реформ та змін в економіці та є своєрідним сигналом для інших донорів, інвесторів та потенційних кредиторів. Натомість саме грамотна політика Нацбанку та процеси в економіці є двома головними чинниками, які впливають на курсові коливання гривні.

До слова, за розрахунками стрес-тесту на 2016-2017 роки, які проводили аналітики з МВФ, у разі шокової девальвації гривні за прикладом 2014 року ціна одного долара може зрости до позначки 45,9 гривні. Через вразливість української економіки такий сценарій не виключений. Банківська система вчергове зазнає краху, а державі доведеться відновлювати її роботу за рахунок коштів Держбюджету. За такого сценарію державний борг може зрости до позначки у 116% ВВП у 2017 році та до 160% ВВП – у 2018-му.

Песимістичні прогнози

Та навіть за оптимістичного сценарію розвитку українська економіка не зростатиме тими темпами, якими раніше прогнозували в МВФ та в інших впливових фінансово-аналітичних установах.

Розенко розповів, скільки закладено в Бюджеті-2017 на субсидіїКабінет міністрів України має намір передбачити в Державному бюджеті на 2017 рік не менше 52 млрд грн на житлові субсидії.

Так, рейтингове агентство Fitch Ratings застерігає, що навіть у разі надання третього траншу кредиту МВФ ризики для України зовсім не знизяться. Зокрема, в прес-релізі агентства йдеться про занепокоєність можливостями українського уряду здійснити весь спектр реформ, про які було домовлено із МВФ.

У самому Фонді також суттєво переглянули прогнози щодо економічного розвитку України в наступні кілька років. Експерти МВФ, проаналізувавши потенціал змін та сам темп реформ, дійшли висновку, що чекати швидкого зростання економічних показників не варто. До слова, вони й так були незначними: планувалося, що в 2016 році темпи зростання ВВП складатимуть близько 2,2%, а в 2017-му – вже 3%.

Натомість нині МВФ скоригував прогноз: цього року прогнозується зростання на рівні 1,5%, в 2017-му – 2,5%, в 2018-му – 3%, в 2019-му – 3,5% та в 2020-2021 роках очікується дещо краща динаміка на рівні зростанні ВВП на 4%. Такий стан речей зовсім не виглядає оптимістично, адже для того, щоб бодай трохи наблизитися до рівня життя європейських країн, Україні потрібно було б зростати на 7-8% щорічно протягом наступних 5-10 років.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»